Найважливіші категорії юридичної власності є:

• а) Володіння – право виключного фізичного контролю над об’єктом власності (продавати, дарувати, здавати в оренду);

• б) Використання;

• в) Розпорядження – це комплекс заходів, які дозволяють відчужувати об’єкти власності: продавати, закладати, дарувати, передавати спадково, і т п.

Поняття власності знаходить свій прояв в її об’єктах і суб’єктах. Об’єктами власності є матеріальні блага (засобі виробництва), національне багатство в цілому, навколишня природа.

Об’єктами державної власності є земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, с/г, будівництві, засоби транспорту і зв`язку, комунальні та інші господарства, основний міський житловий фонд, а також інше майно необхідне для здійснення завдань держави.

Об’єктами кооперативної власності є засоби виробництва і майно, необхідне для здійснення кооперативних статутних завдань, кінцевий результат функціонування кооперативів.

Об`єктами індивідуальної власності є матеріальні блага для функціонування виробничої і невиробничої сфери, особистого підсобного господарства, тобто засоби виробництва для ведення індивідуального, партнерського і колективного виробництва, а також предмети споживання, житло, одяг, побутові речі.

Суб’єктами власності є носії відносин власності. Головним носієм цих відносин виступає працівник як господар своєї держави і власник свого капіталу. В цілому суб`єктами власності в Україні є: народ України, громадянин України, юридичні особи, держава, іноземні носії власності.

Суть власності знаходить свій прояв в її функціях:

• а) Функція управління суспільним виробництвом;

• б) Визначає і фіксує власника;

• в) Покладає сувору відповідальність на власника за збереження власності;

• г) Викликає інтерес до її ефективного використання задля здобуття прибутку.

Вся історія розвитку суспільного виробництва базується на різних модифікаціях двох форм власності: приватної та державної.

Приватна власність виражає відносини між людьми з приводу привласнення засобів та результатів виробництва окремими людьми – власниками цих засобів.

За характером поєднання робочої сили і засобами виробництва приватна власність поділяється на приватну трудову, нетрудову, рабовласницьку, феодальну та капіталістичну. В сучасних умовах приватна власність розмежовується на індивідуальну, сімейну та колективну власність.

Інша форма власності – державна. За цією формою власником засобів виробництва є держава. Державна власність утворюється за рахунок державного бюджету або націоналізації приватних підприємств (25 – 35%).

Верховна Рада України прийняла Закон "Про власність" 7.02. 92 р, який встановлює такі форми власності:

• Індивідуальна – власність громадян;

• Колективна – власність трудових колективів;

• Державна – суб’єктом є Українська держава в особі Верховної Ради України;

• Змішані форми.

Головним матеріальним елементом у структурі власності завжди дула власність на землю, будівлі, машини та інші засоби виробництва. В сучасних умовах основою власності стає – інформація, тобто утворюється нова форма власності – інтелектуальна власність.

Роздержавлення – це комплекс заходів, спрямованих на усунення монополії держави на власність, скорочення державного сектора і утворення багатоукладної економіки, посилення процесів саморегулювання економіки.

Приватизація – це процес передачі власності від юридичної особи (держава, міськрада і т д.) фізичній особі або групі осіб.

Роздержавлення і приватизація власності вимагає дотримання таких принципів формування та реалізації:

• Забезпечення кожному громадянину України однакового доступу до об’єктів приватизації та необмеженого вибору сфер приватизації;

• Охоплення цим процесом усіх сфер економіки, з урахуванням інтересів усіх суб`єктів;

• Використання усіх форм власності, виходячи з економічної доцільності;

• У власності держави має залишатися майно, необхідне для виконання нею своїх функцій;

• Даний процес повинен проходити під громадським контролем, з широким інформування населення.

Згідно з концепцією роздержавлення і приватизації в Україні основними формами роздержавлення є:

• Акціонування державних підприємств і продаж певної частини акцій громадянам та їх господарським об`єднанням;

• Оренда майна громадянам на їх господарським об`єднанням;

• Обмеження втручання держави в процес ціноутворення;

• Скасування примусового держзамовлення;

• Відмова від надання підприємствам дотацій та субсидій.