86. .Цивілізаційний підхід до аналізу особливостей суспільного розвитку.

В основі цивілізаційного підходу, який заперечує й водночас доповнює формаційний підхід, – перетворення історії людства в глобальну, загальнолюдську історію. Якщо раніше вона була історією окремих племен, народів, країн, регіонів, культур, то сьогодні ми є свідками створення планетарної цивілізації. У соціальній філософії традиційним став поділ історії на традиційну, тобто аграрну, індустріальну (техногенну), постіндустріальну цивілізації, а також на нову, що формується, – інформаційну.

але термін “цивілізація” є багатогранним, він не має однозначного і чіткого визначення: цивілізацію іноді ототожнюють з поняттям “культура”, про що буде мова в наступному розділі; часто під цим поняттям розуміють більш високий відносно варварства рівень розвитку суспільства, пов’язаний з високим рівнем розвитку техніки і технології. Але у всіх розуміння це поняття вживається для характеристики цілісності матеріальної і духовної життєдіяльності людей, під цивілізацією розуміється певне історичне утворення, відгалуження історичного розвитку, сукупність суспільств та культур, об’єднаних спільними ознаками.

Отже, на відміну від формаційного підходу, який базується на економічних структурах, певних виробничих відносинах, цивілізаційний підхід фіксує увагу не лише на економічній стороні, а на сукупності всіх форм життєдіяльності суспільства – матеріально-економічній, культурній, політичній, моральній. Звідси – кожному типу цивілізації притаманні свої визначальні чинники розвитку. Звідси й поділ цивілізацій на традиційні, які охоплюють стародавній та середньовічний періоди, з їх аграрною спрямованістю економіки, високим рівнем залежності від природних умов;та техногенні,в яких виникає система цінностей, основу яких складають наука, техніка, технологія.

87. Особливості доіндустріального суспільства.

Відносне одноманітність асортименту споживаних благ. Ще не виникло того достатку різноманітних товарів і послуг, яке пропонують зараз сучасні супермаркети, туристичні та транспортні компанії, заклади освіти, охорони здоров'я, культури і т.п.Переважання природних продуктів і матеріалів, які не пройшли глибокої промислової переробки. Люди споживають простий хліб, м'ясо, молоко, деревину, полотна, шкіру у вигляді нескладних, домашнім способом приготованих страв і ремісничих виробів.Переважання унікальних, нестандартизованих товарів і послуг. У кожній місцевості складаються свої традиції приготування їжі, шиття одягу, виготовлення транспортних засобів, особливу фольклорне мистецтво, традиції спілкування і прийоми надання послуг. Велика питома вага домашніх послуг. Магазинів, пралень, перукарень та інших підприємств побутового обслуговування дуже мало, основна маса послуг виявляється в межах домашнього господарства. Споживання енергії невелика, широко використовується енергія людини і тварин. В епоху доіндустріального суспільства, як ми знаємо, не застосовувалося електрику і не був відомий двигун внутрішнього згоряння, а найпростіші моделі парових двигунів створюються лише у XVIII ст.

В даний час тип споживання доіндустріального суспільства частково зберігся навіть у розвинених країнах. Його елементи можна знайти в основному в сільській місцевості та у бідних верств населення. Потреби в професійних послугах системи сервісу і платоспроможний попит на них у цих соціальних груп порівняно невеликі.