
- •1. Управлінське документознавство як навчальна дисципліна.
- •2. Значення документування управлінської інформації.
- •3. Зміст та структура курсу "Управлінське документознавство".
- •4. Об’єкт, предмет, мета та завдання управлінського документознавства.
- •5. Джерела для вивчення управлінського документознавства
- •6. Понятійний апарат управлінського документознавства.
- •7. Зв’язок управлінського документознавства з іншими галузями знань.
- •8. Історичні засади управлінського документознавства історія розвитку писемності, перші документи.
- •9. Історичні засади управлінського документознавства, документування часів Київської Русі.
- •10. Історичні засади управлінського документознавства: документи судів, актові книги.
- •11. Історичні засади управлінського документознавства: документування в Запорозькій Січі.
- •12. Історичні засади управлінського документознавства: документація наказів (хv-XVI ст.).
- •13. Історичні засади управлінського документознавства: створення документів і документування в Україні хvіі-xvііi ст.
- •14. Історичні засади управлінського документознавства: робота з документами в колегіях.
- •15. Іcторичні засади управлінського документознавства проходження документів у міністерствах уніфікація документів
- •16. Історичні засади управлінського документознавства: становлення сучасного документознавства, систематизація ділової документації.
- •17. Історичні засади управлінського документознавства: документотворення в Українській рср.
- •18. Історичні засади управлінського документознавства: сучасне документознавство в Україні.
- •20. Загальні та спеціальні функції службового документа
- •21. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів: загальні поняття.
- •22. Загальні вимоги до управлінського документування.
- •24. Вимоги до оформлення копій документів.
- •26. Формуляр-зразок.
- •27. Основний склад реквізитів управлінських документів.
- •29. Документи, які підлягають затвердженню:
- •30. Перелік документів, на яких ставиться печатка
- •31. Зміст уніфікації та стандартизації службових документів
- •32. Історичні витоки уніфікації документів
- •33. Напрями уніфікації управлінських документів
- •34. Уніфікація управлінських документів за формальною ознакою
- •35. Уніфікація управлінських документів за змістовою ознакою
- •36. Основні принципи уніфікації і стандартизації управлінських документів.
- •37. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації.
- •38. Диференціація управлінських документів в установі.
- •39. Класифікації систем документації.
- •40. Державний класифікатор управлінської документації.
- •41. Міжнародні організації. Ісо 15489-2001 "Інформація та документація. Управління документацією".
- •42. Управління документацією в різних країнах.
- •43. Загальна характеристика розпорядчих документів.
- •44. Постанови, накази, вказівки, ухвали, розпорядження,
- •45. Загальна характеристика організаційних документів.
- •46. Статут, положення, правила, інструкція як організаційні документи.
- •47. Оформлення документів колегіальних органів: протоколи, стенограми, повідомлення.
- •48. Загальна характеристика довідково-інформаційних документів.
- •49. Службові листи. Види службових листів. Специфіка листування із зарубіжними партнерами.
- •50. Візитка: правила оформлення та вручення.
- •51. Факс. Телеграма. Телефонограма.
- •52. Довідка. Види довідок.
- •53. Службові записки (доповідна, пояснювальна).
- •54. План, звіт, анкета.
- •55. Загальна характеристика господарсько-договірних документів.
- •56. Поняття про договір. Правова основа договору. Види договорів (договір поставки, договір підряду, договори про майнову відповідальність).
- •57. Угода. Трудова угода. Укладання комерційних угод. Контракт
- •58. Загальна характеристика документів господарсько-претензійної діяльності.
- •59. Протокол розбіжностей до договору, комерційні акти, претензійні листи, позовні заяви як господарсько-претензійної діяльності
- •60. Загальна характеристика обліково-фінансових документів.
- •61. Таблиця, список, перелік
- •62. Накладна, відомість, квитанція
- •Акт. Види актів
- •64. Доручення, довіреність, розписка
- •65. Призначення документації з кадрів, чи щодо особового складу.
- •66. Класифікація документів щодо особового складу.
- •67. Автобіографія, резюме, характеристика, трудова книжка.
- •68. Ведення трудових книжок.
- •69. Укладання та розірвання трудового договору.
- •73. Складання опису документів особової справи.
- •74. Особовий листок з обліку кадрів.
- •75. Оформлення копій документів про освіту.
