- •1.1.Cформулювати предмет теорії імовірностей?
- •1.2.Дати означення підмножини, скінченної, нескінченної, зліченої, незліченої, упорядкованої та неупорядкованої множин. Навести приклад.
- •1.3.Дати означення об’єднання(або суми), перетину(або добутку) та різниці множин. Навести основні властивості цих операцій та відповідні приклади.
- •1.4.Дати означення розміщення, переставлення та сполучення. Записати формули для обчислення числа цих сполук.Пояснити зміст позначень та навести приклади.
- •1.5. Записати формулу, що пов’язує число переставлень, сполучень та розміщень. Сформулювати правила суми та добутку. Навести приклади.
- •1.7. Дати означення подій: неможливої, достовірної, випадкової, рівноможливих, сумісних, несумісних, попарно несумісних подій. Навести приклади.
- •1.8. Дати означення об’єднання (суми), перетину (добутку) подій, протилежної події, повної групи подій. Навести приклади.
- •1.9. Як випадкова подія виражається через елементарні наслідки випадкового експерименту? Які елементарні наслідки називаються такими, що сприяють появі даної випадкової події? Навести приклади.
- •1.11.Сформулювати геометричне визначення імовірночті, записати відповідну формулу і пояснити зміст позначень. Навести приклади. Назвати основні властивості імовірності.
- •1.12. Дати означення частоти та відносної частоти випадкової події. Сформулювати статистичне визначення імовірності, записати відповідну формулу і пояснити зміст позначень.Навести приклади.
- •1.14. Дати означення незалежності і залежності двох подій, попарної незалежності декількох подій, незалежності у сукупності декількох подій, умовної імовірності події .Навести приклади.
- •1.15. Виписати формулу для обчислення імовірності хоча б однієї з декількох подій, незалежних у сукупності.Пояснити зміст позначень. Навести приклади.
- •1.16. Вивести формули: а) повної імовірності; б) Байеса. Пояснити зміст позначень. Навести приклади застосування цих формул.
- •1.17. Описати схему випробувань Бернулі. Записати формулу Бернулі.Навести приклади її застосування.
- •1.18. С формулювати граничні теореми у схемі випробувань Бернулі. А)Пуассона. Б) Локальну та інтегральну Лапласа.
- •1.19.Записати формули для обчислення в схемі Бернулі: а)імовірності відхилення частоти від імовірності б)найбільш імовірного числа появи подій
- •2.1. Дати означення випадкової величини (в.В.), дискретної (д.В.В.) та неперервної випадкої величини (н.В.В.). Навести приклади.
- •2.2. Дати означення закону та багатокутника розподілу ймовірностей д.В.В. Навести приклади.
- •2.3. Дати означення інтегральної та диференціальної функції розподілу н.В.В. Довести їх основні властивості. Навести приклади з побудовою відповідних графіків.
- •2.5. Пояснити, що характеризують: а) математичне сподівання; б) дисперсія та середнє квадратичне відхилення; в) асиметрія; г) ексцес; д) мода; е) медіана.
- •2.6. Сформулювати основні властивості математичного сподівання і дисперсії.
- •2.8.Записати основні закони розподілу н.В.В.: а) рівномірний; б) показниковий; в) нормальний. Пояснити зміст позначень. Навести приклади д.В.В., розподілених за цими законами.
- •2.9.Пояснити зміст терміну «закон великих чисел». Сформулювати нерівність а. Чебишова у всіх формах. Навести приклади її застосування.
- •2.10.Сформулювати основні теореми закону великих чисел: а) Бернуллі; б) Чебишова. Пояснити значення цих теорем для практики
- •2.11 Сформ. Центр. Гран. Теор. У формі Леві –Ліндеберга
- •2.12.Дати означення:а) системи випадкових величин (с.В.В.); б) закону розподілу дискретної двовимірної випадкової величини (д.Д.В.В.). Навести приклади.
- •2.13.Дати означення функціїї розподілу імовірностей с.В.В. Сформулювати її основні властивості та геометричний зміст.
- •2.14.Дати означення функції щільності розподілу імовірностей с.В.В. Сформулювати її основні властивості та геометричний зміст.
- •2.16. Дати означення залежності та незалежності випадкових величин. Сформулювати і довести теореми про необхідну достатню умови незалежності в.В.,, що входять у с.В.В.
- •2.17.Вивести формули для знаходження:а)законів розподілу;б)умовних законів розподілу складових дискретної с.В.В. Навести відповідні означення та функції.
- •2.20. Навести основні властивості кореляційного моменту μxy та коефіцієнту кореляції rxy
- •2.21. Дати означення корельованості (некорельованості) двох в.В. Пояснити різнцю і зв’язок між корельованістю (некорельованістю) і залежністю двох в.В.
- •2.22. Вивести рівняння лінійної середньоквадратичної регресії y на х(х на y). Пояснити зміст позначень.Дати означення коефіцієнту регресії , залишкової дисперсії та пояснити, що вони характеризують.
- •2.23. Сформулювати теорему про корельованість складових нормально розподіленої двовимірної в.В.
- •2.25. Записати формули для обчислення математичного сподівання тта дисперсії функцій д.В.В. Та н.В.В.Навести приклади.
- •2.26. Пояснити, як будуються випадкові величини, що мають розподіл:а) Пірсона х2;б) Стьюдента;в) Фішера
- •3.1. Сформулювати предмет математичної статистикита її основні задачі.
- •3.2.Дати означення:а) генеральної та вибіркової сукупностей;б)обсягу вибірки;в) повторної і без повторної, репрезентативної вибірки
- •3.3.Дати означення статистичної (емпіричної) ф-ї розподілу та сформулювати її основні властивості. Навести приклади побудови емпіричної функції розподілу та її графіки.
