
- •1. Управлінське документознавство як навчальна дисципліна.
- •2. Значення документування управлінської інформації.
- •3. Зміст та структура курсу "Управлінське документознавство".
- •4. Об’єкт, предмет, мета та завдання управлінського документознавства.
- •5. Джерела для вивчення управлінського документознавства
- •6. Понятійний апарат управлінського документознавства.
- •7. Зв’язок управлінського документознавства з іншими галузями знань.
- •8. Історичні засади управлінського документознавства історія розвитку писемності, перші документи.
- •9. Історичні засади управлінського документознавства, документування часів Київської Русі.
- •10. Історичні засади управлінського документознавства: документи судів, актові книги.
- •11. Історичні засади управлінського документознавства: документування в Запорозькій Січі.
- •12. Історичні засади управлінського документознавства: документація наказів (хv-XVI ст.).
- •13. Історичні засади управлінського документознавства: створення документів і документування в Україні хvіі-xvііi ст.
- •14. Історичні засади управлінського документознавства: робота з документами в колегіях.
- •15. Іcторичні засади управлінського документознавства проходження документів у міністерствах уніфікація документів
- •16. Історичні засади управлінського документознавства: становлення сучасного документознавства, систематизація ділової документації.
- •17. Історичні засади управлінського документознавства: документотворення в Українській рср.
- •18. Історичні засади управлінського документознавства: сучасне документознавство в Україні.
- •20. Загальні та спеціальні функції службового документа
- •21. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів: загальні поняття.
- •22. Загальні вимоги до управлінського документування.
- •24. Вимоги до оформлення копій документів.
- •26. Формуляр-зразок.
- •27. Основний склад реквізитів управлінських документів.
- •29. Документи, які підлягають затвердженню:
- •30. Перелік документів, на яких ставиться печатка
- •31. Зміст уніфікації та стандартизації службових документів
- •32. Історичні витоки уніфікації документів
- •33. Напрями уніфікації управлінських документів
- •34. Уніфікація управлінських документів за формальною ознакою
- •35. Уніфікація управлінських документів за змістовою ознакою
- •36. Основні принципи уніфікації і стандартизації управлінських документів.
- •37. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації.
- •38. Диференціація управлінських документів в установі.
- •39. Класифікації систем документації.
- •40. Державний класифікатор управлінської документації.
- •41. Міжнародні організації. Ісо 15489-2001 "Інформація та документація. Управління документацією".
- •42. Управління документацією в різних країнах.
- •43. Загальна характеристика розпорядчих документів.
- •44. Постанови, накази, вказівки, ухвали, розпорядження,
- •45. Загальна характеристика організаційних документів.
- •46. Статут, положення, правила, інструкція як організаційні документи.
- •47. Оформлення документів колегіальних органів: протоколи, стенограми, повідомлення.
- •48. Загальна характеристика довідково-інформаційних документів.
- •49. Службові листи. Види службових листів. Специфіка листування із зарубіжними партнерами.
- •50. Візитка: правила оформлення та вручення.
- •51. Факс. Телеграма. Телефонограма.
- •52. Довідка. Види довідок.
- •53. Службові записки (доповідна, пояснювальна).
- •54. План, звіт, анкета.
- •55. Загальна характеристика господарсько-договірних документів.
- •56. Поняття про договір. Правова основа договору. Види договорів (договір поставки, договір підряду, договори про майнову відповідальність).
- •57. Угода. Трудова угода. Укладання комерційних угод. Контракт
- •58. Загальна характеристика документів господарсько-претензійної діяльності.
- •59. Протокол розбіжностей до договору, комерційні акти, претензійні листи, позовні заяви як господарсько-претензійної діяльності
- •60. Загальна характеристика обліково-фінансових документів.
- •61. Таблиця, список, перелік
- •62. Накладна, відомість, квитанція
- •Акт. Види актів
- •64. Доручення, довіреність, розписка
- •65. Призначення документації з кадрів, чи щодо особового складу.
- •66. Класифікація документів щодо особового складу.
- •67. Автобіографія, резюме, характеристика, трудова книжка.
- •68. Ведення трудових книжок.
- •69. Укладання та розірвання трудового договору.
- •73. Складання опису документів особової справи.
- •74. Особовий листок з обліку кадрів.
- •75. Оформлення копій документів про освіту.
- •76. Документування роботи з резервом кадрів.
- •77. Документування призначень допомог і пенсій.