- •76. Документування роботи з резервом кадрів.
- •77. Документування призначень допомог і пенсій.
- •78. Оформлення нагороджень.
- •79. Основні напрями удосконалення складу і форм документів.
- •80.Табель форм документів, що використовуються в діяльності організації.
- •81.Приймання, розгляд і реєстрація документів.
- •82.Порядок проходження, опрацювання та відправлення вихідної кореспонденції.
- •83. Організація контролю за ходом виконання документів.
- •84. Робота з листами, пропозиціями, заявами та скаргами громадян.
- •85. Складання номенклатури справ.
- •86. Групування документів у справи, їх розміщення.
- •87. Зведена номенклатура справ. Правила формування справ.
- •88. Особливості групування різних видів документів.
- •89. Оперативне зберігання документів.
- •90. Підготовка справ до наступного зберігання і використання.
- •91. Оформлення обкладинки справи. Складання описів справ. Правила зберігання справ в архіві.
83. Організація контролю за ходом виконання документів.
Завдання контролю - забезпечення своєчасного та якісного виконання документів. Контролю підлягають зареєстровані документи, в яких встановлено завдання.
Обов'язковий контроль виконання: законів України, постанов Верховної Ради України, указів, розпоряджень президента України; постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Відповідальність за виконання документа несуть особи, зазначені у розпорядчому документі (наказі, розпорядженні), резолюції керівника, безпосередні виконавці. Коли документ виконується кількома працівниками, відповідальним за організацію виконання є перший зазначений у резолюції.
Безпосередній контроль за виконанням документів покладається на канцелярію. У структурних підрозділах безпосередній контроль за виконання документів здійснює секретар.
Документи можуть бути із зазначенням і без зазначення строку виконання. Строк - у самому документі чи встановлений актом законодавства. Наприклад: листи-доручення і листи-запити установ вищого рівня - до зазначеного в них терміну або протягом ЗО днів, телеграми, в яких порушуються питання, що потребують термінового вирішення - до 2 днів. Документи без зазначення строку виконання - повинні виконуватись не пізніше як за ЗО календарних днів. "Терміново" - 7 днів.
Контроль за виконанням документів включає такі види робіт:
постановку документів на контроль, формування картотеки
контрольованих документів;
перевірку своєчасного доведення документів до виконавців;
попередні перевірки і регулювання ходу виконання;
облік і узагальнення результатів контролю за виконанням документів;
інформування керівника про хід та підсумки виконання документів (на оперативних зборах, засіданнях колегіальних органів);
зняття документів з контролю; - формування картотеки виконаних документів. Контроль за виконанням документів здійснюється на реєстраційно-контрольних картках (РКК). Проставляють літеру К на лівому полі документа, документ передають виконавцю, а додатковий примірник РКК ставлять до контрольної картотеки.
РКК групуються у контрольну картотеку чи у розділі довідкової картотеки за термінами виконання документів, за виконавцями, групами документів (постанови, накази, рішення).
В установі з обсягом документообігу більше 25 тис. документів на рік періодично складаються переліки не виконаних у встановлений термін документів і надсилаються до структурних підрозділів.
При контролі за допомогою ПК пошук необхідної інформації здійснюється за видом документа, датою, виконавцем, кореспондентом, терміном виконання і змістом.
Після виконання документ знімається з контролю, та ж особа робить помітку на документі (РКК) про зняття з контролю.
84. Робота з листами, пропозиціями, заявами та скаргами громадян.
Листи, заяви, пропозиції та скарги громадян надходять в різні установи: органи влади, міністерства та відомства, редакції газет і журналів, на радіо і телебачення. Люди сигналізують про порушення законів і недоліки в роботі установ, беруть безпосередню участь у зміцненні законності та правопорядку, висловлюють свою точку зору на важливі життєві питання.
Пропозиції, скарги і заяви громадян надходять в установи як в усному, так і письмовому вигляді. Письмові заяви можуть пересилатися поштою, телеграфом, вручатися особисто або через експедиції чи спеціальні бюро скарг, створені у великих установах. Усні висловлюються на особистому прийомі чи передаються по телефону.
