
- •Поняття держави
- •Функції держави
- •За соціальним значенням
- •Залежно від територіальної спрямованості
- •За часом здійснення
- •За сферами суспільного життя
- •За принципом розподілу влади
- •Теорії походження держави Патріархальна теорія
- •Джерело права
- •Форми права
- •Суб'єктивне право
- •Природне право
- •Принципи права
- •Функції права
- •Правові інститути
- •Соціальні норми та норми суспільного життя
- •II. За суб'єктами прийняття та охорони:
- •III. За способом закріплення:
- •IV. За сферою регулювання:
- •Структура норми права. Види правових норм.
- •1) За метою дії норм у регулюванні суспільних відно
- •Юридичний факт. Правовідносини та їх суб`єкти і об`єкти
- •Функції юридичних фактів
- •Види юридичних фактів за юридичними наслідками
- •Юридична відповідальність,її види і цілі.
- •Види юв
- •Характеристики юв: ознаки, принципи, мета
- •Функції юв
- •Трудові правовідносини
- •Трудовий договір
- •Види трудового договору
- •Складання трудового договору
- •Контрактнa форма трудового договору
- •Підстави для розірвання трудового договору
- •Робочий час і його види
- •Характерні риси прийняття на роботу неповнолітніх
- •Поняття та види відпочинку у трудовому праві
- •Загальні положення про цивільні правовідносини
- •Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •1) Часткову, що мають фізичні особи, які не досягли чотирнадцяти років (малолітні особи).
- •2) Неповну. Нею наділені фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітні особи).
- •3) Повну, що мають фізичні особи, які досягли вісімнадцяти років (повноліття).
- •Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •Об'єкти цивільних прав
- •Поняття майнових відносин
- •Особисті та майнові відносини між подружжям
- •Право власності. Закон про власність.
- •Поняття шлюбу та сім`ї
- •1. За кількістю і характером сімейних пар, які проживають разом і ведуть спільне господарство, виховують дітей:
- •2. За наявністю батьків:
- •4. За тривалістю, віком:
- •Права і обов`язки подружжя
Соціальні норми та норми суспільного життя
Розрізняють такі критерії класифікації соціальних норм:
І. За способом виникнення:
1. Стихійні норми, що виникають неусвідомлено з природної потреби суспільства в упорядкуванні суспільних відносин.
2. Свідомі, які виникають свідомо з необхідності не лише впорядкування відносин, а й закріплення прав та обов'язків суб'єктів.
II. За суб'єктами прийняття та охорони:
1. Норми, які приймаються та гарантуються державою (правові, політичні).
2. Норми, що розробляються, приймаються та гарантуються громадськими об'єднаннями (корпоративні, релігійні).
3. Норми, що розробляються, приймаються та гарантуються суспільством (звичаї, традиції).
III. За способом закріплення:
1. Усні, які існують у свідомості суб'єктів та передаються з покоління у покоління.
2. Письмові, що мають документальну форму закріплення та певний ступінь обов'язковості.
IV. За сферою регулювання:
1. Традиції, тобто норми, які склались в суспільстві історично.
2. Звичаї, тобто норми, що склалися в результаті багаторазового застосування.
3. Норми етики, що відображають відповідність поведінки суб'єктів встановленим зразкам, еталонам останньої.
4. Норми естетики, які відображають відповідність знань суб'єкта культурним надбанням та досягненням суспільства.
5. Норми моралі, що характеризують рівень уявлення суспільства про добро та зло, справедливість і несправедливість.
6. Норми культури, які характеризують рівень духовного розвитку суспільства.
7. Організаційні норми, що встановлюють порядок виникнення та функціонування недержавних структур.
8. Політичні норми, які визначають взаємодію суб'єктів політичної системи у процесі виникнення та функціонування владних відносин.
9. Релігійні норми, що засновуються на вірі у Бога та регулюють порядок здійснення релігійних культів.
10. Корпоративні норми, які регулюють діяльність громадських об'єднань.
11. Норми права, що є державно-владним засобом впливу на суспільство.
Характер розвитку суспільства впливає на значимість того чи іншого виду норм. В суспільстві до виникнення держави переважно існували звичаї, традиції, що регулювали суспільні відносини, відображали та конкретизували дію об'єктивних законів, тенденцій суспільного розвитку, тобто таких норм, які діють з природно-історичною необхідністю. У державно-організованому суспільстві виникають нові правила соціальної регуляції, серед яких важливе місце займають право, мораль та інші норми.
Оскільки суспільне життя складне і різноманітне, то соціальні норми помітно відрізняються одна від одної не лише за сферами регулювання суспільних відносин, а й за способами встановлення і забезпечення, за суб'єктами їх прийняття тощо.
Соціальна норма — це правило загального характеру, що характеризує певну сферу життєдіяльності суспільства, встановлюється державою, суспільством, об'єднаннями громадян чи окремими суб'єктами з метою чіткого формулювання прав та обов'язків суб'єктів суспільних відносин.
Виділяють такі ознаки соціальної норми:
— Вони є правилами поведінки, що визначають можливу та необхідну поведінку суб'єктів суспільних відносин.
— Вони мають загальний характер, тобто поширюються на невизначене коло осіб та невизначену кількість випадків.
— Встановлюються чітко визначеними суб'єктами.
— Регламентують певну сферу суспільних відносин.
— Мають особливе значення для суспільства, що визначає ступінь обов'язковості норм.
— Певним чином гарантуються та забезпечуються.