1.3 Створення запитів на sql

Опаратор запиту на вибірку виглядає в такий спосіб:

SELECT [предикат] { * | таблиця.* | [таблиця.]поле1 [AS псевдонім1]

[, [таблиця.]поле2 [AS псевдонім2] [, ...]]}

FROM табличне вираження [, ...]

[WHERE... ]

[GROUP BY... ]

[HAVІNG... ]

[ORDER BY... ]\

Оператор SELECT містить наступні частини:

предикат - один з наступних предикатів: ALL, DІSTІNCT або TOP. Використаються для вказівки, як обробляти дублюючі записи і яка кількість записів виводити в результаті виконання запиту, за замовчуванням - ALL;

* - використається для вибору всіх полів таблиці;

таблиця - ім'я таблиці, у якій перебуває обране поле;

поле1, поле2 - імена обраних полів, перераховуються через кому, у якості поля результуючого відношення може бути зазначене будь-яке вираження, що використає набір стандартних функцій (COUNT, AVG, SUM, MІ, MAX) і функцій, убудованих у СУБД;

псевдонім, псевдонім2 - імена, використовувані для заміни оригінальних імен виведених полів;

Речення FROM є обов'язковою частиною оператора SELECT. Це речення визначає список таблиць, на які посилається запит. У якості таблиці може бути використане ім'я збереженого запиту або вираження, що з'єднує таблиці за допомогою операції ІNNER JOІN, LEFT JOІN або RІGHT JOІN.

Синтаксис операції з'єднання:

FROM таблиця1 {ІNNER|LEFT|RІGHT} JOІN таблиця2

ON таблиця1.поле1 опер_порів таблиця2.поле2

де ІNNER JOІN означає, що в результуючу таблицю потраплять комбінації тільки тих рядків першої таблиці, які мають задовольняючому заданому операторові порівняння рядок у другій таблиці;

LEFT JOІN - всі рядки з першої таблиці й тільки «співпадаючі» із другої, а ті рядки першої таблиці, для яких немає «пари», поєднуються з порожнім записом; аналогічно RІGHT, але в результат попадають всі рядки із другої таблиці;

таблиця1, таблиця2 - імена таблиць, рядки з яких комбінуються;

поле1, поле2 - імена полів, які з'єднуються, повинні мати однакові типи даних, але не обов'язково однакові імена;

опер_порів - будь-який оператор порівняння: =, <, >, <=, >=, або <>.

WHERE дозволяє вказати умову, якій повинні задовольняти значення в рядках результуючої таблиці.

GROUP BY визначає список імен полів, за однаковим значенням яких буде виконаються угруповання рядків.

HAVІNG дозволяє відібрати з множини згрупованих рядків тільки ті, які задовольняють зазначеній умові.

ORDER BY дозволяє визначити умову впорядкованості рядків у результуючій таблиці. Така умова являє собою список полів, по яких необхідно впорядкувати рядки. Для кожного з атрибутів можна вибрати убутну (DESC) або зростаючу послідовність (ASC - за замовчуванням).

1.4 Рекомендації з розробки ирнтерфейса

Нижче перераховані поради, які дозволяють одержати зручний для користувача інтерфейс.

Інформація в назві вікна повинна недвозначно ідентифікувати назву звіту або форми.

В інструкціях повинна застосовуватися звична для користувачів термінологія, інструкції повинні бути короткими, а на випадок необхідності надання додаткової інформації варто передбачити спеціальні довідкові екрани; інструкції потрібно записувати в стандартному форматі, дотримуючись єдиного граматичного стилю.

Логічно зв'язані поля варто розташовувати разом, послідовність їх повинна бути логічно обґрунтованою й погодженою.

Не повинно бути областей з дуже малою або дуже великою концентрацією полів, поля потрібно розміщати через регулярні інтервали й вирівнювати їх по вертикалі й горизонталі; якщо екранна форма має еквівалентний вигляд на папері, то їхній зовнішній вигляд повинен бути відповідний.

Назви полів повинні бути знайомі користувачам і легко впізнаватися.

Повинні використатися тільки знайомі й зрозумілі терміни або скорочення, які вибьіраються із заздалегідь погодженого списку.

Виділення кольором може застосовуватися для найважливіших полів і повідомлень і повинно бути узгоджено в різних вікнах.

Простори й границі полів уведення даних повинні візуально виділятися.

Користувач повинен легко визначати, які операції доступні йому для переміщення курсору; звичайно це клавіші табуляції, клавіші зі стрілками або покажчик миші; рух курсору відбиває логічну послідовність дій кінцевого користувача в міру того як він читає документи з вхідними даними.

Повинні бути забезпечені засоби виправлення окремих помилкових символів і цілих полів і засоби виводу повідомлень про помилки при уведенні неприпустимих повідомлень.

Необов'язкові поля повинні бути явно відзначені написом або виділенням особливим кольором, такі поля варто розташовувати після обов'язкових для уведення полів.

Коли користувач поміщає курсор миші в чергове поле, то в деякому стандартному місці (наприклад, у рядку стану) варто вивести пояснювальне повідомлення із описом цього поля.

Завершення процесу заповнення форми не повинне бути автоматичним - доцільно виводити попереджуюче повідомлення, щоб при необхідності користувач зміг ще раз переглянути уведені їм дані.

Семантика даних повинна бути графічно очевидна.

Структура форми повинна спонукати до правильних дій - повинна полегшувати виконання правильних дій й утрудняти виконання помилкових; наприклад, поля зі списком, у які не можна вводити дані, а тільки вибирати зі списку, можна виділити іншим кольором; якщо поле припускає коротке уведення, зробити його вузьким або обмежити кількість символів, що вводяться.

Дія спеціальних клавіш (ESC і функціональні клавіші) повинна бути погодженою й однаковою - якщо клавіша ESC використається для виходу з форми, то вона повинна використатися тільки для виходу з форми, якщо для видалення запису використається деяка комбінація клавіш (Ctrl+D), те ця комбінація повинна використатися для цього й в інших формах.

Шрифти типу Arіal читаються легше, ніж шрифти із зарубками (Tіmes New Roman), напівжирний шрифт варто використати для виводу написів, заголовків і підписів.

Розташування й набір інструментів навігації повинні зберігатися незмінними у всіх формах; кнопки й команди меню, які з'являються більш ніж в одній формі, завжди повинні розташовуватися в одній і тій же послідовності й у тій же позиції, якщо це можливо.

Піктограми для ідентифікації об'єктів або операцій повинні бути одними й тими ж у всіх формах.

Графічний інтерфейс користувача надає можливості спростити роботу із застосуваннями БД:

• список, що розкривається, має перевагу перед полем уведення: 1) людям легше розпізнати що-небудь, чим відтворити, 2) розпізнати простіше, ніж правильно написати, 3) запобігає влучення в БД неочевидних помилок, пов'язаних із випадковим натисканням клавіш;

• групи перемикачів - можуть використатися там, де потрібно зробити вибір з фіксованої множини значень, зберігати в БД можна як число або як текст;

• прапорці - використаються для уведення підмножини значень із фіксованої множини (наприклад, види картин - акварель, масло, графіка).