- •Провідник в електричному полі: типовими провідниками є метали — речовини, які містять
- •Газовий розряд — явище протікання електричного струму в газах.
- •Електричний струм в напівпровідниках - це упорядкований рух як електронів провідності, так і дірок.
- •Механічна хвиля - це процес розповсюдження механічних коливань в пружньому середовищі.
- •Досліди Резерфорда:
- •Неперервний спектр - спектр в якому представлені всі довжини хвиль від червоного до фіолетового.
- •Ядро́ — центральна частина атома. В ядрі зосереджені позитивний електричний заряд та основна частина маси атома.
Механічна хвиля - це процес розповсюдження механічних коливань в пружньому середовищі.
Розрізняють поперечні та поздовжні хвилі.
Поперечною називається хвиля, в якій коливання частинок середовища відбуваються в напрямку перпендикулярному до напрямку розповсюдження хвилі. Пеперечна хвиля складається з гребнів та впадин. Розповсюджується всередині твердого тіла і на поверхні рідини.
Ровздовжня хвиля - це хвиля, в якій коливання частинок середовища відбувається вздовж напрямку поширення хвилі. Складається зі згусток та розряджень. Розповсюджується в твердих тілах, тідинах, назах.
Довжина хвилі (λ) - це відстань між двома точками що виконують коливання в однаковій фазі. (λ=V*T)
Звук - це повздовжня хвиля. Розповсюджуєтсья в будь-якому пружному середовищі.Джерелом звуку може бути будь-яке тіло, що виконує коливання від 16 Гц<ν<20000Гц.
Найбільша швидкість поширення звуку в твердих тілах Vзв=333м/с.
Гучність звуку - визначається амплітудою коливань тіла що звучить.
Висота звуку - визначається частотою коливань тіла що звучить.
Луна - звук, що повернувся до джерела, відбившись від перешкоди, якщо вона сприймається окремо від початкового звуку.
Акустичний резонанс - один з найважливіших фізичних процесів, що використовуються при проектуванні звукових пристроїв, більшість з яких містять резонатори, наприклад, струни і корпус скрипки, трубка у флейти, корпус у барабанів.
Електромагнітні коливання які виникають в коливальному контурі після одноразової зарядки конденсатора називають вільними.
Електомагнітні коливання у контурі супроводжуються взаємними перетвореннями енергії м/п в енергію ел/п і навпаки.
Вимушеними електромагнітними коливаннями називають незатухаючі коливання, що виникають під дією зовнішної ЕРС яка періодично змінюється.
Прикладом вимушених електромагнітних коливань є змінний струм.
Змінний струм - це струм значення і напрямок якого змінюється з часом за гармонічним законом.
Індуктивний опір у колі:
Якщо замість змінної напруги прикласти до котушки постійну напругу, в котушці виникає змінна ЕРС самоіндукції, яка геометрично додається до прикладеної напруги і в результаті впливає на силу струму(X^L=ω*L | I=U/X^L | I=U/ω*L).
Ємнісний опір Xc – умовна назва ефекту, який створює конденсатор в колі змінного струму (Xc=1/ω*C | I=U/Xc | I=U*ω*C).
Генератором змінного струму є система з нерухомого статора (складається із сталевого осердя та обмотки) і ротора (електромагніт із сталевим осердям), який обертається всередині нього. Через два контактних кільця, до яких притиснуті ковзні контакти щітки, проводиться електричний струм. Електромагніт створює магнітне поле, яке обертається з кутовою швидкістю обертання ротора та збуджує в обмотці статора ЕРС індукції. Щоб ротор обертався і створював магнітне поле, яке викликає у статорі ЕРС індукції, йому необхідно надавати енергію. Ротор обертається у електростанціях за допомогою парових (ТЕС та АЕС) або гідротурбін (ГЕС).
Трансформатор - пристрій для перетворення напруги і сили змінного струму при незмінній частоті.
При передаванні електроенергії на відстань використовують великі напруги щоб знизити енерговтрати.
Розповісти про альтернативні стособи пошуку енергії (річок, морів, вітру).
Електромагнітне поле - це сукупність змінного електричного і пов'язаного з ним змінного магнітного поля.
Матеріальність електромагнітного поля підтверджується тим, що в ньому спостерігається дію сил, що воно є носієм і передавачем енергії.
Електомагнітна хвиля - це поширення у просторі електромагнітного поля в якому напруженість електричного і індукція магнітного полів змінюютсья періодично.