Всі скарги мають однакову силу, якщо законом не встановлено інше, і підлягають ретельній перевірці. Принцип їх реєстрації подібний до принципу роботи зі службовими документами. Реєстрації підлягають всі пропозиції, скарги і заяви, що надійшли, але особливістю індексації тут є те, що до індексу додається перша літера прізвища автора документа
Картотека заяв, пропозицій і скарг ведеться окремо від картотеки інших видів документів. Картки розміщуються за прізвищами заявників в алфавітному порядку. У разі необхідності алфавітну картотеку можна поділити за адміністративно-територіальною ознакою, а всередині - за прізвищами (згідно з алфавітом).
Під час реєстрації первинного надходження заяви, скарги тощо картка заповнюється повністю, за винятком деяких колонок. У колонці "Кореспондент" зазначають прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи чи домашню адресу громадян. У разі повторного надходження заява реєструється в тій самій картці в спеціально передбачених для цього графах
У деяких випадках ведуться журнали реєстрації пропозицій, заяв і скарг. Заповнення граф журналу здійснюється аналогічно заповненню граф єдиної реєстраційної картки.
Інколи надходять повторні листи з одного й того ж питання. Доводиться передивлятися журнал, щоб встановити, чи не повторна заява. Бувають випадки пропусків, і тоді заява знову реєструється і направляється розгляд іншим виконавцям.
Про надходження та результати розгляду і пропозицій, заяв і скарг громадян в установах І і ІІ категорій щомісяця складається окрема відомість, ІІІ і IV категорій - заповнюється спеціальна графа в єдиній щомісячній довідці про виконання документів. Ці дані використовуються для узагальнення та аналізу.
Після реєстрації всі пропозиції, заяви, скарги передаються керівнику установи, який призначає виконавця.Розгляд пропозицій, заяв і скарг громадян. При розгляді пропозицій, заяв та скарг велике значення мають терміни виконання. Вони не повинні перевищувати один місяць. При цьому заяви і скарги, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, розглядаються невідкладно, в усякому разі не пізніше 15 днів від дня надходження. Керівник установи може продовжити цей термін, але не більше ніж на один місяць, повідомивши про це заявника у п'ятиденний строк. Термін розглядання питань, що містяться у пропозиціях, заявах тощо, починається з моменту їх надходження.
Заяви чи скарги, що надійшли в установу, яка не вирішує даних питань, не пізніше ніж у п'ятиденний строк пересилаються до відповідного закладу, з повідомленням заявника. На особистому прийомі у такому випадку громадянам дається роз' яснення, куди їм потрібно звернутися.
Всі скарги, заяви, пропозиції слід розглядати вчасно. Категорично забороняється направляти скарги громадян для розгляду посадовим особам, дії яких оскаржуються.
Посадові особи, вирішуючи питання, зазначені у пропозиціях, заявах та скаргах, зобов'язані уважно вивчити їх зміст, прийняти обґрунтовані рішення, забезпечити їх оперативне і правильне виконання, повідомити громадян про прийняті рішення, вчасно виявити та усунути причини, які призвели до порушення прав громадян.
Особистий прийом громадян. Добре організований особистий прийом, уважне ставлення керівників установ, підприємств, працівників місцевих органів влади до повсякденних потреб і запитів громадян значною мірою зменшують кількість заяв і скарг, що надходять у різні державні органи та громадські організації. Кожна установа повинна мати книгу для запису в стислій формі ім' я та по батькові відвідувача, суті його заяви та способу розгляду справи.
Прийом громадян проводиться у встановлені й доведені до їх відома дні та години, в основному зручні для них, в разі необхідності - у вечірні години. Відповідальність за проведення прийому покладається на керівників установ, організацій, підприємств.
Велике значення мають форма прийому, та уміння керівника вислухати, зрозуміти суть скарги чи заяви, чуйне, уважне ставлення до співрозмовника тощо. Тому до прийому громадян слід ретельно готуватися: продумати його дні і години, підготувати приміщення, створити ділову атмосферу. Відповідальний за прийом повинен фіксувати все, про що говорив заявник, і рішення, яке прийняв керівник установи.
Облік прийому громадян ведеться на спеціальній картці, що містить такі реквізити
порядковий номер, дата прийому; ім' я, по батькові, прізвище та адреса заявника; зміст заяви; прізвище особи, яка веде прийом; результати розгляду заяви.
У разі повторного прийому на зворотному боці картки особа, яка веде прийом, зазначає дату і результат повторного розгляду заяви.