тестові завдання Видай Ю.В. 2 курс
.docxПІБ___Видай Юлія Василівна____
ПІДСУМКОВЕ ТЕСТУВАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ
«СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА»
1. Соціальна педагогіка –
а) це галузь педагогіки, яка досліджує соціальне виховання у контексті соціалізації, виховання усіх вікових та соціальних категорій людей, яке здійснюється у організаціях як спеціально для цього створених, такі в організаціях, для яких виховання не є основною функцією.
б) це галузь знання, яка розкриває, що обов'язково може трапитися у житті людини.
в) це галузь педагогіки, яка досліджує соціалізацію у контексті соціального виховання, виховання усіх вікових та соціальних категорій людей, яке здійснюється у організаціях, спеціально для цього створених.
2. Мета соціальної педагогіки –
а) впливати на соціальне виховання особистості у дитячому та підлітковому віці.
б) сприяти соціальному формуванню особистості з урахуванням її своєрідності та соціокультури даного суспільства.
в) дослідження закономірностей та перспектив соціально-педагогічної взаємодії особистості та середовища.
3. Тезаурус –
а) це тезове викладення навчального матеріалу.
б) це понятійно-категоріальний апарат, який використовується науковою дисципліною.
в) це широке використання окремих наукових категорій.
4. Соціалізація –
а) це процес засвоєння соціальних норм та цінностей.
б) це активна виховна діяльність соціуму.
в) це процес засвоєння, перетворення та передачі соціальних норм та цінностей.
5. Соціальне виховання –
а) практико-орієнтована соціальна освіта особистості.
б) фундаментальна розробка та практична реалізація методів формування соціального ідеалу.
в) цілеспрямований процес формування соціально значущих якостей особистості, необхідних для успішної соціалізації.
6. Соціальне середовище –
а) матеріальні, культурні, духовні, політичні умови життя індивіда.
б) сукупність соціальних умов життєдіяльності людини, які впливають на її свідомість та поведінку.
в) взаємодія соціальних умов та соціальних вимог, які ставляться перед людиною.
7. Соціальна адаптація –
а) процес пристосування індивіда до змін соціального середовища.
б) активна взаємодія індивіда із соціумом.
в) формування соціально значущих якостей особистості.
8. Соціальна реабілітація –
а) комплекс заходів, спрямований на відновлення порушених або утрачених індивідом зв'язків та відносин.
б) суспільно корисна діяльність, спрямована на відновлення втраченого здоров'я.
в) індивідуальна робота з клієнтом по відновленню соціального статусу.
9. Соціально-педагогічна ресоціалізація –
а) комплекс дій відносно осіб із девіантною поведінкою, спрямований на відновлення їх соціального статусу, їх соціальну переорієнтацію.
б) впровадження технології формування морально-духовних якостей у роботу з особами девіантної поведінки.
в) вплив на психічну сферу осіб із девіантною поведінкою.
10. Соціально-педагогічна профілактика –
а) комплекс мір, спрямований на відновлення особистості.
б) комплекс мір, спрямований на попередження соціальних проблем або життєвих криз клієнта.
в) комплекс мір, спрямований на попередження тютнопаління, алкоголізму, наркоманії.
11. Соціальна допомога –
а) вид соціальної діяльності, спрямований на підтримку осіб та соціальних груп, які знаходяться у кризовій ситуації.
б) вид соціальної діяльності, спрямований на залучення різних соціальних інститутів до роботи з клієнтами.
в) діагностика та корекція поведінкових та діяльнісних моделей поведінки.
12. Соціальні послуги –
а) соціально-педагогічна практика поліпшення функціонування соціальних інститутів.
б) комплекс дій державних, суспільних організацій, спрямований на забезпечення та покращення умов життєдіяльності особистості та окремих груп.
в) соціальна політика держави з поліпшення соціально-педагогічної діяльності.
13. Соціально-педагогічна діяльність –
а) створення соціально-педагогічних умов для самореалізації особистості.
б) діяльність, спрямована на посилення дії факторів соціалізації.
в) діяльність, яка має соціально-педагогічну мету, засоби, яка ураховує соціальні умови.
14. Мета соціально-педагогічної діяльності –
а) створення оптимальних умов соціалізації.
б) вирішення соціальних проблем.
в) самореалізація особистості.
15. Мета соціально-педагогічної діяльності –
а) створення оптимальних умов соціалізації.
б) вирішення соціальних проблем.
в) самореалізація особистості.
