
- •1. Поняття компл числа. Операції Над компл. Числами
- •3. Послідовність кч. Поняття границі.
- •4. Поняття фкз. Вл-ті границі.
- •5. Умови Коші-Рімана диференційованості ф-ї в точці
- •6. Елементарні фкз
- •8. Інтегральна теорема Коші для однозв’язної області.
- •10. Інтегральна формула Коші
- •Теорема про середнє значення
- •Принцип максимума
- •11. Лемма Шварца
- •12.Ряд Тейлора.
- •13. Степенные ряды.
- •14. Ряд Лорана.
- •13. Особенные точки ф-ции.
- •15. Усувна особлива точка(уот)
- •14. Полюс
- •16. Істотно особлива точка(іот)
- •17. Теорія лишків(теория вычетов)
- •18. Обчислення лишків в простому полюсі
- •19. Обчислення лишків в кратному полюсі
- •20. Обчислення лишків в істотно особливих точках
- •21. Лишок нескінченно віддаленої точки.
- •23. Застосування теореми про лишки.
- •1. Поняття компл числа. Операції Над компл. Числами
- •2. Інтерпретація Рімана кч. Поняття поширеної комплексної площини.
- •4. Поняття фкз. Вл-ті границі. Вл-ті непер ф-ій
13. Степенные ряды.
Т1: если функ. ряд
состоит аналитичных из ф-ций
(n-0,1,2…)
в односвязной области Д и этот ряд
равномерно сходится в Д, то его сумма
тоже аналитична в Д.
T2: произвольный
функ. ряд (1) члены которого -
ф-ции аналитические в Д и непрерывны
в замкнутой
,
можно в Д почленно дифференцировать
бескон. кол-во раз, если этот ряд в
сходится равномерно.
Т3: если степенной ряд
сходится в точке
,
то он сходится в любой точке
,
которая удовлет. условию
причем в области
где
ряд (2) сходится равномерно.
Если
-- радиус сходимости.
Т4: сумма произвольный степ. ряд (2)
яв. рядом Тейлора своей суммы.
определена в некот. окрес-ти т.
и аналит. в ней. Кроме того
,
тогда согласно с теоремой про разложение
ф-ции в ряд Тейлора имеем
,
где показатель степени
называется порядком нуля ф-ции
в т.
.
порядок нуля опред. порядок первой
производной, которая в т.
не равна 0. Ф-цию
(анал-ю) для которой
можно записать в виде
где
-кратность
(порядок) нуля,
- ф-ция аналитическая:
.
Т6: пусть ф-ция аналит. в окрестности т. , где она =0( ) , тогда существует достаточно малая окрестность т. в котором ф-ция не имеет других нулей кроме .
Т7:
аналитичны в Д и их значения сходятся
на некоторой п-ти
,
где а-внутр. точка Д, то
.
14. Ряд Лорана.
Пусть ф-ция
не будет диф. в точке
,
но она аналит. в об-ти
где
.
Например
Построим в области аналит. ф-ции две
окружности радиусами
.
Согласно интегральной ф-ле Коши
.
.
если
если
I
Домножим (4) на
и проинтегрируем по
в положительном направлении; получим
-
,
(6) и (9) можно объединить
а линия
-
окружность расположенная в областях
аналит.
.
Подставим (6) и (9) в (1) получим
.
Ряд (5) будем называть частью ряда Лорана
а ряд (8) главной частью ряда Лорана. Если
аналит. в
,
то из (10)
и получим ряд Тейлора.
Теорема Лорана: в любом кольце в
котором
аналит.
эта ф-ция может быть разлоена в (11) и этот
ряд сходится равномерно в любой замкнутой
области, что принадлежит кольцу.
как для ряда Тейлора для ряда Лорана
вып.:
Если (12) сходится
в кольце то его сумма аналитична в
кольце, а само (12) яв. рядом Тейлора этой
суммы
13. Особенные точки ф-ции.
Опред. т. будем называть особенной точкой , если в этой точке ф-ция не диф.
Опред. т. наз. изолированной точкой, если в достаточно малой окрестности этой точки нет больше особенных точек.
Особ. изол. точка наз. устранимой, если
.
Изолированная особая точка наз. полюсом
если
.
Изолир. особ. точка
наз.
существенно особ. точкой ф-ции
,
если
.
15. Усувна особлива точка(уот)
Нехай функція f(z) визначена в деякому околі т. а , і ця т. а - усувна особлива точка функції f(z), тобто в достатньо малому околі т. а
0<|z-a|<r
– цей окіл можна розглядати
як круг. Функція f(z)
аналітична, і згідно з озн. особл. усувної
точки
Теор: для того, щоб т.а для функції f(z) була усувною особл. точкою необх. і дост. щоб ряд Лорана для цієї ф- ії в околі т.а не мав головної частини, тобто
Дов: дост.
нехай ряд Лорана ф-ції f(z) в околі т.а має
вигляд (2) тоді
=>а – основна усувна точка
необх.: нех т.а – УОТ ф-ції
f(z) тобто вик. рівн (1). За власт. ф-цій що
мають скінч. границю в достатньо малому
околі т.а ф-ція f(z) обмежена, тобто в цьому
околі
розкладемо f(z) в околі т.а в
ряд Лорана
застосуємо нерівності Коші для того, щоб довести що всі коефіціенти з від’ємними номерами = 0
де М додатня константа, що обмежує зверху множину модулів значень функцій в околі
=|z-a|,
якщо n<0
то права частина (6)
це можливо, тільки якщо Cn = 0, n=-1,-2,-3 ... тобто в Лоранівському розкладанні ф-ції f(z) в околі т.а головна частина = 0.
Зауваж. якщо покласти, що в т.а f(а) = С0 – це коеф. ряда Лорана (5), то в достатньо малому околі т.а (включно) f(z) буде аналітична.