57. Угода. Трудова угода. Укладання комерційних угод. Контракт

Приймання громадян на роботу здійснюється шляхом укладання трудового договору або трудової угоди.

Трудовий договір є угодою між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою. Відповідно до цієї угоди працівник зобов’язується виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, підпорядковуючись внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган, фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові зарплату та створювати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором передбачається підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку. Працівник має право укласти одночасно декілька трудових договорів.

Трудова угода – це документ, що укладається між організацією і працівником, який не входить до складу цієї організації, або штатним працівником для виконання певних видів робіт, не передбачених його посадовими обов’язками за трудовим договором.

Трудові договори укладаються на невизначений строк, на визначений строк, що встановлюється за угодою сторін, або на час виконання певної роботи.

Особливою формою труд. угоди є контракт – це документ, у якому строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, розірвання, в тому числі дострокового, встановлюються угодою сторін. Контракт укладається в двох примірниках. За два місяці до закінчення строку чинності контракту за згодою сторін він може бути продовженим або укладеним на новий термін.

Реквізити контракту: назва виду документа зі стислим зазначенням його призначення (на виконання обов’язків), дата, місце, орган, що наймає працівника, посада, прізвище, імя, по батькові того, кого наймають, текст, підписи сторін – укладачів контракту, печатка, що засвідчує підпис наймача.

58. Загальна характеристика документів господарсько-претензійної діяльності.

Господарсько-претензійні документи – це комерційні акти, претензійні листи, позовні заяви, протоколи розбіжностей. Протоколи розбіжностей складають у випадках виникнення суперечки з тексту договору і доданої до нього специфікації. Часто виникають суперечки, пов'язані з термінами відвантаження або постачання продукції, сумою договору, формами розрахунків між сторонами тощо. Листи, складені для обґрунтування вимог організації до іншої, що стосується порушення договірних зобов'язань, називаються претензійними. Якщо претензія не може бути урегульована сторонами на документів - у добровільних засадах, то справа передається до арбітражу або народного суду. У цих випадках головним документом є позовна заява з проханням про стягнення з відповідача примусовим порядком претензійних сум або певного майна. Більшу частину вантажів перевозить залізничний транспорт. Через це поряд складання комерційних актів показано на прикладі саме цього виду транспорту. Транспортні організації несуть майнову відповідальність за схронність прийнятого до перевезення вантажу з моменту його прийняття до моменту видачі вантажоодержувачеві. Транспортна організація звільняється від від відповідальності за схоронність і цілісність вантажу, якщо доведе, що втрата, недостача або ушкодження вантажу сталися не з тієї вини. Комерційний акт складають представники залізниці з метою посвідчення обставин, які можуть бути підставою для встановлення вини за порушення договору перевезення вантажів і покладання матеріальної відповідальності на працівників залізниць, вантажовідправників і вантажоодержувачів. Комерційні акти складають у разі невідповідності між фактично отриманим вантажем і зазначеними у перевізному документі даними (назва, маса і кількість місць), псування чи ушкодження вантажу, виявлення вантажу без документів і документів без вантаж.