![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Тестові завдання з дисципліни
- •Для студентів спеціальності «Правознавство» Затверджено на засіданні кафедри
- •Тема №1: Поняття, предмет, метод загальної теорії держави та права
- •Тема №2: Походження держави
- •1) До патріархальної теорії;
- •1) Марксистської теорії;
- •Тема №3: Поняття, сутність, типологія держав
- •1) Суспільство;
- •Тема №4: Форма держави
- •Тема №5: Механізм і функції держави
- •Тема №6: Держава в політичній системі суспільства
- •Тема №7: Правова держава
- •Тема №8: Поняття, сутність, функції права
- •3) Право;
- •5) Галузь права.
- •5) Право;
- •Тема №9: Право в системі соціальних норм
- •Тема №10: Норми права
- •2) «Гіпотеза»;
- •Тема №11: Правотворчість. Система нормативно-правових актів
- •Тема №12: Система права, система законодавства
- •2) Галузь права;
- •3) Прецедент;
- •Тема №13: Правові відносини
- •Тема №14: Правосвідомість, правова культура
- •Тема №15: Реалізація норм права
- •Тема №16: Тлумачення права. Прогалини в праві
- •Тема №17: Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність
- •Тема №18: Законність, правопорядок та дисципліна
- •Відповіді на тести
Тема №14: Правосвідомість, правова культура
133. До якого структурного елементу правосвідомості може бути віднесене
наступне визначення: «переживання, думки і почуття людей які виникають
з приводу прийняття норм права, їхньої реалізації і їхнього порушення»?
1) до галузі правової психології;
2) до галузі правової поведінки;
3) до галузі правозастосування;
4) до галузі правової ідеології;
5) до галузі законодавчої ініціативи.
134. Які з елементів є основними структурними компонентами правосвідомості?
1) право, правовідносини;
2) законність і правопорядок;
3) правомірна діяльність суб'єктів;
4) правова ідеологія, правова психологія;
5) мораль і право.
135. До якого поняття відноситься дане визначення: «систематизоване наукове
вираження правових поглядів, принципів, вимог суспільства, класів, різних
груп і прошарків населення»?
1) «правовий нігілізм»;
2) «правова культура»;
3) «юридична наука»;
4) «правова ідеологія»
5) «правовий інфантилізм».
136. До якого поняття відноситься дане визначення: «сукупність духовних і
матеріальних цінностей, що відносяться до правової дійсності»?
1) до поняття правової системи;
2) до поняття правопорядку;
3) до поняття правової культури;
4) до поняття законності;
5) до поняття юридичної практики.
137. У чому полягає відмінність між повсякденною, науковою і професійною
правосвідомістю?
1) у відбитку різних соціальних інтересів;
2) в їхній належності різним класам;
3) в рівнях глибини концептуального відображення правової дійсності;
4) в різній системі негативного відношення до правопорядку;
5) в різному ступені юридичної відповідальності.
138. Якими ознаками характеризується правовий нігілізм?
1) визнанням природніх прав людини;
2) позитивним впливом на рівень законності;
3) підтримкою правопорядку;
4) запереченням соціальної цінності права;
5) визнанням цінності права.
139. Якому поняттю відповідає дане визначення: «Перекручене уявлення особи
про свої права й обов'язки»?
1) «правовий лібералізм»;
2) «правовий абсолютизм»;
3) «деформація правосвідомості»;
4) «правова інертність»;
5) «правопорушення».
140. Якими ознаками характеризується ідеологія юридичного позитивізму?
1) визнанням індивідуальних прав;
2) визнанням суверенітету особистості;
3) визнанням державної волі єдиним джерелом права;
4) верховенством права стосовно держави;
5) запереченням домінуючої ролі держави.
141. Яким чином співвідносяться поняття «суспільна свідомість» і «правова
свідомість»?
1) правова свідомість є особливою формою суспільної свідомості;
2) правова свідомість виключає суспільну свідомість;
3) суспільна свідомість є структурним елементом правосвідомості;
4) правосвідомість і суспільна свідомість - тотожні поняття;
5) поняття «правова свідомість» ширше від поняття «суспільна свідомість».
142. Який із перерахованих елементів не входить до структури правової культу-
ри суспільства?
1) рівень правосвідомості суспільства;
2) ступінь прогресивності юридичних норм;
3) ступінь прогресивності юридичної діяльності;
4) наявність прогалин у праві;
5) колізійність у праві;