4. Задача: Біля Ор.№1, відстань до якого 500 м, ліворуч 4 великих поділки біноклю, атакує група піхоти противника. Вітер 8 м/с, фронтальний, зліва направо під кутом 45º до площини стрільби. Визначити вихідні дані для стрільби з КК та подати команду кулеметнику на відкриття вогню.

   Дано:	Рішення:
   КК-7.62мм Д=500м У= 0-40 (велика поділка біноклю складає 0-10) Вітер Vв=8м/с фронтальний зліва на право під кутом 450	Відстань від групи піхоти до орієнтиру: В = = = 20м Пр = 5 ППВ = = = 1,5 фігури вліво (вітер сильний - ППВ збільшується в 2 рази, але косий - ППВ зменшується в 2 рази) Відповідь: Кулеметнику, Ор.1, вліво 20м, група піхоти, приціл 5, півтори фігури вліво, ЗНИЩИТИ!

5. Відпрацювати норматив 1 повітряно - десантної підготовки. Екзаменаційний білет № 12

1. Мета оборони. Умови переходу до оборони. Накреслити схему опорного пункту взводу.

Оборона - вид бою, що має на меті зірвати чи відбити наступ (удар) переважаючих сил противника, нанести йому значних втрат, утримати важливий район (рубіж, об'єкт) і тим самим створити сприятливі умови для виконання поставлених завдань. Оборона повинна бути стійкою й активною, здатною відбити удари противника з застосуванням усіх видів зброї. Перехід до оборони може бути в умовах відсутності зіткнення із противником або в умовах зіткнення із противником, навмисно або вимушено.

Оборонні бойові дії, що ведуться десантами в тилу противника, будуть організовуватися з завданням прикриття дій головних сил десанту, ведення стримуючих дій або стійкого утримання захоплених об'єктів (рубежів).

Позиційна оборона - основний вид оборони. Вона найбільш повно відповідає меті оборони і ведеться шляхом нанесення максимальних втрат противнику перед переднім краєм і в ході стійкого утримання підготовлених до оборони районів місцевості. Позиційна оборона застосовується на більшості напрямків і, перш за все, там, де втрати території, захоплених об'єктів неприпустимі.

Маневрова оборона застосовується з метою нанесення противнику втрат, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на заздалегідь намічених та ешелонованих у глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками, широкого застосування вогневих засад, обладнання загороджень і руйнування важливих об'єктів. Вона припускає залишення деякої частини території.

Стримуючі дії застосовуються з метою затримання противника на термін, який необхідний головним силам для підготовки до виконання бойового завдання. Правильно та своєчасно організовані стримуючі бойові дії, як правило, будуть розгортатися на шляхах висування резервів противника, його передових підрозділів і вестися методом відходу з послідовним утриманням вигідних рубежів.

2. Що включає до себе розвідка цілей при керуванні вогнем в ході бою. Класифікація цілей та послідовність їх ураження.

Цілі розвідуються за їхніми демаскуючими ознаками (зоровою, світловою, звуковою). При виявленні цілей командир визначає їх значення, характер, розташування, віддалення і, беручи за увагу обстановку і бойове завдання свого підрозділу, виконує оцінку цілі і приймає рішення на відкриття вогню.

Вогневі позиції кулеметів, як правило, розташовуються у траншеї або окремих окопах таким чином, щоб з позиції можна було вести фланговий або скісно прицільний вогонь.

Демаскуюча ознаки: більший насип на ділянці траншеї, нанесе­на вперед ділянка, добре розчищений сектор обстрілу, характерний звук пострілів.

Протитанкові рушниці, гранатомети, ПТКРС розпізнаються за потужним полум’ям, хмарі пилу і диму, а також по різкому звуку пострілу.

Танки, БМП під час руху демаскуються шумом моторів, гуркотом гусениць і підняттям пилу.

Спостережні пункти виявляються під час їх обладнання і заняття, а також заміни.

Демаскуючі ознаки: періодична поява і швидке зникання на одному і тому ж місці перископу, стереотруби, наявність ліній зв’язку, блиск оптичних приборів, спостережна щілина і т. д.

Демаскуючими ознаками керованих і некерованих реактивних снарядів є: проведення топогеодезичних робіт для прив’язки стартових позицій; запуск радіозондів, посилена охорона визначених районів підвіз під посиленою охороною ракет або їх частин, наявність пускових установок. Стартові позиці ракет віддалені від переднього краю до 12 км і більше. Після виявлення або захвату стартової позиції треба шукати на віддаленні 2 км від підрозділу керування і технічне її обслуговування.

Польова артилерія веде вогонь, як правило, із закритих вог­невих позицій, розташованих на віддаленні 2 – 6 км і більше від переднього краю.

Оцінка цілі.

З тактичного боку важливими цілями вважають такі цілі, які за своїми вогневими можливостями можуть нанести значні втрати нашим підрозділам або ураження яких в даних умовах може полегшити і прискорити виконання бойового завдання. Коли важливі вогневі засоби противника (танки, БМП, ПТКРС, невідкатні гармати і т. п.) знаходяться у межах їх віддалення дійсного вогню від наших підрозділів і ведуть по ним вогонь, називають небезпечними.

Особливо небезпечними цілями є засоби ядерного нападу против­ника. В першу чергу повинні знищуватися небезпечні цілі, у другу чергу – важливі цілі, а потім – усі останні. Засоби ядерного напа­ду знищуються раптово під час їх знаходження (виявлення).

Цілі на полі бою можна поділити на одиночні та групові. У за­лежності від розмірів цілі у порівнянні з розмірами площі природ­ного розсіювання куль (снарядів) ціль називається: мілкою, великої, широкою, вузькою, глибокою і неглибокою. За своїм станом і положенням ціль може бути: нерухомою, рухомою і той що з’являється, наземною (по­вітряною, спостережуваною і не спостережуваною).