Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Луцький національний технічний університет

кафедра промислового та

цивільного будівництва

ЗВІТ

З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Виконав: ст.. гр.. БДН – 31

Григоренко А.В.

Перевірив: к.т.н., ст. викладач

Чапюк О. С.

Луцьк 2012

Згідно «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України,» що затверджене наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року N 93 «Практика студентів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів в вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління.»

8 червня 2012 року ми прибули на виробничу практику на базі спорткомплексі ЛНТУ на ремонтні роботи. Метою нашої практики було оволодіння сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі нашої майбутньої професії, формування у нас, на базі одержаних у даному навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематичного поновлення своїх знань та творчого їх застосовування в практичній діяльності.

Перед початком практики нас зустрів директор спорткомплексу і зачитав основні правила техніки безпеки. Ознайомив нас із загальним характером виробничої обстановки даного будівництва, внутрішнім розпорядком; вказав на необхідність дотримання правил техніки безпеки, розповів про індивідуальні захисні засоби і порядок користування ними, правила електробезпеки, заходи надання першої допомоги при нещасних випадках.

При інструктажі на робочому місці нас знайомили з нашими обов'язками на даній роботі і робочому місці. Вимогами до організації та утримання робочого місця, з основними причинами нещасних випадків на даному будівництві і даних роботах. Ознайомили із запобіжними пристроями та огорожами, їх призначенням і правилами користування ними; правилами експлуатації вантажопідіймальних механізмів і транспортних засобів; правилами користування електроустаткуванням і електрифікованим інструментом; індивідуальними захисними засобами, інструментами, пристосуваннями; схемами сигналізації. Інструктаж на робочому місці проводили при кожній зміні умов праці, переході на нову роботу. Будівельникам доводиться виконувати процеси в постійно оновлюється обстановці: міняється положення робочого місця в міру зведення будівлями споруди, переміщуються і самі робітники разом зі своїм інструментом і інвентарем; одні виробничі процеси змінюються іншими; з'являються нові механізми, матеріали, будівельні деталі. Це вимагає суворого дотримання безпечних прийомів праці і виробничої дисципліни. У цих умовах поглиблення знань правил техніки безпеки, їх повторення на інструктажах мають важливе профілактичне значення.

В перший день проходження практики ми транспортували і укладали бетонну суміш. Залежно від місцевих умов транспортування бетонних сумішей може здійснюватися з використанням самоскидів, бетоновозів і автобетонозмішувачів з місткістю барабана 3- 12 м³ (Рис. 1).

Автобетонозмішувач

До нас на об’єкт бетонну суміш доставили автобетонозмішувачем, а безпосередньо до місця укладання бетон ми подавали вручну.

Перед укладанням бетонної суміші ми перевірили надійність підстави, правильність установки опалубки, арматури і заставних деталей, покрили поверхню опалубки змащувальним матеріалом, що не залишати на ній слідів. Для кращого зчеплення кам'яні і бетонні поверхні рекомендується перед бетонуванням покрити цементним розчином завтовшки 20-50 мм або колоїдним цементним клеєм.

Щоб забезпечити безпустотне заповнення опалубки і щільний обхват арматури ми застосовували вібрацію глибинним вібратором з додатковим штикуванням в кутках і густо армованих місцях. Основними ознаками достатнього ущільнення суміші служать припинення її осідання і виділення міхурів повітря, поява на поверхні суміші цементного молочка.

Наступними днями ми мали розбити старі перегородки і звести нові. Для цього наша група розділилась на дві ланки: одні студенти демонтували існуючі стіни і виносили будівельне сміття, а інші готували розчин і зводили нові перегородки.

Процес цегельної кладки складається з робочих операцій, виконуваних у такій послідовності:

- установка порядовок;

- натягування причалок для забезпечення правильності укладання цегли і рядів;

- подача й розкладка цегли на стіні;

- перелопачування розчину в ящику;

- подача розчину на стіну й розстеляння його під зовнішню версту;

- укладання зовнішньої версти;

- розстеляння розчину під внутрішню версту;

- укладання внутрішньої версти;

- розстеляння розчину під забутку; укладання забутки;

- перевірка правильності виложеного ряду кладки.

Кожну робочу операцію в процесі кладки виконують певними інструментами.

Основні інструменти: кельма, розчинна лопата, розшивка, молоток-кірочка.

Кельма (мал. 2, а) - відшліфована по обидва боки сталева лопатка з дерев'яною ручкою - призначена для розрівнювання розчину по кладці, заповнення розчином вертикальних швів і підрізування у швах зайвого розчину.

Розчинна лопатка (мал. 2, 6) служить для подачі й розстеляння розчину на стіні, перемішування його в ящику.

Розшивками (мал. 2, в) обробляють шви, тобто надають їм певну форму. Профіль поперечного перерізу й розміри розшивок підбирають відповідно до заданої форми й товщини швів.

