7. Зв’язок управлінського документознавства з іншими галузями знань.

Найперше слід відзначити зв'язок управлінського документознавства та архівознавства, який вбачається у спільності об'єкта дослідження, причому у тих його частинах, що стосуються теорії документа і сфери практичної роботи з документами. Теорія управлінського документа не може не спиратися на розробки загального документознавства. Досить виразно проявляються зв'язки документознавства з мовознавством або з тим конкретним його напрямом, що отримав назву "документналінгвістика". можна констатувати зв'язки управлінського документознавства з теорією управління в суспільстві або теорією і практикою менеджменту. Також управлінське документознавство безпосередньо пов’язане з такими дисциплінами: правознавством, історичним джерелознавством, технологією діловодства, інформатикою, теорією комунікацій, історією діловодства, історією державних установ. Дослідження управлінських документів різних історичних періодів як документальних пам'яток засвідчують зв'язки управлінського декументознавста з комплексом спеціальних Історичних дисциплін. Серед них слід назвати історичне джерелознавство, дипломатику (а також і неодипломатику). палеографію, сфрагістику та інші дисципліни джерелознавчого циклу.

8. Історичні засади управлінського документознавства історія розвитку писемності, перші документи.

Історичні передумови розвитку документознавства почали складатися ще в ХІХ столітті, в першій половині ХХ ст. Становлення у ХІХ ст. передумов тісної інтеграції діловодства й архівознавства у майбутньому спродукує появу нових галузей знань - управлінського документознавства, документознавства у мета науковому розумінні, що займуться комплексним студіюванням історії, теорії, методики дослідження документа в цілому, зокрема управлінського.

Писемність з'явилася приблизно до 3300 р. до н.е. в Шумері, до 3000до н.е. в Єгипті, до 2000 р. до н.е. в Китаї. У всіх регіонах цей процесйшов за однією схемою: малюнок - піктограма - ієрогліф - алфавіт (останнійз'явився у фінікійців в 1 тис. до н.е.).

Сучасний документ, звичайно, відрізняється від документів стародавніх епох своєю стилістикою, способом написання, технікою та матеріалом виготовлення. Найпоширенішим матеріалом для виготовлення документів у давнину була глина. До нас дійшли сотні тисяч клинописних текстів, які повідомляють науковцям про побут, природу, історію, науку та культуру стародавніх народів. Великої популярності і поширення набуває з часом і такий матеріал для виготовлення документів, як пергамент. Пергаментні листи для запису інформації вперше стали використовувати у ІІ ст. до н.е. На початку нашої ери в Китаї був винайдений папір. Китайці дуже довго тримали технологію виготовлення цього матеріалу в суворому секреті. Найпоширенішим матеріалом для виготовлення документів на Сході був тканини, зокрема шовк. По шовку писали чорною або червоною тушшю пензликами різної величини. З удосконаленням виробництва і розповсюдження по всьому світу паперу він став найголовнішим матеріалом для виготовлення документів. З далеких часів дійшли до нас різновиди документів, з допомогою яких ми пізнаємо історію своєї країни.