Властівості електромагнітної хвилі:
1) відбиття від поверхні що проводе.
2) Поглинання електромагнітної хвиля діелектриком.
3) Заломлення електромагнітної хвилі на границі діелектрика.
Радіолокація - область науки і техніки, що займається спостереженням різних об'єктів повітрі, на воді, не землі і визначенням їх місця розташування, а також відстані до них за допомогою радіо.
Застосування радіолокації:
Всім добре відомо відлуння: звук, відбитий від перешкоди. У радіолокації відбувається все також. Радіолокатор посилає імпульс радіохвиль в сторону об'єкта і назад. Оскільки швидкість поширення радіохвиль відома, то по інтервалу між сплесками електронного променя на екрані трубки можна визначити відстань до об'єкта. (R = ct / 2. С = 3 * 10 ^ 8 м / с)
Електромагнітна хвиля - це поширення у просторі електромагнітного поля в якому напруженість електричного і індукція магнітного полів змінюютсья періодично.
Експериментально доведено, що швидкість поширення електромагнітної хвилі дорівнює швидкості світла у вакуумі V=3*10:8м/с
Найпростіше радіо:
Виявити радіохвилі і витягти з них передану інформацію можна за допомогою радіо.Досягаючи антени приймача, радіохвилі перетинають її провід і збуджують в ній дуже слабкі радіочастоти.
У приймальні антени одночасно знаходяться високочастотні коливання від багатьох радіопередавачів. Тому один з найважливіших елементів радіоприймача - селективний (виборчий) пристрій, який з усіх прийнятих сигналів може відібрати потрібні.
Таким пристроєм є коливальний контур, який дозволяє настроювати приймач на радіохвилі певної довжини.Коливання струму в контурі будуть найбільш сильними, якщо частота коливань підведеного сигналу збігається з частотою коливань контуру.
Призначення інших елементів радіоприймача полягає в тому, що б посилити прийняті або відображені коливальним контуром високочастотні модульовані коливання, виділити з них коливання звукової частоти, зменшити їх і перетворити на сигнали інформації.
Першу з цих функцій виконує підсилювач коливань радіочастоти, другу - детектор, третю - підсилювач коливань звукової частоти, четверту - динамічна головка гучномовця або приймальний телеграфний апарат.
Принцип радіозв'язку полягає в наступному. Змінний електричний струм високої частоти, створений в передавальній антені, викликає в навколишньому просторі швидко мінливе електричне поле, яке поширюється у вигляді електромагнітної хвилі. Досягаючи прийомної антени, електромагнітна хвиля викликає в ній змінний струм тієї ж частоти, на якій працює передавач.
Закони відбиття світла:
1) Промінь падаючий і промінь відбитий лежать в одній площині з перпендикуляром встановленим в точці падіння променя до розподілу середовищ.
2) Кут відбиття дорівнює куту падіння.
Закони заломлення світла:
1) Промінь падаючий і промінь заломлений лежать в одній площині з перпендикуляром встановленим в точці падіння променя до розподілу середовищ.
2) Відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення є величиною незмінною для двох даних середовищ.
Когерентні хвилі - це хвилі однакової частоти, або довжини, різниця фаз фких з часом не змінюється. (в протифазі когерентні хвилі гасять одна одну)
Інтерференція світла - це додавання двох когерентних хвиль у просторі внаслідок чого спостерігається стійка за часом інтерференційна картинка підсилення чи послаблення світлових променів.
Сфери застосування інтерференції: наука (наприклад, в оптиці для дослідження структури спектрів, для визначення кутових розмірів небесних тіл), техніка (для поліпшення оптичних приладів шляхом просвітлення їх об’єктивів, для контролю якості шліфовки поверхонь деталей та ін.)
Дисперсія-це залежність показника заломлення світла від частоти коливань або довжини хвилі.
Дифракція - це явище оминання хвилями країв перешкод і відхилення іх від прямолінійного руху.
Дифракційна решітка - це сукупність великої кількості вузбких щілин розділених непрозорими проміжками.
Дифракційну решітку застосовують в спектральних приладах, також як оптичниі датчики лінійних і кутових переміщень (вимірювальні дифракційні решітки), поляризаторів і фільтрів інфрачервоного випромінювання, дільників пучків в інтерферометрі і так званих "антивідблисків" в окулярах.
Дисперсія свытла - це залежність показника заломлення світла від частоти коливань або довжини хвилі.