Молоток-кірочку (мал. 2, г) муляр використовує при рубанні цілої цегли на неповномірні цегли.

Шабровка (мал. 2, д) призначена для очищення вентиляційних і димових каналів від розчину, що виступає зі швів, а також для більш повного заповнення розчином і загладжування швів у каналах. На сталевій ручці швабровки внизу, закріплена між фланцями гумова пластина розміром 140Х1X 140X10(12)мм, яка є робочим органом.

Рис. 2. Інструменти для цегельної кладки:

а - кельма, б - розчинна лопата, в - розшивка для опуклих і ввігнутих швів, г - молоток-кірочка, д - швабровка

Якість кладки перевіряють контрольно-вимірювальними інструментами (мал. 3): схилом, рівнем, правилом, косинцем, шнуромч-причалкою.

Схили, що складаються зі сталевого конусоподібного корпуса, скрученого шнура й алюмінієвої планки, (мал. 3, а) служать для перевірки вертикальності стін, простінків, стовпів і кутів кладки, тобто для провішування кладки. Схили масою 200...400г призначають для перевірки правильності кладки по ярусах і в межах висоти поверху, 600... 1000г - для перевірки зовнішніх кутів будинку в межах висоти декількох поверхів.

Будівельний рівень застосовують для перевірки горизонтальності й вертикальності кладки. Довжина рівня 300, 500 або 700мм. Корпус рівня - з алюмінієвого сплаву, на корпусі укріплено дві скляні трубки-ампули, вигнуті по кривій великого радіуса, наповнені незамерзаючою рідиною так, що в них залишається невеликий повітряний пухирець. При горизонтальнім положенні рівня пухирець, піднімаючись нагору, зупиняється посередині між розподілами ампули. Зсув пухирця вліво або вправо від цього положення показує, що поверхня, на яку встановлений рівень, не горизонтальна, і чим більше її нахил до обрію, тим більше зміщається пухирець від середнього положення. Завдяки тому, що трубки розташовані у двох напрямках, рівнем можна перевіряти не тільки горизонтальні, але й вертикальні площини.

Рис. 3. Контрольно-вимірювальні інструменти:

а - схил, б - рулетка, в - складаний метр, г - косинець, д - будівельний рівень, е - дюралюмінієве правило

Правило являє собою отфугованну дерев'яну рейку перетином 30X80мм, довжиною 1,5...2м або дюралюмінієву рейку спеціального профілю довжиною 1,2м, призначену для перевірки лицьової поверхні кладки.

Дерев'яний косинець 500Х700 застосовують для перевірки прямокутності кутів, що закладаються. Для кам'яних робіт застосовують також металеві косинці з кутовового профілю.

Рулетка й складаний метр - міряльні інструменти, якими розмічають осі й положення конструкцій, роблять контрольні виміри кладки.

Для забезпечення якісного виконання кам'яної кладки й підвищення продуктивності праці мулярів використовують малогабаритні ручні пристосування.

Причальні скоби (мал. 4, а) для закріплення причального шнура. Скоби П-подібної форми із пруткового сталевого профілю із загостреними кінцями або з листової сталі (мал. 4, б) закріплюють у швах кладки, а скоби з листового металу надягають на цеглу.

Проміжні маяки (мал. 4, в) - тимчасові підбивки, які встановлюють під причальний шнур, щоб він не провисав, у вигляді прямокутної коробки або звареної рами. Маяки, установлені на кладці через 4...6м, фіксують положення натягнутого шнура-причалки у вертикальній і горизонтальній площині

Рис. 4. Пристосування для кладки:

а - скоба П-подібна, б - скоба з листової сталі, в - проміжний маяк, г - причальний шнур у корпусі; 1 – шнур-чпричалка, 2 - зварена коробка, 3 - ручка, 4 - роликикфіксатори шнура, 5 - упори

Шаблони у вигляді дерев'яних або металевих лінійок, призначені для розмітки віконних і дверних прорізів, розмітки димових і вентиляційних каналів і інших частин кладки.

Шнур - причалка (мал. 4, г) - кручений шнур товщиною 3мм, який натягають при кладці верст між порядовками й маяками як орієнтир для забезпечення прямолінійності й горизонтальності рядів кладки, а також однакової товщини горизонтальних швів. За допомогою шнура-причалки, муляр визначає, яке положення повина мати кожна цегла, що укладається.

Порядовки - пристосування з куточків, труб або дерев'яних рейок. На порядовках нанесена розмітка горизонтальних рядів кладки: 77мм - для одинарного ряду, 100мм - для стовщеної цегли. Порядовки призначені для прикріплення до них при кладці причального шнура й забезпечення вертикальності й горизонтальності рядів кладки. Металеві порядовки довжиною до 1,8м, застосовують у якості кутових, а дерев'яні порядовки, довжиною до 3м (на поверх) у якості проміжних

Кутові металеві порядовки (мал. 5) служать шаблоном ( для рядів кладки), який при правильній установці ( по схилу) і твердім закріпленні забезпечує вертикальність кладки. Закріплюють порядовки скобами (мал. 5,а) із гвинтовим затиском 3, або гаками 7 (мал. 24,б), вставленими в отвори 8 для кріплення причального шнура до порядовке, а іншим кінцем у шви кладки. Порядовки встановлюють до початку кладки на кутах будинку в місцях примикання стін, а на протяжних ділянках - через кожні 10...12м.