- •78. Оформлення нагороджень.
- •79. Основні напрями удосконалення складу і форм документів.
- •80.Табель форм документів, що використовуються в діяльності організації.
- •81.Приймання, розгляд і реєстрація документів.
- •82.Порядок проходження, опрацювання та відправлення вихідної кореспонденції.
- •83. Організація контролю за ходом виконання документів.
- •84. Робота з листами, пропозиціями, заявами та скаргами громадян.
- •85. Складання номенклатури справ.
- •86. Групування документів у справи, їх розміщення.
- •87. Зведена номенклатура справ. Правила формування справ.
- •88. Особливості групування різних видів документів.
- •89. Оперативне зберігання документів.
- •90. Підготовка справ до наступного зберігання і використання.
- •91. Оформлення обкладинки справи. Складання описів справ. Правила зберігання справ в архіві.
67. Автобіографія, резюме, характеристика, трудова книжка.
Автобіографія – це документ, у якому особа власноручно в хронологічній послідовності повідомляє основні факти своєї біографії.
Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу. Інформація викладається від першої особи, причому знаменник «я» вживається в тексті лише один раз – на початку.
Реквізити автобіографії: назва виду документа, текст, дата, підпис. У тексі автобіографії укладач зазначає такі відомості:
Прізвище, ім’я, по батькові
Дату та місце народження
Інформація про освіту(тут указується повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося навчатись)
Інформація про трудову діяльність(коротко в хронологічній послідовності перераховуються назви місць роботи й посад без вказівки про причини звільнення)
Участь у громадському житті
Інформацію про склад сімї(зазначається рік народження, посада, місце роботи/навчання батька, матері, братів сестер або чоловіка/дружини, дітей; якщо укладач має свою сімю, інформацію про батьків він не наводить; записи про рідних сестер/братів, що мають свою сімю в автобіографії не робляться(навіть за умови їх проживання з автором документа))
Інформацію про судимість і перебування під слідством близьких та рідних
Інформація про місце проживання /реєстрації
Слово «резюме» в перекладі з французької мови означає «короткий висновок з основними положеннями доповіді, промови, наукової праці». Як документ щодо особового складу резюме – стисле зібрання відомостей біографічного характеру та відомостей про професійну діяльність особи, що бере участь у конкурсі на заміщення вакантної посади.
Грамотно складене резюме ще не є гарантією працевлаштування конкурсанта: резюме, яке «спрацювало», лише привертає увагу роботодавця, що найчастіше виявляється у запрошенні потенційного працівника на співбесіду.
За обсягом розрізняють повне та коротке (Факсове) резюме. Короткі резюме зазвичай надсилаються в першій частині конкурсу для полегшення роботи з відбору претендентів на посаду. У такому резюме в телеграмному стилі розміщують найважливішу інформацію про себе: прізвище, ім’я, по батькові, вік, освіту, досвід і професійні навички.
Реквізити резюме: назва виду документа, прізвище, ім’я та по батькові адресанта в називному відмінку, текст, що містить рубрики «Дата народження», «Сімейний стан», «Домашня адреса», «Телефон», «Мета», «Трудовий досвід», «Освіта», «Особисті якості», «Додаткова інформація».
Правила складання резюме:
Інформація в резюме викладається від першої особи однини, займенник «я» опускається. Перевага надається активним конструкціям, наприклад: Консультував, а не мною було надано консультації, провів заходи, а не було проведено заходи.
Резюме не пишуть від руки та не підписують. Текст повинен бути стислим і читабельним:більше одного разу його не читають. Оптимальний розмір резюме 1-2 сторінки.
Якщо посада, на яку претендує учасник конкурсу, не потребує творчості, нестандартного мислення, демонстрації художнього смаку, оформляти резюме краще традиційно – на аркуші білого кольору формату А4, уникаючи декоративних шрифтів, нестандартних способів виділення та подання інформації.
Інформація повинна бути достовірною і за потреби підтвердженою документально.
Вага,ріст, характеристика зовнішності у резюме зазвичай не наводиться. Фото розміщується лише на вимогу роботодавця.
Інформація про родину обмежується рубрикою «Сімейний стан», у якій указується також кількість і вік дітей.
Розмір бажаної заробітної плати в резюме не подають.
