2) Почуття обложеного.

Організація відчуває себе оточеною і обложеною. У співробітників і менеджменту створюється враження, що всі налаштовані проти. Самим легким способом поведінки в даній ситуації здається пасивний – коли краще взагалі нічого не говорити, щоб це не було використано проти організації.

3) Паніка.

У кризовій ситуації в персоналу організації зростає відчуття паніки. Частина співробітників починає поширювати чутки про загибель фірми, інша частина може не вийти на роботу, третя – гальмувати справи фірми і свою діяльність. У такому середовищі дуже важко переконати менеджмент вжити негайних дії і повідомити, що відбувається.

4) Феномен спотвореного сприйняття.

Давид Майерс зазначає такі особливості, як упередження співробітників організації на користь самих себе, тенденція до самовиправдання та ін. У ситуації кризи підвищену увагу з боку зовнішнього середовища до організації завдяки фундаментальної помилку атрибуції розглядається як відображення злісної диспозиції та ворожості. Ще одним із симптомів групового мислення в даній ситуації є те, що своя група (організація) сприймається членами групи як моральна і сильна, а зовнішнє середовище як зловмисне й агресивне (феномен дзеркального сприйняття). Однак те ж саме можна віднести і до сприйняття організації з боку ЗМІ. Таким чином, в учасників формуються спотворені образи один одного.

19. Психологічні особливості сприйняття інформації в кризових умовах.

По-перше, для людей важливі не стільки абсолютні, скільки порівнянні величини. Тобто, порівнюючи аварію, що трапилася з їй подібними, можна підвести аудиторію до висновку, що вона не так вже й небезпечна – буває й гірше.

Аналогічного ефекту можна досягти, інформуючи громадськість про наявні на даний момент критерії допустимості будь-яких відхилень у тій чи іншій сфері. Скажімо, одна газета пише про те, що завод здійснює такі-то викиди в атмосферу. Друга додає, що в заводу У ці викиди більше, а у фабрики С – менші. Але обидві газети можуть зовсім не згадати про норми гранично допустимих викидів. Іншими словами, якщо не довести до відома громадськості, про неї можуть ніколи не дізнатися, і ваші витрати, наприклад, на створення очисних споруд, залишаться неоціненими громадськістю.

Більш цікавий механізм сприйняття діє в обстановці потенційного ризику, до якого застосовна формула – "Що це може мені дати". Мова йде про співвідношення ризику та вигоди, коли на одній чаші умовних ваг лежить ризик, а на іншій – вигода. Якщо ризик важить більше вигоди, люди поставляться до реальної або потенційної небезпеки негативно. І навпаки, про небезпеку в цілому або її окремих складових можна забути, коли вигода видається дуже значною.

До особливостей психологічного сприйняття інформації в кризових ситуаціях належить і те, що люди звикли сприймати негативні події особистісно, у той час як інформація в багатьох випадках орієнтується на середню масу, хай і у формі цільової групи. Однак, якщо раптом у розмові про дитячі ліки Ви скажете, що ускладнення від нього вірогідні в одному випадку з тисячі, турботлива мати ніколи не стане купувати даного ліки, оскільки реально представить собі, що цим тисячним може стати її дитина.