При установці металевої порядовки спочатку у вертикальному шві кладки закріплюють одну скобу-струбцину 2, а через 3...4 ряду кладки - іншу (мал. 5,а). Потім між установленими скобами-струбцинами й кладкою вставляють порядовку й регулювальними гвинтами притискають її до кладки й регулюють вертикальне положення. Правильність установки перевіряють схилом. Після перевірки порядовки натягають причальний шнур. Знімають порядовку (мал. 5,в) правилом 9, надягнутим на вороток гвинтового затискувача 3 клямки-струбцини. Обертанням воротка послабляють скобу й витягають зі шва.

Р ис. 5. Порядовки:

а - установка й перевірка зовнішньої кутової металевої порядовки, б - те ж, усередині кута, в - зняття порядовки, г - проміжна дерев'яна порядовка;

1 - регулювальні гвинти, 2 - закріпляюча скоба-струбцина, 3 - гвинтовий затискач, 4 – шнурч-причалка, 5 - пересувний хомутик причалки, 6 - схил, 7 – гаки-власники, 8 - отвір для закріплення причального шнура, 9 - правило з отвором, 10 - власник порядовки, 11 - клин, 12 - подвійна скоба

Проміжні дерев'яні порядовки (мал. 5,г) - це дерев'яні рейки перетином 50 X 50 або 70 X 50мм, довжиною до 3м, на які нанесені розподіли (зарубки) через кожні 77 або 100мм відповідно товщині ряду кладки. У розмір 77 (100)мм входить висота цегли й товщина шва 12мм. Проміжні порядовки застосовують для розмітки рядів кладки, фіксування оцінок низу й верху віконних і дверних прорізів, перемичок, прогонів, плит перекриттів і інших елементів кладки.

Процес кладки, що полягає з багатьох робочих операцій, здійснюється ланкою, що включають у себе від двох до шести мулярів, найчастіше 2, 3, 5. Ланки мулярів залежно від чисельного складу називають відповідно "двійкою", "трійкою", "четвіркою", "п'ятіркою". В мою ланку входило два робітники.

Цегельну кладку стін зводять операційно-реєчним методом, тобто розділяючи процес на операції, які виконують певні робітники. Кожний з них, спеціалізуючись на тих самих операціях, досконало опановує раціональними прийманнями, що сприяє підвищенню продуктивності праці й поліпшенню якості роботи.

Залежно від складності виконуваної кладки рекомендується використовувати ланки наступних складів. Ланкою "двійка" доцільно викладати стіни з більшим числом архітектурних деталей або прорізів, стовпи, стіни товщиною 1...11/2 цегли й перегородок 1/2. цегли; "трійка" - стіни товщиною 2 цегли, а при ланцюговій системі перев'язки - 11/2. цегли й більш; "четвірка" - стіни товщиною не менш 2 цегли.

Ланка "двійка" виконує кладку стін у такій послідовності: муляр 4-го або 5-го розряду (ведучий) зміцнює причалки для зовнішньої й внутрішньої верст, муляр 2-го розряду подає й розкладає цегла на стіну й розстеляє розчин для кладки зовнішньої версти. Рухаючись слідом за муляром 2-го розряду муляр, що веде, викладає верстовий ряд. При такій послідовності робітники не втрачають часу на перехід з одного кінця ділянки на іншій. Коли зовнішня верста викладена до кінця ділянки муляр, що веде, переставляє причалку під укладання наступного ряду зовнішньої версти, потім, пересуваючись у зворотному напрямку уздовж фронту робіт, у такій же послідовності вони виконують кладку внутрішньої версти або внутрішньої частини стіни. У цей час муляр 2гго розряду частково викладає забутку. По закінченню кладки внутрішньої частини версти муляр 4...5-го розряду на кінці ділянки переставляють причалку для наступного ряду й перевіряють якість кладки, муляр 2-го розряду розкладає цеглу, подає й розстеляє розчин під зовнішню версту й далі кладку ведуть у такий же послідовності.

Потрібно було регулярно перемішувати розчин, щоб він мав необхідну рухливість і був зручним для укладання. Цим займались два робітники, які працювали почергово.

Тим часом інша ланка займалась розбиранням стін. До цієї роботи нас допустили тільки після переднього інструктажу з техніки безпеки. Перед початком робіт відповідальний керівник акцентував нашу увагу на можливих небезпеках при виконанні цих робіт, способах і прийомах, що забезпечують безпеку.