Аксіологічна парадигма у філософії і соціології культури
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………………………………………….…...3
Розділ 1. Аксіологічна парадигма у філософії і соціології культури……..…..8
1.1. Культура як світ цінностей……………..………….………………………………………..…8
Розділ 2.Аксіологічна парадигма …………………………………………………….….…16
2.1. Аксіологічний аспект взаємодії різних культур.…………………………….….16
2.2. Розуміння цінностей аксіологічної парадигми в соціально-гуманітарних науках ……………………………………………………………………………………………….….….…..19
Висновки……………………………………………………………………………………………..…………..29
Список літератури……………..……………….………………………….……….………………..…....31
ВСТУП
Актуальність цієї теми полягає у тому що, сьогодні аксіологічна парадигма у філософії і соціології культури відносність, а також абсолютність розуміння цінностей в соціально-гуманітарних науках. Подолання крайнощів суб'єктивізму і абсолютизму, розуміння цінностей в аксіології. Критерії достовірності цінностей: смисли і інтереси буття людини. Цінність і оцінка.
Складність і специфіка цієї теми роблять необхідним вивчення її особливостей, а також різних напрямів і постійне поповнення знань про цю галузь.
Об’єктом дослідження є аксіологічна парадигма у філософії і соціології культури, «культурологічний підхід», а також вплив в різних областях соціально-гуманітарного знання, а саме в психології, педагогіки, лінгвістики.
Предметом дослідження є аналіз основних сучасних тенденцій в розвитку у філософії і соціології культури. Як правило, в основі парадигм лежать специфічні уявлення про природу культури і цінностей.
Метою даної роботи є вивчення про аксіологічну парадигму у філософії і соціології культури, як однієї з найбільш популярних галузей вивчення.
Виходячи з мети роботи можна сформувати наступні завдання:
проаналізувати сучасний стан та напрямки розвитку галузі філософії та соціології;
визначити вплив аксіологічної парадигми культури на інші галузі знань;
дослідити історичне становлення аксіологічної парадигми у філософії;
дослідити історичне становлення аксіологічної парадигми у соціології;
розглянути загальні перспективи розвитку культури
Вирішивши всі ці завдання, ми маємо дати узагальнюючий малюнок стану аксіологічної парадигми у філософії і соціології культури.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, двох підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи становить 20 сторінок.
Розділ 1. Аксіологічна парадигма у філософії і соціології культури
Культура як світ цінностей
Семіотичний аналіз культури. Семіотика як загальна теорія знаків (Ч. Морріс, Ч.Пірс, Ф. де Соссюр). Вклад В. фон Гумбольдта і Е.Кассірера у розуміння семіотичних механізмів культури. Поняття семіосфери (Ю. Лотман). Знаки і знакові системи. Знак, значення, означає. Види зна-ков: природні, функціональні, конвенціональні (індекси, іконічні знаки, знаки-символи), вербальні знаки, знакові системи запису. Мова як специфічний знаковий спосіб фіксації, зберігання, переробки і трансляції культурної інформації. Класифікація мов: вербальні та невербальні (жести, міміка), природні і штучні. Природна мова як найважливіший соціокод, що регулює людську життєдіяльність. Мно-жественно мов культури: мова мистецтва (літератури, музики, балету, архітектури, живопису, кіно і т.д.), мова науки, мова повсякденності, мова людського тіла: жести, пози, міміка і т.д. Гіпотеза Сепіра-Уорфа про взаємо-мообусловленності мови і культури. Ж.Лакан, Ж.Дерріда про деконструкції та психоаналізі мови. Мови різних культур як різні бачення світу. Множинність культурних картин світу.
Аксіологічна парадигма в культурології. Відносність і абсолютность розуміння цінностей в соціально-гуманітарних науках. М.Шелер і Н.Гартман про людину як сполучному ланці онтологічного і аксіологіче-ського світів. Подолання крайнощів суб'єктивізму і абсолютизму розуміння цінностей в аксіології Н. О. Лоського. Критерії достовірності цінностей: смисли і інтереси буття людини. Цінність і оцінка.
Розділ 2. Аксіологічна парадигма
2.1. Аксіологічний аспект взаємодії різних культур
Структура цінності. Суб'єкт цінності (індивід, соціальна група, суспільство, природа) та об'єктивні форми існування цінності (природа, об'єкти-носії цінності, значимість, норма, ідеал). Відчуження як анти-под цінності. Основні властивості цінностей: єдність належного і бажаного, інтроектівная, наукова і логічна недоказово, інерційність, відно-сітельно довговічність, відсутність зв'язку з межами споживання, яскрава гу-маністіческая забарвленість.
Соціально-інтегративна, регулююча, социализирующая, прогностичних-чна і перетворювальна функції цінностей. Об'єктивне соціальне со-тримання і суб'єктивне переживання у функціонуванні цінностей. Ві-тальний, спеціалізований і повноцінний рівні культури в їх співвідносячи-сенності зі структурою цінності.
Проблема типології та ієрархії цінностей. Г.Зіммель про ключові цін-ності різних культурних епох. Ієрархія цінностей сучасної культу-ри. Вищі загальнолюдські цінності, соціальний ідеал і сенс культур-ної історії. Аксіологія сфер людської життєдіяльності - сфер прояв-лення культури. Специфіка культурних цінностей в сферах економіки, полі-тики, права, моралі, повсякденності, спілкування, освіти, науки, релігії, мистецтва, моральності. Прозріння майбутнього в релігії, філософії і ис-кусстве як опис вищих цінностей та їх антиподів.
Аксіологічний аспект взаємодії різних культур. Суб'єкти різних ціннісних систем і культурні конфлікти. Поширення най-більш значущих цінностей як фактор стабілізації культури. Криза культури і переоцінка цінностей. Одним з термінів, що відображають складне й суперечливе єдність структури і динаміки цінностей, виступає поняття «аксіологічна парадигма сучасності».
Культура і цивілізація. Цивілізація як вища стадія розвитку куль-тури (А.Фергюсон) і форма смерті культури (О. Шпенглер). Ціннісний зміст дихотомії культура / цивілізація в його співвіднесеності зі структурою цінності і рівнями культури. Вищі цінності культури і технології їх реалізації в цивілізації. Норма як регулятор доцільної діяльності, опосредующий відносини культури і цивілізації.