Задача №1

• визначаємо період сигналу

- обираємо режим роботи частотоміра. Оскільки Т_с не входить в діапазон вимірювання періоду, то вибираємо режим вимірювання частоти.

- за формулою визначаємо час рахунку:

, тобто 10³ мс<Т <10⁴ мс;

- з урахуванням того, що час рахунку може приймати тільки такі значення (10⁰; 10¹; 10²; 10³; 10⁴) мс, обираємо Т_ліч=10³ мс=1 с.

- абсолютну похибка дискретності визначаємо за формулою:

гц.

• відносна похибка дискретності:

.

• сумарна похибка вимірювання частоти:

– вибираємо з характеристик даного частотоміра Ч3-57, які зведені в таблицю В3. тоді підставляємо в формулу:

Результат

- записуємо результат на табло 5000.000 кГц. (Децимальна точка на цифровому табло зміщується на стільки розрядів вліво, якою є степінь Т_ліч).

Задача №2

• визначаємо період сигналу

,

- з урахуванням того, що частота і період сигналу входять в діапазон вимірювань, рекомендується вибрати такий режим роботи частотоміра, в якому похибка вимірювання буде мінімальною.

- обчислюємо відносну похибка дискретності в режимі вимірювання частоти:

,

де Т_ліч розраховано, як і в першому завданні, і вибрано 10⁴ мс=10 с

- обчислюємо відносну похибку дискретності в режимі вимірювання періоду:

- вибираємо період мітки часу, (як правило, мінімальне значення), тобто Т_м=0,1 мкс=10^-7с.

- даємо оцінку величини множника n періоду сигналу, з урахуванням обмеження на рахунковий блок ( ), N  кількість міток, підрахованих лічильником, q  кількість розрядів лічильника.

Множник періоду може приймати значення n=10⁰; 10¹; 10²; 10³; 10⁴.

<10⁴

Оскільки 10³<n<10⁴, то значення множника періоду приймаємо рівним 10³.

• визначаємо кількість міток

.

• обчислюємо відносну похибка дискретності в режимі вимірювання періоду

,

тобто, менше ніж в режимі вимірювання частоти, а тому вибираємо режим вимірювання періоду.

• Сумарна похибка вимірювання частоти:

– вибираємо з характеристик даного частотоміра Ч3-57, які зведені в таблицю В3.

Тоді підставляємо в формулу:

Результат

 для обраного режиму визначимо абсолютну похибку ∆_N, час лічби Т_ліч, та результат вимірювання на табло.

с,

с.

Результат на табло 100.0000 мкс.

Задача №3

Вимірюємо відношення частот 2,1 Мгц/3 кгц.

• розрахуємо величину множника періоду за умови з рівності n·Т₂=N·Т₁

,

де с; с; q=7;

тоді ,

приймаємо n=10⁴;

 визначимо Т_ліч:

с;

 визначимо абсолютну похибку дискретності 

.

 розрахуємо відносну похибку

,

де , .

• сумарна похибка вимірювання частоти:

– вибираємо з характеристик даного частотоміра Ч3-57, які зведені в таблицю В3. Тоді підставляємо в формулу:

Результат .

Записуємо результат на табло 700.0000.

Задача №4

Це завдання є зворотним по відношенню до попередніх. Заданий результат вимірювання на табло 0100.000 кГц. Очевидно, що частотомір працює в режимі вимірювання частоти. З прикладу попередніх завдань, видно, що мс=1с;

 абсолютна похибка:

Гц;

 відносна похибка:

;

- сумарна похибка вимірювання частоти:

– вибираємо з характеристик даного частотоміра Ч3-57, які зведені в таблицю В3. Тоді підставляємо в формулу:

Результат

 частота сигналу f_с=100кГц; період сигналу Т_с=10^-5с. Результати рішення всього завдання приведені в таблиці В4.

Таблиця В4 – Результати рішення завдання W для типу частотоміру Ч3-57.

Частота	Період	Відношення частот	Час лічби	Множник періоду	Мітка часу	Результат на цифр. табло			±δΣ
5 МГц	2ּ10-5с	–	1с	–	–	5000.000 кГц	1Гц	2ּ10-5	2ּ10-5
10 кГц	0,1мс	–	0,1с	103	10-7с	100.0000 мкс.	10-10с	10-6
–	–	2,1 МГц/3 кГц	3,33 с	104	–	700.0000	10-4	0,143ּ10-6
100 кГц	10-5с	–	1с	–	–	0100.000 кГц	1Гц	10-5