32. Історичні витоки уніфікації документів

Перші спроби уніфікації документів сягають давніх часів. Формуляри різних видів документів використовувались уже в державах Давнього Сходу ІІІ-І тисячоліть до н.е. Перші документи характеризувались типовість форми та засобів фіксації інформації. Це відрізняло їх від інших речових виробів-носіїв інформації.

У середньовічній Європі функціонував сталий формуляр офіційних документів, зокрема публічно-правових і публічно-приватних. У ХІІ-ХІV ст. у зв’язку з розвитком актового діловодства процес уніфікації документів набуває поширення. Вже в другій половині ХV ст. публікуються посібники з оформлення деяких видів документів.

У середньовічній Україні, що входила до складу Польського королівства, Великого князівства Литовського, а потім об’єднаної Польсько-Литовської держави, були поширені традиції застосування формулярів актового діловодства, переважно в діяльності канцелярій судових установ. Пізніше на українських землях, що стали частинами Російської та Австрійської імперій, порядок оформлення офіційних документів регламентувався законодавчими та іншими актами цих країн.

З утворенням на початку ХІХ ст. в Російській імперії міністерств були запроваджені дві форми уніфікації текстів службових документів – трафаретна і таблична. У цей період поширюються різні види посібників із підготовки документів – так звані «письмовники».

У 1920-х та 1930-х рр. стандартизувались окремі види службових документів: були введені відомчі стандарти, правила оформлення документів, підготовлені проекти загальносоюзних стандартів «Письма деловые», «Протокол». Значна увага приділялась проблемам мови ділових документів, удосконалювалися трафаретні та табличні форми текстів, було трафаретизовано текст наказу, протоколу, інструкції, акта, листа тощо. З 1950-х рр.. почали видаватися довідкові посібники з діловодства.

У зв’язку з розробленням і впровадженням Єдиної державної системи діловодства з 1960-х рр. уніфікація та стандартизація документів стала одним із напрямів її реалізації. У цей час створювались уніфіковані форми документів та уніфіковані форми документів та уніфіковані системи документації. Було видано багато загальносоюзних стандартів.

У Радянському Союзі до 1991 року функціонували 16 міжгалузевих уніфікованих систем документації.

33. Напрями уніфікації управлінських документів

За основними складовими документа виокремлюють уніфікацію його інформаційної частини й уніфікацію носія інформації. Найбільша увага при цьому приділяється уніфікації інформаційної частини.

Основними підходами при здійсненні уніфікації документів у межах певної системи або функції управління є:

• формальний, що грунтується на встановленні єдиної форми конкретного виду документа при її відповідності документацій ній системі;

• змістовий, який полягає в оптимізації обсягу, змісту й способу подання інформації, зафіксованої в документі.

(питання дуже коротке – можете самі ще щось придумати, нафантазувати, або дещо дописати з двох наступних питань)