
- •1.1 Економічна доцільність комбінованого (теплофікаційного) виробітку теплової і електричної енергії
- •2. Джерела теплопостачання
- •2.1. Паливо, що використовується в джерелах систем теплопостачання
- •2.1.1. Елементарний склад палива.
- •2.1.2. Вміст горючих елементів в твердому і рідкому паливі
- •2.1.3. Склад газоподібного палива
- •2.1.4. Теплота згорання палива
- •2.1.5. Технічні характеристики твердого палива
- •2.1.6. Технічні характеристики мазутів.
- •2.1.7. Властивості газу
- •2.2. Горіння палива
- •2.2.1. Стадії горіння різних палив
- •2.3. Підготовка палива до подачі його в котельню
- •2.3.1. Приймання, складування і подача твердого палива
- •2.3.2 Приймання зберігання, підготовка і подача мазуту для спалювання в котельні
- •2.3.3. Газопостачання котелень
- •2.4. Топки парових і водогрійних котлів
- •2.4.1. Шарові топки
- •2.4.2. Камерні топки котлів
- •2.4.3. Розмол палива перед його подачею в топку
- •2.5. Основні схеми генерації пари
- •2.6. Робочі процеси в парогенеруючих трубах парових котлів
- •2.6.1. Циркуляційний контур і його основні характеристики
- •2.6.2. Рушійний і корисний напори циркуляційного контуру
- •2.7. Конструктивні елементи котлоагрегатів
- •2.7.1. Парогенеруючі поверхні нагріву котлів
- •2.7.2. Пароперегрівники
- •Схеми включення пароперегрівників
- •2.7.3. Регулювання температури перегрітої пари
- •2.7.4. Водяні економайзери
- •2.7.5. Повітряпідігрівники
- •2.7.6. Компоновка економайзерів і підігрівників
- •2.7.7. Каркас і обмурівка котлів
- •2.7.8. Арматура парових котлів
- •2.7.9. Гарнітура котлів
- •2.7.10. Підвищення якості насиченої пари
- •2.8.Тепловий баланс теплового котла
- •2.8.1. Коефіцієнт корисної дії парового котла
- •2.8.2. Аналіз теплових втрат котла
- •2.9. Підготовка живильної води для котлів
- •2.9.1 Показники якості води
- •2.9.2. Технологічний процес підготовки живильної води
- •2.9.2.2. Зм’якшення води в катіонітових установках
- •2.9.2.3. Деаерація живильної води
- •2.9.2.4. Норми якості живильної і котлової води і вибір схеми хімічної очистки води
- •2.10. Теплові схеми джерел теплопостачання
- •2.10.2. Принципова схема тец промислового підприємства
- •2.10.3. Принципова теплова схема водогрійної котельні
- •3. Системи теплопостачання
- •3.1. Характеристика споживачів теплової енергії
- •3.2. Визначення витрати теплоти на різні види теплового навантаження
- •3.2.1. Витрати теплоти на теплове навантаження опалення
- •3.2.2. Витрати теплоти на вентиляцію
- •3.2.3. Витрата теплоти на цілорічне теплове навантаження
- •3.2.4. Графік залежності величин теплового навантаження опалення, гвп і вентиляції від температури зовнішнього повітря
- •3.3. Водяні системи теплопостачання
- •3.3.1.Закриті системи теплопостачання
- •А. Приєднання опалювальних установок до теплової мережі
- •Б. Приєднання установок гвп до теплових мереж
- •В. Приєднання теплових навантажень опалення і гвп на одному абонентському вводі
- •3.3.2. Відкриті системи теплопостачання
- •3.4. Парові системи теплопостачання
- •3.6. Регулювання централізованого теплопостачання
- •3.7. Гідравлічний розрахунок теплових мереж
- •3.8. П’єзометричний графік
- •3.9. Основні вимоги до режиму тисків у водяних теплових мережах
- •3.10. Режим одержування теплоти від тец
2.5. Основні схеми генерації пари
На рис. 2-7 наведені принципові схеми генерації пари в парових котлах промислових ТЕЦ і котельнях, в енергетичних котлах теплових електростанцій і в корабельних котельнях.
На принципі багатократної природньої циркуляції працюють барабанні котли. Водяна пара генерується в підйомних трубах циркуляційних контурів. Рушійною силою циркуляції є різниця густин води в опускних трубах циркуляційних контурів і пароводяної суміші в парогенеруючих трубах.
В однобарабанних котлах водяна пара генерується лише в екранних циркуляційних контурах, які утворені переднім, заднім і боковими екранами. До складу циркуляційного контуру входять: барабан котла – опускні труби (виведені за межами топки, не обігріваються) – нижній колектор екрану (для рівномірного розподілу води, що надійшла з барабана опускними трубами, по екранних трубах) – екранні підйомні, для парорідинного потоку, труби – барабан котла.
