20) Инфраструктура рынка выступает связующим звеном между основными его субъектами. Она представляет собой совокупность институтов, обеспечивающих обращение различных товаров.

Основными функциями инфраструктуры рынка являются:

а) доведение товара до непосредственного потребителя;

б) обеспечение обратной связи между производителем и потребителем;

в) перераспределение ресурсов между отраслями и внутри отраслей;

г) аккумуляция временно свободных денежных средств, регулирование денежного обращения.

Инфраструктура включает в себя товарные биржи, предприятия оптовой и розничной торговли, аукционы, ярмарки, посреднические фирмы, банки, страховые компании, фонды фондовые биржи, биржи труда, информационные агентства, юридические конторы, рекламные агентства, аудиторские и консалтинговые фирмы, которые в совокупности выполняют все вышеперечисленные функции.

Инфраструктура рынка оказывает существенное влияние на функционирование экономической системы в целом, однако существует множество проблем в ее развитии из-за полного отсутствия элементов рыночной инфраструктуры при командно-административной экономике и сейчас приходится создавать совсем новые экономические институты.

Факторы становления и развития рыночной инфраструктуры и определить следующие главные направления развития каждой из ее составляющих:

-реструктуризацию государственной собственности, разгосударствление, преодоление государственного монополизма и создание конкурентной среды, благоприятствующей формированию оптимальной сети инфраструктурных институтов. Именно приватизация положила начало широкому развитию многих чисто рыночных институтов;

-приведение нормативной базы в соответствие с развитием институциональной составляющей рыночной инфраструктуры;

-растущую степень включенности украинской экономики и общества в целом в мировые информационные системы с одновременным принятием соответствующих

мер безопасности и соблюдения национальных интересов;

-повышение роли ментальной составляющей в эффективном функционировании и развитии рыночной инфраструктуры.

21. Сутність інфраструктури ринку споживчих послуг

При визначенні поняття „інфраструктура” слід, перш за все, виявити його місце в системі категорій, що виражають виробничо-економічні відносини. Саме такий підхід, як нам здається, може забезпечити системне уявлення про сутність та роль інфраструктури, що має як матеріально-речову форму, так і, що дуже важливо, – формує певні економічні відносини між господарюючими суб’єктами сфери виробництва та обігу товарів і послуг. Мають рацію, на наш погляд, А. С. Новосьолов, Федько В.П. і Федько Н.Г., які відзначають, що ці два аспекти інфраструктури повинні розглядатися як дві сторони єдиного поняття, явища.

Інфраструктура споживчого ринку має ряд специфічних особливостей, що відрізняють її від інших видів інфраструктури. І основна з них – обслуговування, головним чином, сфери обігу товарів і послуг.

Характерні особливості цієї інфраструктури, закономірності її становлення і розвитку визначаються специфікою сфери обігу товарів і послуг, самого споживчого ринку та його складових елементів – продовольчого ринку, ринку непродовольчих товарів, ринку послуг і ринку особистого нерухомого майна.

Слід зазначити, що одним з найважливіших відмітних властивостей інфраструктури споживчого ринку виступає її структурний зміст – набір взаємопов’язаних елементів, які в сукупності формують інфраструктурну систему споживчого ринку.

Інфраструктурна система споживчого ринку включає в себе велику кількість елементів, які тісно пов’язані між собою і в сукупності відіграють важливу роль в економіці.

інфраструктурна система споживчого ринку складається з наступних елементів:

- торгові підприємства та організації;

- складське господарство;

- комерційно-посередницькі організації;

- організації з надання послуг;

- транспортне обслуговування;

- фінансово-кредитні організації;

- інформаційні організації;

- нормативно-правове забезпечення – юридичні організації.

У процесі формування оптимальної дієвої інфраструктури споживчого ринку велике значення має поєднання державного і ринкового механізмів регулювання.

Метою активної участі державних органів у формуванні інфраструктури споживчого ринку є створення відповідних умов, що забезпечують нормальне функціонування споживчого ринку. Форми і механізми державного регулювання процесу формування інфраструктури споживчого ринку носять динамічний і досить гнучкий характер, їх реалізація здійснюється відповідними державними органами (законодавчими, виконавчими, контролюючими та ін).

Таким чином, інфраструктура ринку, – це економічна категорія, що характеризує відносини з приводу виробництва і надання послуг, спрямованих на створення умов для ефективного функціонування господарюючих суб’єктів у системі „виробництво-споживання”. Основним об’єктом, що визначає її функціональне призначення, є сфера руху товарів і послуг. Відповідно, структуру утримання інфраструктури регіонального споживчого ринку можна представити у вигляді таких великих взаємопов’язаних блоків, як торгово-посередницький, інформаційний, виробничий, економіко-правовий та фінансово-кредитний.