Інформація про трудовий досвід та освіту в резюме наводиться у зворотному хронологічному порядку, адже роботодавця здебільшого цікавить досвід роботи конкурсанта за останні 5 років. Рубрика «Трудовий досвід» у резюме є найважливішою. Чим більше часу минуло після закінчення навчального закладу, тим менше місця рубрика «освіта» повинна займати в тексті документа. Інформація про середню освіту в резюме подається в таких випадках:
Коли особа здобула тільки середню освіту
Коли особа закінчила спеціалізовану школу
Коли особа закінчила школу з відзнакою.
Описуючи період навчання у виші, можна повідомити про свої успіхи в опануванні навчальних дисциплін, пов’язаних із бажаною роботою, про здобутки в науковій сфері, навички організаційної роботи.
Одним із головних принципів складання резюме є вибірковість, що виявляється в :
А) поданні інформації про аспекти досвіду, значущі для бажаної посади
Б) дозованому викладі трудової біографії за обмежений період часу: роботодавця цікавлять лише останні 3-5 місяців роботи за період не більше 10 років
В) наведенні інформації, що позитивно характеризує конкурсанта:не слід розміщувати інформацію негативного характеру, наприклад про розлучення, звільнення з місць попередньої роботи з ініціативи роботодавця; з іншого боку, не варто себе вихваляти – факти повинні говорити самі за себе, роботодавець має самостійно зробити висновки.
10. У рубриці «Додаткова інформація» розміщують інформацію про рівень володіння іноземними мовами, досвід роботи з персональним комп’ютером та офісною оргтехнікою, наявність прав водія, можливість використання власного автомобіля в службових цілях, членство в профорганізація, політичних партіях, хобі(якщо воно пов’язано з бажаною роботою), можливість поїздок у відрядження, готовність до понаднормової роботи.
11. У рубриці «Особисті якості» слід із дотриманням вимог офіційно-ділового стилю охарактеризувати себе як працівника та члена колективу, наприклад: «відповідальний», «дисциплінований», «ініціативний», «маю творче мислення», «пунктуальний», «маю організаторські здібності», «неконфліктний», «комунікабельний» і т.д.
Характеристика – документ, у якому сформульована громадська думка про особу як члена колективу, об’єктивно оцінені ділові та моральні якості працівника.
Характеристику видає адміністрація установи на вимогу працівника/студента або інших організацій. Цей документ не є конфіденційним, тому може надсилатись на вимогу підприємства, установи чи організації без відома працівника.
Характеристика складається у двох екземплярах: один видається особі, а другий – підшивається до особової справи. Характеристики подаються при вступі до навчального закладу, представленні до державних нагород, чергового військового звання, після проходження практики, атестації тощо.
Види характеристик: службова характеристика, характеристика-відгук, характеристика-рекомендація, атестаційна характеристика.
Реквізити характеристики: назва виду документа, заголовок, текст, підписи, печатка установи. У тексті характеристики виділяють чотири частини. В першій частині подаються анкетні дані, у яких після назви документа в родовому відмінку зазначається прізвище, ім’я, по батькові,рік народження, освіта/посада, звання, науковий ступінь, національність особи, на яку складається документ.
У другій частині наводяться дані про трудову діяльність: із якого часу працює особа, відомості про кадрові переміщення, характеристика рівня професійної майстерності. Для студентів/курсантів зазначають із якого часу і за якою спеціальністю навчаються, продають відомості про навчання.
У третій частині розглядається ставлення до роботи, подається інформація про підвищення професійного рівня, участь у громадському житті колективу, стосунки з колегами, відвідувачами/клієнтами, про заохочення/стягнення, урядові нагороди, участь у заходах, проведених установою.
Четверта частина містить висновки та призначення характеристики. Зазвичай характеристика підписується керівником структурного підрозділу і керівником установи. Інформація в тексті документа викладається від третьої особи.
Основним документом що фіксує інформацію про трудову діяльність працівника є трудова книжка. Вона призначена для встановлення його загального, неперервного та спеціального стажу. Українським законодавством особі заборонено мати декілька трудових книжок. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємства, що пропрацювали а ньому понад п’ять днів. Трудові книжки зберігаються на підприємствах як документи суворої звітності.
До Трудової книжки заносять відомості про:
Працівника (ім’я, прізвище, по батькові, дата народження)
Роботу (переведення на іншу роботу, звільнення з роботи)
Нагородження і заохочення (нагородження державними нагородами та відзнаками Президента України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України)
Відкриття, на які видано дипломи, винаходи, раціоналізаторські пропозиції та виплачені у зв’язку із цим винагороди