16. Об'єкт соціально-педагогічної діяльності –
а) найближче оточення дитини, яка має відхилення у поведінці.
б) проблеми та відхилення у поведінці.
в) клієнт, тобто індивід, який потребує допомоги у процесі своєї соціалізації.
17. Суб'єктом соціально-педагогічної діяльності є
а) психолог, вчитель, вихователь.
б) соціальний педагог, соціальний працівник або особа, яка виконує його функції.
в) клієнт, тобто індивід, який потребує допомоги у процесі своєї соціалізації.
18. Зміст соціально-педагогічної діяльності –
а) варіанти дій по рішенню проблеми.
б) круг основних професійних завдань відносно об’єктів та суб’єктів.
в) безпосередня діяльність по рішенню проблем клієнта.
19. Засоби соціально-педагогічної діяльності –
а) дії, предмети, знаряддя, форми, методи та технології, за допомогою яких досягаються цілі діяльності.
б)механізми створення благоприємних умов соціалізації.
в) механізми подолання труднощів соціалізації та соціального виховання.
20. Функції соціально-педагогічної діяльності –
а) механізми досягнення особистісного росту, які конкретизують зміст соціально-педагогічної діяльності.
б) багатоманітність засобів та механізмів досягнення мети.
в) основні напрямки роботи, у яких конкретизується її зміст.
21. Об'єкт соціальної педагогіки –
а) процес соціалізації.
б) соціальне виховання.
в) соціально-педагогічний процес.
22. Методологічною основою соціальної педагогіки є
а) теоретичні, концептуальні положення, які виробляються такими науками, як соціологія, педагогіка, психологія, філософія тощо.
б) закономірності соціального розвитку людини та впливу факторів середовища на неї.
в) дослідження практики педагогічної діяльності.
23. Предметом соціальної педагогіки є
а) закономірності, принципи та методи соціально-педагогічного процесу.
б) закономірності, принципи та методи соціального виховання.
в) закономірності, принципи та методи процесу соціалізації.
24. Мета соціального виховання –
а) подолання труднощів соціалізації особистості.
б) створення оптимальних умов для соціалізації особистості.
в) забезпечення державою формування світогляду підростаючого покоління.
25. Соціально-педагогічна технологія –
а) робота соціального педагога, соціального працівника з постановки соціального діагнозу.
б) практична діяльність соціального педагога, соціального працівника, яка характеризується раціональною послідовністю використання різноманітних методів та засобів з метою досягнення якісних результатів.
в) механізм досягнення мети, яка прогнозувалася.
26. До теоретичних методів дослідження відносять метод аналізу.
а) процес думкового розподілу на частки предмету дослідження.
б) процес думкового об’єднання частин, сторін дослідження.
в) цілісність уявлення інформації про процес який вивчається.
27. До теоретичних методів дослідження відносять метод синтезу.
а) процес думкового розподілу на частки предмету дослідження.
б) процес думкового об’єднання частин, сторін дослідження.
в) цілісність уявлення інформації про процес який вивчається.
28. До теоретичних методів дослідження відносять метод моделювання.
а) процес думкового розподілу на частки предмету дослідження.
б) процес думкового об’єднання частин, сторін дослідження.
в) цілісність уявлення інформації про процес який вивчається.
29. До емперичних методів дослідження відносять метод спостереження
а) накопичення фактів, створення уявлень про об’єкти середовища.
б) сукупність упорядкованих за змістом та формою питань.
в) цілеспрямоване дослідження, яке дозволяє об’єктивно вивчати педагогічні явища та процеси.
30. До емперичних методів дослідження відносять метод анкети
а) накопичення фактів, створення уявлень про об’єкти середовища.
б) сукупність упорядкованих за змістом та формою питань.
в) цілеспрямоване дослідження, яке дозволяє об’єктивно вивчати педагогічні явища та процеси.
31. До емперичних методів дослідження відносять метод тестування
а) накопичення фактів, створення уявлень про об’єкти середовища.
б) сукупність упорядкованих за змістом та формою питань.
в) цілеспрямоване дослідження, яке дозволяє об’єктивно вивчати педагогічні явища та процеси.
32. Принцип природо-відповідності –
а) використання у практичній діяльності факторів природного розвитку дитини.
б) прийняття до уваги умов місця та часу де народилась людина у процесі виховання.
в) система поглядів, яка визнає цінність людини як особистості.
33. Принцип культуро-відповідності –
а) використання у практичній діяльності факторів природного розвитку дитини.
