Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соціологія.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
22.09.2019
Размер:
194.48 Кб
Скачать

36. Компенсаторські теорії соціального буття у соціології.

Теорія компенсаторського виховання є спробою відповіді на соціально-політичні вимоги, що виникли перед американським суспільством на початку 60-років. Здійснювався поворот від пересічної людини, що ототожнювалась у соціальній свідомості з нормальним (справжнім) американцем до меншості, яка традиційно вважалась не вартої уваги, або трактувалась як виняток, маргінальне явище, що псує загальну картину, не вписуючись у відповідні контури. Отже, за цільовими установками компенсаторське виховання можна розглядати як програму соціальної терапії. Невипадково, що ряд західних дослідників відносять теорію і практику компенсаторського виховання до різновиду емансипаторської педагогіки з її претензіями на зміну суспільних відносин суто педагогічними заходами. Теоретики компенсаторського виховання на відміну від прихильників емансипаторського напрямку континентальної філософії виховання та освіти вважають себе не реформаторами суспільства, а тими, хто здійснює у повному обсязі можливості наявної системи.У теоретичному плані концептуальні побудови теорії компенсаторського виховання підготували грунт для ствердження критичного виховання, програми якого набули значного поширення у 90-х роках.

37. Конвенціалістський підхід до суспільства у соціології.

Конвенцiоналiзм подiляючи знання на емпiричне i теоретичне вирiзняє як неспiвмiрнi засоби їх здобування. Стосовно емпiричних даних за головну ознаку науковостi визнається досягнення об'єктивностi. А стосовно теоретичних положень - науковiсть визначається тiльки згодою розуму з самим собою (логiчна несуперечливiсть) та фактами; припускається суб'єктивiзм в ор­­­ганiзацiї знання у систему. Для зручностi, конвенцiоналiстське поняття "система наукових знань" позначують термiном "класифiкуюча система", чим пiдкреслюють можливiсть суб'єктивної довiльностi при її утвореннi.

Конвенцiоналiзм припускає можливiсть побудови будь-якої системи класифiкацiї, котра поєднує факти в логiчно самонесуперечне зв'язане цiле. За систему класифiкацiї приймається будь-яка теорiя, що будується згiдно з поняттям "теорiї" - конституює теоретичну єднiсть предмету, властивостi, вiдношення, положення та iн., що складає вiдношення основоположень i наслiдкiв. Згiдно цiєї концепцiї, необхiдно якомога довше зберiгати недоторканим центр такої системи класифiкацiї, а коли вторгнення аномалiй створює труднощi, потрiбно просто змiнити або ускладнити її периферiйнi дiлянки. Згiдно з базовими настановами даної методологiї одночасно можуть спiвiснувати рiзнi науковi теорiї, якi несуперечливо узгоджуються з єдиною емпiричною "базою" даних.

38. Еволюціонізм та соціальний дарвінізм у соціології.

Еволюціонізм намагається виявити природні закони соціальних змін та визначає їх як прогрес. Жан-Батист Ламарк (1744-1829) та Чарльз Дарвін (1809-1882). Ключовими поняття стали селекція, адаптація. Незабаром, із розвитком вільного капіталізму, виник соціал-дарвінізм як ідеологія тотальної конкуренції.Загалом, більш як два століття пропаганди ідей еволюції зробили свою справу. Тепер еволюція стала синонімом розвитку взагалі. По суті, такий підхід є редукцією механістичної моделі розвитку.Класична еволюційна теорія намагається відкривати універсальні соціальні джерела та закономірності розвитку людства. Вона з'ясовує універсальні стадії та щаблі розвитку, наголошує на повільному переході від менш складних до більш складних форм. Еволюція розглядається як синонім ускладнення структур суспільства. Специфіка соціальної поведінки полягає у наявності в ній певного сенсу, який уявляється суб'єктивно.

Іншою ланкою натуралістичного напряму в соціології був соціальний дарвінізм. Тоді як органіцизм орієнтувався в основному на пошук зовнішніх аналогій між організмом та суспільством, соціальний дарвінізм, що також виник під впливом біологічної науки, намагався використати її внутрішні закони. Джерелом даного напряму слугувало безпосередньо вчення Чарльза Дарвіна про боротьбу за існування. Вчення Дарвіна про природний добір стимулювало перенесення біологічних законів на розуміння суспільства. Соціальний дарвінізм поставив у центр досліджень проблему соціальних конфліктів та міжгрупової боротьби, що викликані протилежністю потреб, інтересів, засобів.