В 2-х і більше барабанних парових котлах водяна пара також генерується в конвективному трубному пучку, що з’єднує нижній і верхній барабани.
В будь-яких конструкціях котлів з багатократною циркуляцією живильна вода після водяного економайзера надходить у верхній барабан. З нього ж відбирається вся насичена пара, що утворилася в підйомних трубах циркуляційних контурів.
В енергетичних парових котлах (пара з яких направляється в турбогенератор) насичена пара з барабанів надходить в пароперегрівник. В парових котлах, що виробляють насичену технологічну пару, вона відбирається безпосередньо з верхніх барабанів котлів.
Парові котли з багатократною природною циркуляцією обов’язково є вертикально- водотрубними котлами, оскільки механізм природної циркуляції може бути реалізованим при наявності перепадів рівнів розташування барабана і нижніх колекторів екранів.
Багатократна примусова циркуляція створюється в циркуляційних корпусах насосами, оскільки парогенеруючі труби конструктивно розташовуються горизонтально або з ухилом, який не забезпечує перепад рівнів води в барабані і в нижніх колекторах, достатній для реалізації механізму природної циркуляції. Така схема генерації пари характерна для корабельних парових котлів і зумовлена жорстким обмеженням простору для розташування котлів.
Прямоточна схема генерації пари реалізується в прямоточних парових котлах високих параметрів пари і великої парової продуктивності.
Принциповою відмінністю між генерацією пари з багатократною циркуляцією і в прямоточних парогенераторах є те, що живлення перших котлів проводиться хімочищеною живильною водою з залишковим солевмістом, тоді як живлення прямоточних парових котлів можливо лише абсолютно знесоленою водою, тобто хімічно чистим Н2О, в якій недопустима наявність будь-якого солевого залишку.
2.6. Робочі процеси в парогенеруючих трубах парових котлів
Парогенеруючі труби, розташовані в топці котла, сприймають теплоту від факела, в якому горить паливо, радіаційним способом і від гарячих димових газів, що омивають труби.
На інтенсивність відведення теплоти від внутрішніх стінок парогенеруючих каналів до парорідинного потоку, що рухається в них, суттєво впливає структура двофазового потоку і режим його руху.
У вертикальній парогенеруючій трубі можливі режими руху двофазового потоку, які схематично показані на рис 2-8.
Перехід від режиму “а” до режиму “г” здійснюється в зв’язку з наростанням кількості пари, що утворюється.
В парових котлах з багатократною природною циркуляцією в основному реалізується режим “а” і “б”, завдяки відносно невисокому паровмісту двофазового потоку.
Через різницю густин дійсна
швидкість руху води,
,
буде меншою від швидкості руху пари,
,
.
Розглянемо деякі терміни, якими користуються при аналізі теплогідродинамічних процесів в парогенеруючих трубах.
Приведена швидкість руху води,
,
,
м/с, (2-14)
де:
,
-
маса і об’єм води, що проходить через
поперечний переріз труби, кг/с, м3/с;
- густина води, кг/м3
;
– площа поперечного перерізу, м2,
через який рухається двофазовий потік.
Приведена швидкість руху пари,
,
,
м/с, (2-15)
де:
,
– маса і об’єм пари, що проходить через
поперечний переріз труби, кг/с, м3/с;
– густина пари, кг/м3.
Швидкість руху парорідинної суміші:
,
м/с,
(2-16)
де:
,
– об’єм і маса пароводяной суміші.
Величина
є
істинною швидкістю руху пароводяної
суміші, яка дорівнює сумі приведених
швидкостей руху води і пари.
Масовий паровміст двофазного потока x – це відношення масової витрати пари до масової витрати пароводяної суміші.
.
(2-17)
Можна визначити паровміст і за формулою:
,
(2-18)
де:
,
– питома ентальпія суміші в даному
перетині труби, кДж/кг і питома ентальпія
води в стані насичення в даному перетині,
кДж/кг;
– питома
теплота пароутворення при тому ж тиску,
кДж/кг.
Об’ємний витратний паровміст двофазного потоку – це об’ємна доля пари в потоці пароводяної суміші при однакових швидкостях руху води і пари.
.
(2-19)
5.
Істинний паровміст двофазного потоку
– доля перетину труби, яка зайнята
рухомою парою,
,
і відповідає дійсним швидкостям руху
води і пари.
.
(2-20)
Таким чином, доля труби, зайнята парою,дорівнює:
,
м2,
а
водою:
,
м2.
Істинні швидкості води і пари визначаються таким чином:
,
м/с; (2-21)
,
м/с.
(2-22)
Очевидно,
як витікає з фізичного вмісту величини
і
,
.