Принципи формування вибірки:

1. принцип випадкового відбору – метод, коли кожен із потенційних респондентів має однакову ймовірність потрапити до вибірки;

2. принцип невипадкового відбору – формують квотовані вибірки, які охоплюють представників окремих прошарків населення згідно з їх соціальним статусом, віковими категоріями, професіями тощо.

Джерелом інформації для розробки типології споживачів є панельні обстеження.

Панельне опитуваня – це специфічна форма вибіркових опитувань, при яких одну і ту саму сукупність обстежуваних одиниць опитують багато разів протягом певного періоду часу. Мета таких опитувань – виявити тенденції процесу, що вивчається.

Розрізняють наступні види панелей:

• споживча панель (індивіди, сім’ї, виробничі споживачі);

• торговельні панелі (роздрібна торгівля, оптова торгівля);

• спеціальні панелі;

• професійні панелі (лікарі, юристи, автомобілісти);

• панелі окремих підприємств, що обслуговують населення (аптеки, кінотеатри, музеї).

Оброблення і аналіз отриманої інформації провадять на базі аналітичної системи маркетингу. Результати дослідження мають бути чітко оформлені, містити таблиці, схеми, діаграми, а також висновки й рекомендації.

Для збору інформації дослідник може використовувати певний інструментарій:

1. анкети;

2. автоматичні пристрої:

• гальванометри (прилади для вимірювання слабких струмів) – фіксують зміни фізіологічних параметрів, які супроводжують виникнення інтересу або емоційного збудження у потенційного покупця, наприклад, під впливом реклами;

• тахистоскоп – дозволяє варіювати час демонстрації рекламного оголошення від сотої частки секунди до кількох секунд;

• спеціальні пристрої, які фіксують рухи очей при сприйнятті учасником експерименту того або іншого об’єкта, що приблизно характеризує черговість і тривалість концентрації уваги споживача;

• аудіометр – його підключають до телевізора в будинках учасників експерименту, він фіксує відомості про його включення і канали, на які він при цьому налаштований.

Методи проведення експертних оцінок

1. “Мозкова атака” – процес генерування ідей під час безпесереднього спілкування групи людей. При цьому обов’язкове дотримання таких основних правил:

• жодну ідею не можна вважати неконструктивною;

• будь-яка ідея – власність усієї групи, а не окремого її члена;

• жодну ідею не можна піддавати критиці.

2. Метод Дельфі передбачає послідовне проведення кількох турів опитування експертів з однієї й тієї ж проблеми. Після кожного туру визначають узагальнену групову оцінку об’єкта, що вивчається.

3. Метод номінального колективного мислення.

Група експертів (7 – 10 чоловік) сидять за столом, але між собою не спілкуються. Кожний член висловлює одну ідею письмово, на папері; потім починається обмін ідеями. Секретар записує кожну висловлену ідею на демонстраційній дошці. Це триває доти, поки всі учасники не висловлять всі свої ідей. У результаті з’являється список ідей (18 – 25). На наступному етапі починається обговорення. Потім проводиться незалежне голосування.

4. “Кібернетичні сесії”, які проводяться поетапно, у такій послідовності:

• формують групи експертів, які будуть обговорювати проблему і виробляти колективну думку;

• кожній групі пропонуються запитання, за допомогою яких можна виявити думки про майбутній попит;

• складають путівник, у якому зазначають порядок участі кожного експерта в обговоренні питань у різних групах;

• підбирають фахівців-аналітиків для проведення експертизи, які роблять записи, обробляють і узагальнюють відповіді;

• здійснюють проведення експертизи: використовуючи путівник, експерт переходить з однієї групи в іншу. Склад групи змінюється кілька разів. Ті, що залишаються, продовжують обговорення, а нові учасники приносять нові ідеї.

5. Синектичний метод – аналогічний методи “мозкової атаки”, але в групу включають фахівців різнорідних професій, до того ж не пов’язаних спільною роботою.