4.Інструментальна роль соціології у вирішенні проблем суспільного розвитку.

Характер впливу соціології на суспільне життя зазнає знач-них змін. Цей вплив зумовлений, по-перше, тим, що являє собою соціологія, по-друге, за яких умов вона функціонує. Раніше зверталася увага на особливу роль соціології за часів? змін, у період рішучих і швидких змін. Саме у такі періоди, як вважають, найбільш значимою є соціологічна теорія, точ-ніше -- "велика теорія", яка дозволяє осмислити те, що від-бувається .

У соціологічній літературі, проте, висловлюється точка зо-ру, згідно з якою соціологія загалом -- дитя доби широких соціальних перетворень, які характерні для останніх двохсот років. "Розвиток та актуальні проблеми соціології, -- як вва-жає, наприклад, Ентоні Гідденс, -- необхідно розглядати у контексті тих змін, які сформували й продовжують формувати сучасний світ. Ми живемо у світі обсягових соціальних пере-творень".

Саме ця обставина зумовлює активну роль соціології у; суспільстві, яка виражається передусім, на думку Е.Гідденса, в тому, що соціологія пов'язана з соціальною критикою. Про-те соціальна критика не є єдиною ба навіть головною функ-цією соціології. Соціологія виконує багатоманітні функції й головною серед них є функція пізнавальна, яку виконує будь-яка наука.

5. Основне завдання соціології як науки.

Соціологія - наука, що вивчає суспільство. Деякі науковці вважають, що поняття суспільства формується зі здатністю людей відокремлювати себе від природи. По мірі дорослішання людина стає індивідом, а взаємодія індивідів - це соціум. В широкому розумінні соціум є суспільство "тут і тепер", і чим більше соціумів, тим складніше між ними відносини. Будь-яка група, хоч як вона організована, виконує свої функції та переслідує якісь конкретні цілі. До суспільних наук відносяться історія, психологія тощо. Специфіка соціології серед інших суспільних наук полягає в тому, що вона вивчає суспільство під особливим кутом зору - крізь призму соціальних процесів та відносин, які становлять основний зміст соціальної реальності. Суспільство - дуже складне й багатогранне в структурному плані явище. Соціологія вивчає соціальну сферу життя суспільства - область соціальних відносин як відносин між більш чи менш широкими спільнотами людей та самим людьми, що є частинами тих спільнот. У центрі соціального життя - взаємодія людей, а індивід і група - сукупність соціальних зв*язків, що породжують складні соціальні структури: особистість, індивід, суспільство, культура, держава, право, мораль, наука, мистецтво, родина тощо. Поняття "соціальний" має кілька значень:від позначення самої сутності суспільного життя до розуміння сутності соціального зв*язку. Соціальний зв*язок - те, що змушує людей гуртуватися, незважаючи на нерівність тощо. Тож соціологія вивчає в суспільстві лише соціальне.

6.Поняття соціологічного закону. Поняття соціальної закономірності.

Соціологія спрямована на виявлення соціальних законів, властивих соціокультурним системам. Будь-який закон, що формулюється в межах наукової дисципліни, відображає стійкі причинно-наслідкові зв'язки. Кожний учень знає закони Ома і Архімеда – це фізичні закони. Соціологія оперує соціальними законами, які встановлюють необхідний зв'язок між соціальними явищами та процесами. Більшість фізичних законів мають динамічний характер (якщо присутній фактор А, то неминуче наступає подія Б). Це жорсткий, обов'язковий зв'язок явищ, який ні в якій мірі не залежить від свідомості або поведінки людей. Соціальні закони переважно набувають іншої форми – так званих статистичних закономірностей. Вони діють як тенденції в соціокультурних системах, їх справедливість підтверджується соціальною статистикою, вони правильні для певних спільностей людей, а не для кожної особи персонально. Наприклад, соціолог шляхом опитування великої кількості чоловіків і жінок встановив таку закономірність: зростання економічної самостій­ності жінок підвищує можливість розриву шлюбу. Так, соціальна стратифікація, нерівність становища людей в соціальному просторі можуть розглядатися як загальносоціальний закон, бо соціо­логам не відомі такі періоди або типи суспільства, в яких соціальний простір був організований по-іншому. Поряд з загальносоціальними можуть існувати специфічні закони, дія яких обмежена тим чи іншим типом соціокультурних систем.