45. Які особливості притаманні творчості н. Курокави?

45. Виникнення метаболізму як напрямку, теорії та стилю у сучасній архітектурі пов’язано з критикою основних принципів функціоналізму. Ця критика породила нове розуміння співвідношень між функцією і формою, які привели до виникнення нових напрямків у сучасній архітектурі і сутність яких полягає в принципах, коли: форма не визначається функцією, форма визначається контекстом, форма визначається місцем, форма визначається формою, форма визначається технологією (продукт-форма), форма визначається структурою, форма визначається інфраструктурою.

Принцип, відповідно до котрого форма ,насамперед, визначається динамікою функціональних та інфраструктурних змін, став основою метаболістичних теорій і пошуків.

Ці та інші положення поступово трансформувалися і набували нових якостей в більш пізніх роботах майстрів японської архітектури. Серед них роботи К.Курокави: готель Нагатин у Токіо (1972р.), музей мистецтв у Нагойа (1987р.), музей сучасного мистецтва у Хісімі (1995р.); розробки А.Ісодзакі: музей у Нагана (1988р.), Діснейленд в Орландо (1990р.), культурний центр у Міто (1990р.); проекти Ф.Макі: спіральна будівля (1985р.), спортзал у Токіо (1990р.), центр ТЕПІА у Токіо (1989р.).

46. Які досягнення і перспективи стилю високих технологій (“хай-тек”)?

46. Стиль високих технологій став логічним наслідком розвитку конструктивізму і «скляної» архітектури, досягнень промислового будівництва і нових просторових ідей, здобутків «інтернаціонального стилю», досвіду будівництва надвеликих споруд. Інтернаціоналізації стилю хай-тек сприяла система міжнародних конкурсів і роботи майстрів архітектури в основному за межами своїх країн. «Недекорований сарай», «шкіра» і «кістки», а іншими словами чисті форми, каркаси і оболонки стали основою розвитку хай-теку, який за принципом зворотного зв’язку здійснював свій вплив на розвиток сучасної архітектури і дизайну.

Стиль високих технологій (хай-тек) став останнім етапом естетичного освоєння нових технічних форм, який почали конструктивісти у 20-х р.р. і продовжили структуралісти 60-х. Коріння хай-теку можна знайти у творчості таких відомих сучасних архітекторів, як І.Леонідов, Я.Черніхов, Міс Ван дер Рое, Л.Кан, Ф.Дженкс, а також архітекторів, що займалися промисловою архітектурою, аерокосмічними комплексами т.ін.

У 60-90р.р. ХХ століття хай-тек пережив декілька етапів свого розвитку, які найбільш яскраво проявилися у творчості видатних архітекторів Р.Піано, Р.Роджерса, Н.Фостера. У центрі мистецтв ім.Ж.Помпіду в Парижі (1972-77р.р.) у скритому вигляді були приховані напрямки подальшого розвитку хай-теку.

Скляні «недекоровані» сараї чи ангари включали не «шкіру і кістки», як це було у роботах Міс Ван дер Рое, а тільки «шкіру». «Оранжерейна» тема скляних дзеркальних поверхонь стала рекламою і візитівкою процвітаючих фірм і банків багатьох країн.

Одним з лідерів хай-теку вважається Н.Фостер і його фірма, які користувалися досвідом літакобудування, аерокосмічного будівництва, військових установ, що будують мости т.ін. У творчості майстра переплітаються всі вищезазначені напрямки у розвитку стилю. Його творчі пошуки відкрили нові горизонти і перспективи хай-теку.

Серед найбільш відомих творів Н.Фостера наступні: термінал аеропорту Стенстед у Лондоні (1981-91р.р.), центр мистецтв у Німі (1987-93р.р.), юридичний факультет у Кембриджі (1993-95р.р.), реконструкція Рейхстагу в Берліні (1994-99р.р

Серед послідовників хай-теку виділяються архітектори: Х.Ян (башта у Франкфурті-на-Майні,1985-91р.р.; центр штату Іллінойс у Чикаго,1979-85р.р.);

Група французьких архітекторів у складі Р.Тіснадо, М.Робейна, А.Бретанолле, Р.Аркада, І.Бонне і Л.Фішера утворили асоціацію, яка знайшла свій шлях в архітектурі через перемоги в конкурсах. У творчості «Парижської студії» переплітаються тенденції і методи, які притаманні багатьом сучасним архітектурним напрямкам і стилям. Це методи метафоричного пошуку, символізації, нової монументальності, сценарізації. Але найголовнішим у доробку «Парижської студії» є використання найновіших технологій проектування і будівництва.

Прикладом впровадження високих технологій став комплекс Європейського парламенту в Страсбургу (1991-99р.р.). Контури хай-теку вгадуються у проектах: футбольного стадіону у Парижі (1994-98р.р.),