б) прийняття до уваги умов місця та часу де народилась людина у процесі виховання.
в) система поглядів, яка визнає цінність людини як особистості.
34. Принцип гуманізму –
а) використання у практичній діяльності факторів природного розвитку дитини.
б) прийняття до уваги умов місця та часу де народилась людина у процесі виховання.
в) система поглядів, яка визнає цінність людини як особистості.
35. Соціальний розвиток людини –
а) кількісні та якісні зміни особистісних структур в процесі формування людини.
б) моральні та естетичні імперативи (вимоги), надбані людською культурою.
в) сукупність соціальних знань та засвоєння вмінь та навичок життєдіяльності особистості у визначеному соціумі.
36. Соціальні цінності –
а) кількісні та якісні зміни особистісних структур в процесі формування людини.
б) моральні та естетичні імперативи (вимоги), надбані людською культурою.
в) сукупність соціальних знань та засвоєння вмінь та навичок життєдіяльності особистості у визначеному соціумі.
37. Соціальний досвід –
а) кількісні та якісні зміни особистісних структур в процесі формування людини.
б) моральні та естетичні імперативи (вимоги), надбані людською культурою.
в) сукупність соціальних знань та засвоєння вмінь та навичок життєдіяльності особистості у визначеному соціумі.
38. До фаз соціалізації відносять інтеріоризацію, це
а) процес перебудови зовнішніх факторів у внутрішній стан.
б) процес виявлення особливого.
в) включення соціальних норм і цінностей у внутрішній світ людини.
39. До фаз соціалізації відносять соціальну автономізацію, це
а) процес перебудови зовнішніх факторів у внутрішній стан.
б) процес виявлення особливого.
в) включення соціальних норм і цінностей у внутрішній світ людини.
40. До фаз соціалізації відносять інтеграцію, це
а) процес перебудови зовнішніх факторів у внутрішній стан.
б) процес виявлення особливого.
в) включення соціальних норм і цінностей у внутрішній світ людини.
41. Традиційний механізм соціалізації –
а) засвоєння людиною норм, етапів поведінки, поглядів, соціальних стереотипів.
б) орієнтація людини на інших.
в) взаємодія з референтною групою.
42. Зеркальний механізм соціалізації –
а) засвоєння людиною норм, етапів поведінки, поглядів, соціальних стереотипів.
б) орієнтація людини на інших.
в) взаємодія з референтною групою.
43. Міжособистісне спілкування як механізм соціалізації це
а) засвоєння людиною норм, етапів поведінки, поглядів, соціальних стереотипів.
б) орієнтація людини на інших.
в) взаємодія з референтною групою.
44. Соціальний супровід –
а) процес передачі суспільством соціального досвіду з урахуванням особливостей та потреб.
б) допомога особі у її особистісному зростанні, емпатійне прийняття.
в) забезпечення цілеспрямованої допомоги у самореалізації.
45. Педагогічний супровід –
а) процес передачі суспільством соціального досвіду з урахуванням особливостей та потреб.
б) допомога особі у її особистісному зростанні, емпатійне прийняття.
в) забезпечення цілеспрямованої допомоги у самореалізації.
46. Соціально-педагогічний супровід –
а) процес передачі суспільством соціального досвіду з урахуванням особливостей та потреб.
б) допомога особі у її особистісному зростанні, емпатійне прийняття.
в) забезпечення цілеспрямованої допомоги у самореалізації.
47. Соціально-педагогічний супровід у науковій літературі розглядається з позиції наукових підходів, системного –
а) цілеспрямованість на цілісність та єдність.
б) послідовна зміна конкретних явищ.
в) система дій суб’єкту.
48. Соціально-педагогічний супровід у науковій літературі розглядається з позиції процесуального підходу, системного –
а) цілеспрямованість на цілісність та єдність.
б) послідовна зміна конкретних явищ.
в) система дій суб’єкту.
49. Соціально-педагогічний супровід у науковій літературі розглядається з позиції середовищного підходу, системного –
а) цілеспрямованість на цілісність та єдність.
б) послідовна зміна конкретних явищ.
в) система дій суб’єкту.
50. До структурних компонентів соціально-педагогічної підтримки відноситься організаційно-управлінський компонент –
а) спрямований на організацію процесу підтримки дитини.
б) спрямований на виявлення потенціалу дитини.
в) спрямований на розвиток гуманної, етичної позиції дитини.