
- •Тема 1: Суть та зміст маркетингу План.
- •Історія маркетингу і його сучасна концепція
- •Школи маркетингу
- •Характерні риси сучасного маркетингу:
- •Розвиток маркетингу в Україні
- •Сутність і основні категорії маркетингу
- •Концепції споживання
- •Завдання, основні принципи й види маркетингу. Функції маркетингу
- •Основні відмінності між комерційним і некомерційним маркетингом
- •Функції маркетингу
- •Модель маркетингової діяльності
- •Просування:
- •5. Ринкова орієнтація фірми
- •6. Нормативно-правова база маркетингової діяльності в Україні
- •Тема 2: Маркетингова інформаційна система План.
- •Маркетингове середовище.
- •Концепція маркетингової інформаційної системи.
- •Техніка маркетингових досліджень
- •Напрямки маркетингового дослідження ринку
- •1. Вивчення товару:
- •Дослідження ринку:
- •Вивчення споживачів:
- •Дослідження конкурентів:
- •Визначення правових аспектів діяльності на ринку:
- •Визначення ділової логіки галузі:
- •Методи збирання первинної інформації.
- •Принципи формування вибірки:
- •Методи проведення експертних оцінок
- •Підготовка і презентація звіту про результати дослідження
- •Тема 3: Комплексне дослідження ринку План.
- •Дослідження поведінки покупців на споживчому ринку.
- •Процес прийняття рішення про покупку складається з декількох етапів:
- •1. Усвідомлення потреби
- •5. Реакція на покупку
- •Моделювання купівельної поведінки організації споживача.
- •Зовнішні фактори
- •Організації- споживачі
- •Аналіз ринкових можливостей підприємства.
- •Перспективна
- •4. Сегментація ринку і позиціонування товару.
- •Рівні сегментування ринків
- •Тема 4: Маркетингова товарна політика План.
- •Класифікація товарів і асортиментна політика.
- •Асортиментна політика
- •Розроблення нового товару.
- •Життєвий цикл товару.
- •4. Якість і конкурентоспроможність товару.
- •2. Витрати на експлуатацію
- •5. Товарні знаки й упаковка.
- •Тема 5: Маркетингова цінова політика План.
- •Цілі цінової політики і фактори, що на неї впливають.
- •Формування цін
- •Зовнішні фактори
- •Внітрішні фактори
- •Фактори, що впливають на коливання цін
- •Можлива ціна
- •Цінові стратегії.
- •1. Стратегічні рішення щодо цінового рівня
- •2. Стратегії єдиних чи перемінних цін
- •3. Цінові стратегії у межах товарного асортименту
- •Методи ціноутворення.
- •Метод надбавок
- •Метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал
- •Метод ціноутворення на основі рівня поточних цін
- •Метод встановлення ціни на підставі торгів
- •Пристосування ціни.
- •Знижки за кількість товару, який купують
- •Тема 6: Маркетингова збутова політика План
- •1. Цілі політики розподілу.
- •2. Канали розподілу товару.
- •Маркетингові системи
- •Вибір каналу розподілу
- •3. Форми організації оптової торгівлі.
- •Оптові підрозділи виробників
- •Незалежні оптові посередники
- •Залежні оптові посередники
- •4. Види роздрібної торгівлі.
- •Форми організації роздрібної торгівлі.
- •Позамагазинна роздрібна торгівля
- •5. Основи збутової логістики.
- •Тема 7: Маркетингова комунікаційна політика План
- •Формування системи маркетингових комунікацій (смк) підприємства.
- •Реклама
- •Визначення цілей і завдань реклами
- •2. Формування рекламного бюджету
- •4. Проведення рекламної кампанії
- •5. Оцінка ефективності реклами
- •3. “Паблік рілейшнз”
- •4. Персональний продаж
- •Телефон-маркетинг та Інтернет-маркетинг.
- •5. Стимулювання збуту
- •Тема 8: Управління маркетинговою діяльністю План.
- •Система планування маркетингу.
- •“Собаки”
- •“Дійні корови”
- •Організація маркетингової діяльності
- •Віце-президент по маркетингу
- •По маркетингу
- •Заступник директора з маркетингу
- •Директор
- •3. Маркетинговий контроль.
- •Встановлення контрольних показників
- •Визначення показників ринкової діяльності
- •Аналіз діяльності
- •Розроблення коригувальних заходів
- •Розрахунок витрат на упаковку, доставку, продаж та просування товару
- •Аналіз діяльності та розроблення коригувальних заходів
Залежні оптові посередники
Цю численну групу оптових посередників складають аґенти і брокери, які, на відміну від оптовиків-покупців, не беруть на себе право власності на товар, що його реалізують. Відповідно вони не приймають самостійних рішень щодо цін та інших умов продажу і діють у межах повноважень, наданих їм виробником згідно з укладеними угодами, отримуючи за посередництво комісійну винагороду чи платежі за послуги.
