Міністерство освіти та науки, молоді і спорту України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра геотехнологій

ім. проф. Бакка М.Т.

Група ЕО-28

Звіт

З геологічної практики

Виконав: Артеменко М.П.

Перевірив: Галіахметов Д.С.

Житомир 2012

Звіт

1. Історія геологічного розвитку Житомирської області……………….3

2. Будова кристалічного фундаменту (характеристика Українського кристалічного щита)……………………………………………………4

3. Опис маршрутів:

   1. Опис оголення масиву гірських порід річки Тетерів біля Монументу Слави…………………………………………………7

   2. Геологічний опис району річки Кам’янка ………………………9

   3. Музей коштовного і декоративного каміння……………………10

4. Опис заданого мінералу. Топаз……………………………………….13

5. Висновки………………………………………………………………..15

6. Використана література……………………………………………….16

Історія геологічного розвитку Житомирської області

В археє-ранньому протерозої тектоно-магматичні і седиментаційні процеси геосинклінального етапу розвитку поширилися в північному напрямку, сформувавши породи спочатку дністрово-бузької, а потім і тетерівської серій. Загальне занурення території обумовило інтенсивний метаморфізм вулканогенно-осадових товщ в умовах гранулітового та амфіболітового ступенів метаморфізму, що супроводжується проникненням магми основного складу. Посторогенний етап виразився в брилово-блокових дислокаціях, проникненні дайок лейкократових гранітоїдів і пегматитів.

Формування Коростенського плутона співпало, очевидно, з часом прояву пізньокарельського (середній протерозой) брилового орогенезу. У початкову фазу утворилися масиви основних порід, а в наступну — всі граніти плутона, з яких у першу підфазу сформувався головний гранітний інтрузив з усіма різновидами гранітів групи рапаківі, а в другу підфазу — утворилися дайкові породи.

Зони тектоно-магматичної активізації в більшості випадків збігаються із глибинними розломами діагональної й ортогональної систем, а також з дуговими й кільцевими розломами.

У палеозої-мезозої в умовах гумідного клімату й слабкоконтрастного рельєфу відбувалося утворення кор вивітрювання. Наступний розвиток території характеризується формуванням осадового чохла на тлі загальної тенденції до висхідного розвитку.

У взаємозв'язку з тектонічним блокуванням, що сформувалося ще в протерозої, у мезозої-кайнозої відбувалося формування основних акумулятивних, ерозійних, денудаційних форм рельєфу. Розподіл основних областей зносу й акумуляції піддався тектоніці, причому положення цих областей неодноразово мінялося протягом геологічної історії. Ці особливості обумовили формування екзогенних рудопроявлень і родовищ таких видів мінеральної сировини, як ільменітові розсипи, фосфорити, вапняки й ін.

У четвертинний час із півночі насунувся льодовик, що покрив всю описувану територію. У районі щита в цей час були майже знищені більш давні осадові породи: вони залишилися лише в зниженнях кристалічного фундаменту. Як і в суміжних областях, льодовик обумовив наявність особливих форм рельєфу.

Таким чином, у геологічній будові області беруть участь осадові породи четвертинних, третинних, крейдових, юрської систем, а також дуже складний комплекс кристалічних утворень, які дотепер вивчені далеко не повністю.