Ведення бойових дій у горах, на важкодоступних ділянках місцевості.

У горах, на важкодоступних ділянках місцевості, взвод може діяти самостійно, у відриві від роти, а відділення, як правило, у складі взводу.

При організації бою в горах командир взводу крім загальних питань, що вирішуються при захопленні об'єктів у звичайних умовах, зобов’язаний: вивчити характер охорони і оборони об’єкта противника та його систему вогню; вибрати приховані підступи для здійснення обходів та наступ відділень; визначити, якими вогневими засобами і звідкіля вигідно уражати противника, місця можливих завалів, обвалів, каменепадів, наявність і характер природних перешкод і порядок їхнього подолання.

У ході наступу посилюється спостереження, особлива увага звертається на своєчасне оволодіння командними висотами в районі об’єкта захоплення, придушення вогневих засобів противника, що ведуть фланговий вогонь, а також виявлення та знищення засідок.

Для захоплення командних висот взвод без важкої техніки може на керованих парашутах десантуватися безпосередньо на ці висоти та атакувати противника зверху вниз.

Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням противника його вогневі засоби та жива сила придушуються одночасно на всіх ярусах. Під час атаки першого ярусу частина вогневих засобів взводу (відділення) веде вогонь по противнику на наступних ярусах і по його вогневих засобах, які ведуть фланговий вогонь.

Бойові машини і придані вогневі засоби пересуваються по доступній для них місцевості та підтримують взвод вогнем. Важкодоступні ділянки місцевості бойові машини долають після захоплення їх особовим складом, що діє у пішому порядку.

Взвод (відділення) може діяти у складі загону, що обходить, або робити обхід самостійно. При здійсненні обходу він може підсилюватися гранатометами, протитанковими ракетними комплексами, саперами та іншими фахівцями. Для дій у високогірних районах взвод (відділення) забезпечується гірським спорядженням.

Дії взводу (відділення), що робить обхід, можуть підтримуватися артилерією. Для своєчасного виклику і коректування вогню з командиром взводу (відділення) може знаходитися артилерійська група розвідки та коректування вогню.

Взвод (відділення), використовуючи приховані підступи і проміжки в обороні противника, виходить на фланг та у тил противнику самостійно або у взаємодії з підрозділами, що наступають із фронту, рішуче атакує противника й оволодіває об’єктом.

У горах взвод обороняє опорний пункт у складі чи роти самостійно, у відриві від інших взводів роти. Позиції відділень вибираються в місцях, що виключають можливість обвалів, зсувів і затоплень, і так, щоб забезпечувалася поразка противника багатоярусним фланговим, перехресним і кинджальним вогнем, виключалася наявність мертвих просторів. Вогневі засоби розташовуються ярусами, система вогню відділень при цьому організується таким чином, щоб вони знаходилися у вогневому зв'язку між собою і забезпечували кругову оборону. Вогневі позиції машин (бронетранспортерів) вибираються в місцях, відкіля забезпечуються ведення вогню на граничні дальності і потайливе їхнє розташування.

При підготовці окопів і укриттів у кам'янистих і скельних ґрунтах використовуються камені і мішки з піском і землею. Окопи й укриття обладнаються так, щоб виключити затікання в них вогневих сумішей і води. У скельних ґрунтах окопи й укриття можуть обладнатися вибуховим способом.

Атаку противника взвод (відділення) відбиває усіма вогневими засобами із широким застосуванням гранат. Танки противника найбільше доцільно знищувати під час подолання ними підйомів, особливо на серпантинах.

При обході супротивником опорного пункту взвод (відділення! переходить до кругової оборони й уражаємо його вогнем у фланг і тил.