
- •Модуль 2
- •Тема 16:
- •Змістовний модуль 2
- •Конкретні цілі:
- •Тема 21
- •Тема 22
- •Структура залікового кредиту – модулю 2
- •Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія
- •(Лікувальна справа)
- •Тематичний план лекцій модулю 2. (5 рік навчання)
- •Тематичний план практичних занять модулю 2. (5 рік навчання)
- •4.8. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю. Модуль 2. Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія
Тематичний план практичних занять модулю 2. (5 рік навчання)
№ |
Тема |
Години |
|
Змістовий модуль3. ГРУДНА, СЕРЦЕВА, ЕНДОКРИННА ХІРУРГІЯ |
|||
1 |
Травми грудної клiтки. Класифiкацiя. Раннi та пiзнi ускладнення. Диференцiальна дiагностика. Перша лiкарська допомога i тактика лiкування.
|
6 |
|
2 |
Гнiйнi захворювання легень i плеври. Абсцес i гангрена легень, бронхоектатична хвороба. Гостра i хронiчна емпiема плеври, пiопневмоторакс. Особливостi клiнiчного перебiгу. Диференцiальна дiагностика. Методи консервативного та хiрургiчного лiкування. |
4 |
|
3 |
Сучасні методи діагностики , малоінвазівного оперативного лікування захворювань серця |
4 |
|
4 |
Набутi вади серця. Класифiкацiя. Дiагностика. Покази до хiрургiчного лiкування. Методи оперативних втручань. Ускладнення |
4 |
|
5 |
Iшемiчна хвороба серця. Дiагностика. Покази до хiрургiчного лiкування. Методи оперативних втручань |
4 |
|
6 |
iнфаркт мiокарда, аневризма серця, порушення провiдностi. Покази до хiрургiчного лiкування. Методи оперативних втручань. |
4 |
|
7 |
Захворювання межистiння Класифiкацiя. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Методи хiрургiчного лiкування. Захворювання та травми стравоходу. |
4 |
|
8 |
Еутиреоїдний i токсичний зоб. Класифiкацiя. Спецiальнi методи дослiдження. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Передоперацiйна пiдготовка. Хiрургiчне лiкування |
4 |
|
9 |
Захворювання молочної залози (дисгормональні, пухлинні) Мастит |
4 |
|
Змістовий модуль 4. СУДИННА ХIРУРГIЯ |
|||
10 |
Артерiальнi тромбози i емболiї. |
4 |
|
11 |
Класифiкацiя гострої iшемiї кiнцiвок. Клiнiчнi стадiї перебiгу. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Методи хiрургiчного лiкування. |
4 |
|
12 |
Тромбоемболія легеневої артерії. Клініка, діагностіка, лікування. Засоби профілактики. |
4 |
|
13 |
Абдомiнальний iшемiчний синдром. Клiнiчнi варiанти перебiгу. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Ускладнення. Методи консервативного лiкування. Профiлактика. Реабiлiтацiя. |
4 |
|
14 |
Хронiчна iшемiя нижніх кiнцiвок. Облiтеруючий атеросклероз i ендартерiїт. Класифікація хронічної iшемiї i рiвнiв оклюзiї аорти та артерiї нижнiх кiнцiвок |
4 |
|
15 |
Варикозне розширення вен нижнiх кiнцiвок. Класифiкацiя. Ускладнення. Дiагностика. Спецiальнi методи дослiдження. Методи хiрургiчного лiкуваня. |
4 |
|
16 |
Тромбози магiстральних вен. Класифiкацiя. Клiнiка. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Методи консервативного i хiрургiчного лiкування |
4 |
|
17 |
Післятромбофлебiтичний синдром. Класифiкацiя. Дiагностика. Консервативнi i хiрургiчнi методи лiкування. |
4 |
|
18 |
Лiмфадема верхніх та нижніх кінцівок. Форми захворювання. Клiнiка. Дiагностика. Варiанти клiнiчного перебiгу. Консервативне i хiрургiчне лiкування |
4 |
|
|
Всього |
78 |
Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль в модулю 2.
з.п. |
ТЕМА |
Кількість годин |
Вид контролю |
1. |
Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок |
20 |
Поточний контроль на практичних заняттях |
2. |
Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять: Діабетична стопа Сучасні методи стентування судин Ендоскопічне аорто-коронарне шунтування Алотрансплантанти в судинній хірургії Лазерна хірургія в ангіології |
20 |
Підсумковий модульний контроль |
3. |
Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором: Огляд наукової літератури за вибором
|
6 |
Поточний контроль на практичних заняттях |
3. |
Підготовка до підсумкового модульного контролю |
10 |
Підсумковий модульний контроль |
|
РАЗОМ |
56 |
|
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ в модулю 2.
