23. Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

Платниками податку на прибуток є

- із числа резидентів - суб'єкти підприємницької (господарської) діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, що здійснюють діяльність, направлену на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

- з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи із джерелом їх, походження з України;

- філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку з числа резидентів, Ідо не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади. Платник податку, що має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням. При цьому податок зменшується на суму, сплачену до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філії;

- управління залізниці та підприємства залізничного транспорту, їх, структурні підрозділи;

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні або виконують агентські (представницькі) функції для таких нерезидентів або їх засновників;

- НаОб'єкти оподаткування

Об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на:

- суму валових витрат платника податку;

- суму амортизаційних відрахувань

ціональний банк України та його установи.

24. Платежі за ресурси

Виробнича діяльність суб'єктів господарювання пов'язана з залученням значних матеріальних ресурсів. Ефективність їх використання безпосередньо впливає на результати господарської діяльності підприємств. З метою ефективного використання ресурсів, що є в розпорядженні або у власності суб'єктів господарювання, держава може встановлювати відповідні податкові платежі:

• податок (плата) за землю;

• податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

• податок на нерухоме майно;

• збір за спеціальне використання природних ресурсів (плата за воду, плата за корисні копалини);

• збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Податок (плата) за землю. Законом України "Про плату за землю" від 19 червня 1996 р. регулюється порядок обчислення і сплати земельного податку. Власники землі сплачують земельний податок, за орендовані земельні ділянки стягується орендна плата, яка встановлюється залежно від грошової оцінки землі. Тобто об'єктом оподаткування є земельна ділянка, платниками — землекористувачі (в тому числі орендарі).

Податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Платниками податку є власники транспортних засобів (підприємства, організації, установи) — юридичні особи, в тому числі іноземні, які мають зареєстровані в Україні згідно з діючим законодавством власні транспортні засоби, які є об'єктом оподаткування

25.ЄСВ

З 01 січня 2011 року  набрав чинності   Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідно до цього Закону встановлено порядок нарахування та сплати  єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ), права та обов’язки платників ЄСВ.

Розміри ЄСВ

Для всіх фізичних осіб - підприємців  встановлена ставка внеску, що дорівнює 34,7% бази оподаткування.

Для підприємців, які працюють на загальних підставах, базою оподаткування є сума доходу, отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Проте, сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

 Фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний або фіксований податок),  визначають цю суму самостійно, але не менше за розмір мінімального страхового внеску, встановленого законодавством,  в межах  максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Нагадуємо, що мінімальний  страховий внесок щомісячно розраховується як добуток мінімальної заробітної плати на розмір ЄСВ (34,7%).  У 2011 році він становив: з 01 січня – 326,53 грн., з 01 квітня   – 333,12 грн., з 01 жовтня – 341,80 грн., з 01 грудня – 348,39 грн.

Порядок сплати ЄСВ

ЄСВ фізичними особами -  «спрощенцями» сплачується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Так, термін сплати ЄСВ за 2011 рік сплинув 20 січня 2012 року. Для фізичних осіб на загальній системі оподаткування остаточний розрахунок  за 2011 рік здійснюється до 01 квітня 2012 року на підставі даних річної декларації.

За бажанням  фізичні особи – підприємці можуть взяти добровільну участь в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими на поховання,  ставка єдиного соціального внеску становитиме 36,6%, від нещасного випадку на виробництві – 36,21%, у разі добровільної участі за всіма  видами  загальнообов’язкового державного соціального страхування фізичні особи платитимуть 38,11%  бази оподаткування ЄСВ.

З 1 серпня 2011 року фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами,  згідно з нормами Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України», сплачують ЄСВ на добровільних засадах. Тобто, підприємці-«спрощенці» – пенсіонери та інваліди повинні сплатити в обов’язковому порядку суми єдиного внеску за період з 1 січня по 1 серпня 2011 року.