Тема 2. Грошовий обіг і грошова маса Компетенції, якими повинен володіти студент після вивчення цієї теми

Знати: основні поняття і категорії: грошові потоки; готівковий грошовий обіг; безготівковий грошовий обіг; дебетовий переказ; кредитовий переказ; платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; чек; вексель; акредитив; інкасове розпорядження; платіжна вимога; грошові агрегати; грошово-кредитний мультиплікатор; резервні гроші; швидкість обігу грошей; закон грошового обігу; монетизація ВВП.

Розуміти: загальну схему грошового обігу; необхідність балансування грошових потоків; структуру грошових агрегатів; дію закону грошового обігу.

Вміти:

Досліджувати кількісні та якісні характеристики грошових потоків на основі моделі кругообігу доходів і продуктів.
Визначати структурні складові грошового обігу та аналізувати його особливості на мікро- та макрорівні (вміти здійснювати класифікацію суб’єктів грошового та їх групування в залежності від їх функціонального призначення; вміти визначати напрямки формування та використання грошових потоків на окремому підприємстві);
Аналізувати можливості використання окремих специфічних інструментів в процесі здійснення безготівкових розрахунків у діяльності комерційних банків (вміти визначати та розрізняти форми кредитових та дебетових переказів; вміти виявляти та реалізовувати переваги та недоліки в процесі застосування різних форм безготівкових розрахунків);
Аналізувати інформацію про стан операційної роботи банку при проведенні розрахункових операцій в національній та іноземній валюті.
Аналізувати структуру грошової маси в обігу (вміти здійснювати групування наявної грошової маси в залежності від ступеня їх ліквідності на певні грошові агрегати);
Аналізувати інформацію про стан операційної роботи банку при проведенні розрахункових операцій в національній та іноземній валюті.
Здійснювати розрахунки грошово-кредитного мультиполі-катору, визначати відповідність та виконання належних нормативів; визначати швидкості обігу грошей та темпи зростання складових грошової бази.
Приймати рішення щодо доцільності використання конкретної форми розрахунків та обґрунтування оптимальності для кожного конкретного випадку.

Методичні рекомендації до розв’язання завдань

Кількість грошей, необхідних для обігу товарів, прямо пропорційна сумі їх цін і обернено пропорційна швидкості обігу однойменної грошової одиниці.

, (2.1)

де: К_г– кількість грошей, необхідних для обігу товарів протягом певного часу;

Ц – сума цін на товари, що підлягають реалізації за певний відрізок часу;

К – сума цін товарів, що були продані в кредит і строк оплати яких не наступив;

О – швидкість обігу грошової одиниці за рік;

П – сума цін товарів, що були продані в кредит і строк оплати яких наступив;

ВП – платежі, що взаємопогашаються.

Показник фактичного рівня мультиплікатора розраховується за формулою 2.2.

(2.2)

де M₀ – маса готівки в обігу поза банками;

D – маса грошей у депозитах комерційних банків;

R – сума резервів комерційного банку.

Складові грошових агрегатів в Україні можна характеризувати таким чином:

М₀ – включає готівку в обігу (банкноти, казначейські квитки, монети). Готівка в касах банків сюди не входить.

М₁ – складається з агрегату М₀ і запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.

М₂ – містить агрегат М₁, термінові й ощадні депозити в комерційних банках, а також короткострокові державні цінні папери.

М₃ – включає агрегат М₂+ довгострокові приватні депозитні й ощадні сертифікати в спеціалізованих кредитних установах, а також цінні папери, що обертаються на грошовому ринку.

Між агрегатами повинна зберігатися рівновага, інакше відбувається порушення грошового обігу. Рівновага настає при М₂ > М₁.

Швидкість обігу грошей – частота, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для реалізації товарів та послуг за певний період. Виражається виходячи з рівнянням І. Фішера:

, (2.3)