- •3.4. Дати означення кумулятивних частоти та відносної частоти.Пояснити їх статистичний зміст.
- •3.5.Дати означення полігону, гістограми.Навести приклади їх побудови.
- •3.6.Дати означення:а) точкової статистичної оцінки параметра розподілу генеральної сукупності;б) незаміщеної, ефективної, обгрунтованої вичерпної оцінки.
- •3.7.Означення генеральної та вибіркової середньої, довести...
- •3.8.Означення генеральних та вибіркових дисперсій та середнього квадр відхилення, формули
- •3.9.Дати озн вибіркових: Моди, медіани , початкового моменту, центрального моменту, асиметрії, ексцесу.
- •3.10.Дати означення: а)інтегральної оцінки параметра генеральної сукупності, її точності та надійності б)надійного інтервалу
- •3.12 Сформ. Та обґрунтувати взаємозалежність між точністю інтервальної оцінки
- •3.14.Дати означення емпіричної та теоретичної частот, формули для обч теоретичних частот розподілів : Пуассона, нормальної та генеральної сукупності
- •3.15.Дати озн функціональної, статистичної, кореляційної залежності, умовного середнього, вибіркових рівняння та лінії регресії.
- •3.16.Вивести формули для обч параметрів вибіркового рівн лінійної регресії : а) за не згрупованими даними, б) за згрупованими
- •3.17.Записати формулу для обч вибіркової кореляції кінців надійного інтервалу для інтерн. Оцінки коеф кореляції нормально розподіленої ген сукупності
- •3.18.Дати означення статистичної гіпотези, назвати основні види, означення нульової, альтернативної гіпотез, помилки 1 і 2 роду
- •3.19.Означення статистичного критерію, спостереженого та теор значенню критерію, Крит обл., обл. Прийняття гіпотези, критичних точок, однобічної та двобічної Крит обл., лівоб та правоб крит обл
- •3.20.Дати означення рівня значущості та потужності статистичного критерію. Пояснити способи знаходження однобічної та двобічної критичних областей.
- •3.21 Навести приклади перевірки гіпотез про..
- •1.1.Cформулювати предмет теорії імовірностей?
- •1.2.Дати означення підмножини, скінченної, нескінченної, зліченої, незліченої, упорядкованої та неупорядкованої множин. Навести приклад.
- •1.3.Дати означення об’єднання(або суми), перетину(або добутку) та різниці множин. Навести основні властивості цих операцій та відповідні приклади.
3.4. Дати означення кумулятивних частоти та відносної частоти.Пояснити їх статистичний зміст.
Полігоном частот наз. ламану, відрізки якої з’єднують точки (x1, N1), (x2, n2), …, (xm , nm)Полігоном выдносних частот (частостей) наз. ламану, відрізки якої проходять черезточки (x1, w1), (x2, w2), …, (xm , wm). Полігони частот та частостей є аналогами щільності імовірностей.
Гістограмою
частот називають ступінчасту фігуру,
яка складається з прямокутників, основами
яких є часткові інтервали варіант
довжиною h=
xk
– xk-1,
а висоти дорівнюють
(щільність частоти).Гістограмою відносних
частот (частостей) називають ступінчасту
фігуру, яка складається з прямокутників,
основами яких є часткові інтервали
варіант, а висоти дорівнюють відношенню
(щільність частості).Площа гістограми
частот дорівнює об'єму вибірки, а площа
гістограми частостєй - одиниці.Для
накопиченої частоти і накопиченої
відносної частоти можуть бути
побудовані графіки схожі на полігон
частот. Ці
графіки називаються полігоном накопиченої
частоти або полігоном накопиченої
відносної частоти. У статистиці також
їх називають огівою або кумулятивною
кривою. Полігон накопиченої частоти
зручно використовувати у цілому ряді
задач статистики.
3.5.Дати означення полігону, гістограми.Навести приклади їх побудови.
Полігоном частот наз. ламану, відрізки якої з’єднують точки (x1, N1), (x2, n2), …, (xm , nm)Полігоном відносних частот (частостей) називають ламану, відрізки якої проходять черезточки (x1, w1), (x2, w2), …, (xm , wm). Полігони частот та частостей є аналогами щільності імовірностей. Гістограмою частот називають ступінчасту фігуру, яка складається з прямокутників, основами яких є часткові інтервали варіант довжиною h= xk – xk-1, а висоти дорівнюють (щільність частоти).Гістограмою відносних частот (частостєй) називають ступінчасту фігуру, яка складається з прямокутників, основами яких є часткові інтервали варіант, а висоти дорівнюють відношенню (щільність частості).Площа гістограми частот дорівнює об'єму вибірки, а площа гістограми частостєй - одиниці.Для накопиченої частоти і накопиченої відносної частоти можуть бути побудовані графіки схожі на полігон частот. Ці графіки називаються полігоном накопиченої частоти або полігоном накопиченої відносної частоти. У статистиці також їх називають огівою або кумулятивною кривою. Полігон накопиченої частоти зручно використовувати у цілому ряді задач статистики.
3.6.Дати означення:а) точкової статистичної оцінки параметра розподілу генеральної сукупності;б) незаміщеної, ефективної, обгрунтованої вичерпної оцінки.
Статистичною оцінкою невідомого параметра випадкової величини X генеральної сукупності (теоретичного розподілу X) називають функцію від випадкових величин (результатів вибірки), що спостерігаються. .
Статистичну оцінку Ө* параметра Ө називають незсунутою, якщо М(Ө *) = Ө.
Оцінку Ө * називають зсунутою, якщо ця рівність не виконується.
Обгрунтованою називають статистичну оцінку, яка при n —> прямує за імовірністю до оцінюваного параметра.