Характерною рисою агентів і брокерів є спеціалізація у сфері інформаційно-контактних функцій. Головна відмінність між ними полягає у тому, що аґенти працюють переважно на довготерміновій основі, а брокери — на тимчасовій.
Брокери зводять споживачів із продавцями і беруть участь у перегово-Брокери І рах щодо умов поставки товару. Вони добре поінформовані про кон'юнктуру ринку, мають широкі ділові зв'язки.
Представники брокерських контор здійснюють операції на товарних біржах. Через них провадять торгівлю великими обсягами однорідних товарів, які піддаються стандартизації (сільськогосподарська продукція, промислова сировина тощо).
Послуги брокера оплачує та сторона, яка його залучає. При тому він не утримує товарних запасів, не бере участі у фінансуванні угоди і, як звичайно, не може завершити її укладання без офіційного схвалення замовника.
Аґенти, які працюють з виробниками на більш довготривалих умовах, ніж брокери, бувають різних видів: аґенти виробника, збутові агенти й аґенти-комісіонери.
Аґенти виробника працюють з виробником за договором доручення і виконують збутові операції від імені і за рахунок довірителя, отримуючи за це відповідну винагороду. Вони можуть працювати на декількох виробників і мають справу з неконкурентними товарами, що доповнюють один одного. Таким агентам може бути надане виняткове право реалізації даних товарів на певній території, що дає змогу уникати конфліктів, викликаних зіткненням інтересів, і мати достатньо повний асортимент продукції для своєї території збуту. Вони не надають кредитів, не мають складів, лише іноді допомагають виробникам у маркетингових дослідженнях і плануванні.
Більшість цих агентів є дрібними комерційними організаціями, що налічують декількох співробітників — вправних продавців. Вони можуть доповнювати збутову діяльність виробників, допомагаючи впроваджувати нові товари, виходити на нові географічні ринки, продавати продукцію, що її випускають дрібними партіями.
Як звичайно, аґенти виробників реалізують незначну частину продукції, що її випускає фірма, і не мають суттєвого впливу на її маркетингову політику Виробник може залучати водночас декількох агентів, закріплюючи їх за окремими територіями чи товарами. Таких аґентів використовують на ринках одягу, взуття, меблів, автозапчастин тощо.
Збутові аґеити за умовами договору відповідають за маркетинг усієї продукції виробника, переважно невеликого. Можна сказати, що вони перетворюються у маркетинговий підрозділ виробника і вмежах наданих повноважень ведуть переговори про ціни, кредити, поставки та інші умови продажу. Суттєво впливають на маркетингові стратегії дрібних виробників.
Контори збутових агентів найчастіше розміщені у великих збутових центрах і безпосередньо наближені до споживачів. Складських приміщень такі агенти не мають, поставки товарів за ускладненими угодами відбуваються транзитом.
Маючи можливість використовувати декількох агентів виробника, фірма може залучати лише одного збутового агента. Збутові агенти діють без територіальних обмежень на ринках металів, хімікатів, текстилю тощо.
Комісіонери – це посередники, що мають склади для зберігання товарів, які вони продають за договором комісії від свого імені за рахунок комітента (виробника). Комісіонери отримують товари для реалізації на принципах консигнації.
Консигнація – умова продажу товарів через консигнаційні склади посередників, коли право власності на товар, що надійшов на склад посередника, залишається за постачальником до моменту продажу товару споживачеві.
Комісіонери іноді пропонують кредит, забезпечують доставку товарів, сприяють проведенню маркетингових досліджень, але, як звичайно, не допомагають у просуванні товару. Вони можуть вести переговори щодо цін із споживачами за умови, що ціни не будуть нижчі від мінімального рівня, визначеного виробником, а також працюють на аукціонах.
З отриманого виторгу вони відраховують свою комісію, витрати на фрахт та інші витрати на продаж продукції; основну частину виторгу передають виробнику. Оскільки комісіонери утримують склади, їхні операційні витрати найвищі у групі залежних збутових посередників.
Використання агентів і брокерів доцільне за наступних умов:
виробник має слабке фінансове становище і не може створити власну збутову мережу;
товари не потребують складного технічного обслуговування і придатні для прямого відвантаження споживачам;
виробник виходить на новий ринок і має проблеми із встановленням ділових контактів;
ринок є вертикальний (одно галузевий) чи складається з декількох вертикальних сегментів.
При формуванні каналу розподілу й виборі оптових посередників, крім їхніх загальних групових характеристик, належить враховувати й індивідуальні характеристики, зокрема:
діловий імідж, надійність;
вартість послуг;
якість і розміщення складських приміщень;
під’їзні дороги до них.