Просторова орієнтація електричної складової електромагнітної хвилі - вектора напруженості електричного поля.
Електромагнітні хвилі в залежності від виду поляризації поділяються на
неполяризовані
лінійно-поляризовані
циклічно-поляризовані
еліптично поляризовані
Шкала електромагнытних хвиль:
-Наддовгі
-Довгі (радіохвилі)
-Середні (радіохвилі)
-Короткі (радіохвилі)
-Ультракороткі
-Телебачення (НВЧ)
-Радіолокація (НВЧ)
-Інфрачервоне випромінювання
-Видиме світло
-Ультрафіолетове випромінювання
-Рентгенівське випромінювання (м'яке)
-Гамма-випромінювання (жорстке)
-Космічні промені.
Застосування інфрачервоного випромінювання:
- прилади нічного бачення
- Інфрачервона спектроскопія (дозволяє отримати інформацію про структуру молекул і твердих тіл і типи атомних коливань у них)
- в пультах дистанційного управління (Інфрачервоні діоди і фотодіоди)
- у промисловості для сушіння лакофарбових поверхонь.
Застосування ультрафіолетового випромінювання:
На фотоефекті, що викликається УФ-випромінюванням, заснована фотоелектронна спектроскопія. УФ-випромінювання може порушувати хімічні зв'язки в молекулах, внаслідок чого можуть відбуватися різні хімічні реакції (окислення, відновлення, розклад, полімеризація). Люмінесценція під дією УФ-випромінювання використовується при створенні люмінесцентних ламп, фарб, що світяться, в люмінесцентному аналізі і люмінесцентній дефектоскопії. Ультрафіолетове випромінювання застосовується в криміналістиці для встановлення ідентичності фарбників, автентичності документів тощо.
Застосування рентгенівського випромінювання:
Зразу ж після відкриття рентгенівського випромінювання його було застосовано в медицині. Цьому сприяла його велика проникна здатність та особливості поглинання.
Пізніше була розроблена рентгенівська дефектоскопія - виявлення наявності, місця і розмірів внутрішніх дефектів у виробах шляхом їх рентгенівського просвічування.
Застосовують для дослідження будови кристалів.
Фотоефект - явище вириванян електронів з рефовини під дією світла. Відбувається в наслідок поглинання фотонів вільними електронами металів.
Закони фотоефекту:
1) Сила фотоструму насичення прямопропорційна падаючому на фотокатод світловому потоку.
2) Максимальна кінетична енергія відбитих електронів не алежить від інтенсивності світла, а залежить від роду метала і частоти падаючого світла.
3) Фотоефект викликається випромінюванням з частотою більше за деяку граничну, яка називається червоноє межою фотоефекта.
Рівняння Енштейна:
При фотоефекті енергія кванта світла hν який поглинув електрон метала йде на виконання роботи виходу з метала і на надання йому кінетичної енергії (h*ν=Eк+A).
Корпускуля́рно-хвильови́й дуалі́зм — запропонована Луї де Бройлем гіпотеза про те, що будь-яка елементарна частка має хвильові властивості, а будь-яка хвиля має властивості, характерні для частинки.
Світлови́й тиск — тиск, який світло чинить на тіло, в якому поглинається, або від якого відбивається.
Уперше тиск світла виміряв у 1899 р. російський фізик П. М. Лебедєв за допомогою підвішеної у вакуумі на тонкій кварцовій нитці легкої «крильчатки», одне крильце якої було відбиваючим (дзеркало), інше — поглинаючим (зачорненим).
Тиск світла на відбиваюче крильце був удвічі більшим, ніж на поглинаюче (у першому випадку під час падіння-відбивання перешкода одержує імпульс , у другому — ні).
Тиск світла в звичайних умовах дуже малий: близько 4,5 мкПа (атмосферний тиск дорівнює 100 кПа). Його вимірювання утруднялося ще й тим, що молекули газів, які ще залишилися у відкачаній колбі, створювали на крильця тиск, набагато більший за тиск світла. Однак Лебедєву вдалося досить точно (як показали пізніше інші дослідники) виміряти тиск світла.
Хімічна дія світла:
Будь-яке перетворення молекул є хімічний процес. Хімічніпроцеси, що протікають під дією видимого світла та ультрафіолетових променів, називаються фотохімічними реакціями. Світлової енергії достатньо для розщеплення багатьох молекул. У цьому виявляється хімічна дія світла.