79 Римська система доріг, водопостачання та водовідведення.

Технічні споруди.

Мощені дороги-віа. Дороги будувалися за рахунок громадськоої казни. Головна дорога-апієва дорога. Тесаний вулканіяний базальт-брукіка, який клали на шар гальки і цементу. Ширина дороги-4 м.Схожі на сучасний тротуар, укріплені кам’яною підпірною стінкою.

Обабіч була стічна канава 0,5 м глибиною для стікання води. Глибина дорожнього полотна-1,5 м. Під час розквіту імперії-80 тис.км.дороги. 29 доріг-з*єднували Рим з іншими імперіями. Вздовж доріг будували таверни, де можна було поїсти.

«Три харчевні»-відома римська корчма. Через кожну римську милю 1485 м-стояв стовп,який позначав відстань. Кожні 10 миль-розташовувалася таверна.

Римське водопостачання

Водосховища, водопроводи, фонтани, каналізаційна система.

Акведук-багатоярусна арочна конструкція, що доставляла воду лр риму та інших римських міст з віддалених артезіанських джерел. Акведук з керамічними трубами, що доставляли воду. З масивних каменів, що ювода не нагрівалася. Труби мали всередині водонепроникну змазку. З Акведука вода поступала в камери. Мати воду в будинку було великою розкішшю.

Акведу Клавдія 52 р. до н.е.

Акведук в Німі-Франція 1 ст. до н.е.

Акведук в Сеговії-Іспанія 1 ст. до н.е.

Акведук де Лос Мілагрос 1 ст. до н.е.

Акведук Аппія 312 р.до н.е.

Акведук Августа 1 ст. до н.е.

Вся ця вода поступала у: фонтани, басейни, туалети. В Римі характерне сакральне ставлення до води. Каналізаційна система-Клоака Максима в Римі-5 ст. до н.е.

80.Особливості храмової архітектури Стародавнього Риму. Типи храмів. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури. Основні архітектурні пам’ятки.

Римляни поклонялися величезній безлічі божеств, зверталися до них з молитвами і приносили їм жертви. Місцеві божества часто зливалися в свідомості віруючих з римськими богами, і тому місцеві варіанти культів державних богів поширилися по всій імперії.

На честь загальнодержавних богів зводилися величні храми. Їх архітектурне оформлення римляни запозичили в етрусків і греків. У храмах знаходилися скарби, захоплені під час боїв або принесені в даргромадянами на знак подяки богам за допомогу. Римляни могли такожзберігати там свої власні гроші і коштовності; їх охороняли жерці іжриці. У храмі завжди встановлювали величезну статую бога. У днігромадських релігійних свят у храм слідувала довга процесіяжерців, посадових осіб та музикантів. За нею вели тварин, призначенихдля жертвоприношень богам. Церемонії відбувалися звичайно поза храмом, алемолиться іноді дозволялося увійти всередину храму і звернутися з проханням добогу.

Про всі ці храмах мова і піде далі ...

81 Пантеон в Римі – вершина архітектурної спадщини стародавнього Риму. Особливості планувальної та об’ємно-просторової структури.

Грандіозна купольна ротонда – Пантеон, "храм всіх богів", в якому вперше образний акцент був перенесений із зовнішнього вигляду на внутрішній простір храму.

Пантеон (др.-греч πάνθειον -. Храм або місце, присвячене всім Богам, від др.-греч πάντεζ -. Все і θεόζ - бог) - «храм усіх богів» в Римі, пам'ятник центричної-купольної архітектури періоду розквіту архітектури Стародавнього Риму , побудований в II столітті н. е.. при імператорі Адріані на місці попереднього Пантеону, вибудуваного за два століття до того Марком Віпсаній Агріппа. Латинський напис на фронтоні говорить: «М. Агріппа LF COS Tertium Fecit », що в перекладі звучить як:« Марк Агріппа, син Луція, обраний консулом в третій раз, спорудив це ». Являє собою велике інженерне досягнення античності. Розташовується на площі Пьяцца делла - Ротонда (Пьяцца делла Ротонда). Світловий потік в куполі храму Цегляно-бетонна ротонда Пантеону перекрита напівсферичним куполом (діаметр понад 43 м). Купол складається з кіл, які легко прочитуються завдяки кессонованій стелі. Купол із стінами утворює єдину оболонку, яка містить всередині весь простір, який відповідає внутрішньому об'єму циліндра та половині сфери. Раніше поверхню купола прикрашали зірки, але пізніше їх розтягнули.

Відрізняється класичною ясністю і цілісністю композиції внутрішнього простору, величністю художнього образу. Не виключено, що в будівництві храму брав участь Аполлодор Дамаський. 1 листопада 609 року язичницький храм був переосвячений як церква всіх мучеників. З того часу дата 1 листопада у католиків і протестантів святкується як День всіх святих. У Пантеоні похоронені деякі відомі люди Італії, зокрема, Рафаель та королі Віктор Еммануїл II і Умберто I. Одна з особливостей Пантеону - отвір в даху. Опівдні через нього проникає найбільш сильний світловий стовп (орієнтація на південь). Світло дуже відчутнє, воно «не розтікається», а залишається у формі гігантського світлового променя і охоплює майже все