33, Продуктивність праці.

ПП – це здатність працівників виготовляти певну кількість продукції за одиницю часу. Продуктивність праці — показник результативності праці, який характеризується співвідношенням обсягу продукції; робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого.

Види ПП:індивідуальна-(ПП окремого працівника);виробнича-ПП (на виробничій ділянці, підприємстві);локальна- (ПП в регіоні чи галузі);суспільна- (ПП по економіці в цілому)

ПП вимірюється відношенням обсягу виробленої продукції до затрат праці (середньооблікової чисельності персоналу).

34. Показники і методи виміру продуктивності праці.

Два показники вимірювання ПП:

Виробіток (В) — це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника чи робітника за рік, квартал, місяць. В=V/T,

де: V— обсяг виробництва продукції (робіт, послуг); Т — затрати праці на випуск певного обсягу продукції (робіт, послуг).

Трудомісткість — це обернений показник рівня ПП, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг): Тм=Т/V

Методи вимірювання ПП:Натуральний – обсяг виробленої продукції і продуктивність праці розраховуються в натуральних одиницях (штуки, тонни, метри). Недоліки: не враховує якості продукції, змін обсягу незавершеного виробництва. Трудовий – обсяг виробленої продукції або виконаних робіт визначається в нормо-годинах, що складає фактично відпрацьований час. Вартісний (грошовий) – універсальний метод, ґрунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції (валова, товарна реалізована продукція, ВВП).

35. Ефективність праці.

Ефективність праці — це її результативність. Вона відображає співвідношення обсягу вироблених матеріальних і/або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. Тобто зростання ефективності праці означає збільшення обсягу вироблених благ без збільшення затрат праці. У широкому розумінні зростання ефективності праці означає постійне вдосконалення людьми економічної діяльності, постійне знаходження можливості працювати краще, виробляти більше якісніших благ за тих самих, або і менших затрат праці.

Зростання ефективності праці забезпечує підвищення реального продукту і доходу, а тому воно є дуже важливим показником економічного зростання країни. Оскільки збільшення суспільного продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня споживання, а отже, і рівня життя, то економічне зростання на основі підвищення продуктивності праці стає однією з головних цілей держав з соціальною орієнтацією економіки.

36. Структура доходів населення. Номінальні і реальні доходи.

Доходи населення – це сукупність грошових коштів і матеріальних благ, що формуються за рахунок праці людини або інших джерел і призначені для підтримки її фізичного, морального, економічного та інтелектуального стану. Вони формуються за рахунок оплати, виплати соціальних фондів (регіональних, місцевих, а також фондів споживання підприємств і організацій), підприємницьких доходів, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, доходів від інших джерел Виділяють номінальні і реальні доходи.Номінальні доходи — це величина нарахованих виплат і натуральних видач.Реальні доходи — це номінальні доходи, скориговані на зміни цін на товари і тарифів на послуги. Їх величина залежить від величини номінальних доходів та рівня заробітної плати. Індекс споживчих цін впливає на купівельну спроможність номінальних доходів населення таким чином: Др = Дн / Іц,   де Др — доходи реальні;Дн — доходи номінальні;Іц — індекс споживчих цін.