-
№ за порядком
Модуль 2
(поточна навчальна діяльність)
Максимальна кількість балів
Змістовий модуль 3
Тема 16
15
Тема 17
15
Тема 18
15
Тема 19
15
Тема 20
15
Змістовий модуль 4
Тема 21
15
Тема 22
15
Разом змістові модулі
120
Підсумковий модульний контроль, в тому числі:
80
РАЗОМ сума балів
200
Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 15 балів, “4” – 12 бали, “3” – 9 бали “2” – 0 балів.
Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120
Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 105 балів (7 х 15).
Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.
фОРМИ КОНТРОЛЮ
Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.
Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) складає 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів надаємо перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.
Оцінювання поточної навчальної діяльності:
Вага кожної теми в межах одного змістовного модулю є однаковою. Система оцінки поточної навчальної діяльності студентів наступна.
При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента оцінюємо за 4-ох бальною традиційною шкалою: „5”(відмінно) - 8 балів, „4”(добре)- 6 балів, „3”(задовільно) - 4 бали, „2”(незадовільно) - 1 бал.
Оцінку „5” (відмінно) - 8 балів студент отримує якщо глибоко і надійно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно та методично його викладає, у відповіді якого тісно пов’язані теорія з практикою. При цьому, студент не вагається з відповіддю при видозміні завдання, вільно справляється з задачами та питаннями другого та третього рівня оцінки знань, виявляє знайомство з монографічною літературою, вірно обгрунтовує прийняте рішення, володіє елементами лікарської техніки, різносторонніми навиками та прийомами виконання практичних робіт. Практичні навички виконує без помилок, вміє в практичній діяльності використовувати набуті знання.
Оцінку „4” (добре) – 6 балів студент отримує, коли твердо знає програмний матеріал, грамотно та за суттю викладє його, не допускає істотних неточностей у відповідях на запитання та виконанні необхідних практичних навичок.
Оцінку „3” (задовільно)- 4 бали виставляють студенту який має знання лише основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає неточності, недостатньо правильні формулювання, порушення послідовності викладення матеріалу, зазнає труднощів у виконанні практичних робіт або виконує їх з істотними помилками, з помилками вирішує ситуаційні задачі третього рівня контролю знань.
Оцінку „2” (незадовільно)- 1 бал виставляють студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнено виконує практичні роботи, не вирішує завдання ІІ-ІІІ рівня контролю знань.
Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з урахуванням балів отриманих за індивідуальну самостійну роботу.
Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля дорівнює 60 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3» та оцінці «2», на кількість тем у модулі.
Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань):
Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 8 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.
Оцінювання самостійної роботи:
Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.
Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється під час підсумкового модульного контролю.
Підсумковий модульний контроль:
Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.
До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми підсумкового модульного контролю визначаються у робочій навчальній програмі.
Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.
Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Оцінювання дисципліни:
Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зарахований модуль з дисципліни та підсумковий модульний контроль.
Оцінка з дисципліни виставляється як сума оцінки з модулю та підсумкового заняття.
Заохочувальні бали можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше. За таких обставин загальна кількість балів не повинна перевершувати 200.
Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною):
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:
Оцінка ЕСТS |
Статистичний показник |
А |
Найкращі 10% студентів |
В |
Наступні 25% студентів |
С |
Наступні 30% студентів |
D |
Наступні 25% студентів |
E |
Останні 10% студентів |
Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.
Кількість балів з дисципліни, які нараховані студентам, конвертується у 4 бальну шкалу таким чином:
Оцінка ЕСТS |
Оцінка за 4-ри бальною шкалою |
А |
“5” |
В, С |
“4” |
D, E |
“3” |
FX, F |
“2” |
Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано модуль з дисципліни після завершення його вивчення.
Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2 (двох) разів за графіком, затвердженим навчальною частиною.
Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму з модулю або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.
Конвертація балів з дисципліни за шкалою ЕСТS в оцінки традиційної чотирибальної шкали:
Бали з дисципліни |
Оцінка за 4-х бальною шкалою |
Від 170 до 200 балів |
5 |
Від 140 до 159 балів |
4 |
Від 139 до 60 балів |
3 |
Менше 60 балів |
2 |