Пильчиков микола дмитрович

(1857-1908)

Провів у 1889 р. ретельні дослідження поляризованого світла, відбитого від Місяця і розсіяного атмосферою. Показав, що поляризація світ­ла, яке посилає нічне небо, безперервно зменшується від повного Місяця, коли стає рівною нулеві, а потім знову зростає до повного Місяця.

Експериментально (1892 р.) за допомогою синього та червоного світофільтрів довів, що в точках найбільшої поляризації ступінь поляризації для синіх променів більший, ніж для червоних.

Тихоновський і.І.

В 1924 р. на підставі вимірів величини поляризації неба у різних частинах спектру встановив, що максимум поляризації лежить у червоній частині спектру і в міру забруднення атмосфери пересувається в зелену, а потім і в синю частини. Значення величини поляризації чистої атмосфери дало можливість на підставі атмосферних вимірів вивести новим методом число Лошмідта.

Лисиця михайло павлович

(нар.1921р.)

Створив оригінальну установку, розробив технологію і нову вакуумну апаратуру для виготовлення поляризаторів інфрачервоного діапазону. Сконструював і дослідив германієві поляризатори відбивного типу і значно вдосконалив селенові поляризатори, що працюють на пропускання.

§102. Поляризація світла при відбиванні. Закон Брюстера

Якщо природне світло падає на межу поділу двох діелектриків наприклад, повітря і скла, то частина його відбивається, а частина заломлюється і поширюється у другому середовищі. Якщо встановити на шляху відбитого і заломленого променів аналізатор, то видно, що відбитий і заломлений промені частково поляризовані: при повертанні аналізатора навколо променів інтенсивність світла періодично посилюється і ослаблюється, але повного гасіння не спостерігається.

Подальші дослідження показали, що у відбитому промені переважають коливання, перпендикулярні до площини падіння ( ), в заломленому – коливання, паралельні площині падіння ( ) (рис. 252).

Ступінь поляризації – ступінь виділення світлових хвиль з певною орієнтацією електричного вектора – залежить від кута падіння променів і показника заломлення.

Відбитий промінь є лінійно поляризованим в площині, яка перпендикулярна площині падіння променя, якщо кут падіння задовольняє умову

,

де - показник заломлення другого середовища відносно першого.

Цей закон називається законом Брюстера, а кут - кутом Брюстера. Ступінь поляризації заломленого променя при куті падіння досягає найбільшого значення, проте цей промінь залишається поляризованим лише частково.

Якщо світло падає на границю поділу під кутом Брюстера, то відбитий і заломлений промені взаємно перпендику­лярні:

.

Звідси . Отже, , але , тому .

Відбивання під кутом Брюстера дає змогу отримати лінійно поляризоване світло, однак його інтенсивність невелика і для скла (n=1,5) дорівнює близько 15%, тобто основна його частина поширюється у напрямку заломленої хвилі, яка поляризована не повністю. Для збільшення ступеня поляризації заломлених хвиль їх треба про­пустити крізь стопу скляних пластинок (рис. 253).

Так, для стопа з десяти скляних пластинок дає змогу отримати майже стопроцентну поляризацію заломлених хвиль.