36. Технологічний детермінізм

70—80-ті роки минулого сторіччя стали роками бурхливого розвитку соціально-екологічних концепцій. В індустріально розвинутих країнах набула поширення теорія технологічного детермінізму, згідно з якою техніка, технологія є основною причиною екологічної небезпеки для людства.

На основі технологічного детермінізму розвинулись два напрями: технологічний песимізм (К.Фромм, Г.Маркузе, К.Ясперс, А.Шмідт та ін.) і технологічний оптимізм (Г.Кан, П.Дракер, Г.Хрідріхс, Х.Ф.Рада).

Представники технологічного песимізму в усіх нещастях звинувачують розвиток техніки, яка, руйнуючи екосистеми, прирікає людство на вимирання, а сьогодні перетворила людину на машину.

Представники технологічного оптимізму—навпаки, з пафосом співали гімни технічним і технологічним досягненням, що зустріло могутній опір з боку екологів різних країн Західної Європи. Сьогодні теорія технологічного детермінізму стабільно утримує свій вплив серед широких кіл Заходу, хоч боротьба представників технологічного песимізму і оптимізму вже стала історією. Перші відмовилися від абсолютного заперечення ролі техніки і технології в гармонійній взаємодії людини з природою, інші — стали з певним застереженням ставитися до колишнього захоплення позитивним впливом технічних і технологічних досягнень у справі олюднення довкілля.

Сьогодні соціологія Заходу розвивається в звичному для себе ритмі. Одні напрями, соціологічні орієнтації створюються, інші тимчасово відходять в тінь, а то і назавжди стають лише здобутком історії Але ідеї, започатковані мислителями, є необхідною теоретичною основою для розвитку нових концепцій, а останні сприяють формуванню суспільства з сучасним, цивілізованим баченням горизонтів розвитку. І в цьому їх неперехідна цінність.

В історії філософії відомі два види індетермінізму:

1. Так званий "об'єктивний" індетермінізм, начисто заперечуєпричинність як таку, не тільки її об'єктивну даність, але іможливість її суб'єктивістського виясняти.

2. Ідеалістичний індетермінізм, який, заперечуючи об'єктивнийхарактер відносин детермінації, повідомляє причинність, необхідність,закономірність продуктами суб'єктивності, а не атрибутами самого світу. Цезначить (у Юма, Канта, багатьох інших філософів), що причина і наслідок,подібно іншим категоріям детермінації, суть лише апріорні, тобто отриманіне з практики, форми нашого мислення. Багато суб'єктивні ідеалістиоголошують вживання цих категорій "психологічною звичкою" людиниспостерігати одне явище наступним за іншим і повідомляти перше явищепричиною, а друге наслідком. Зрозуміло, подібна "звичка" (помилка)нерідко зустрічається, на що звертає нашу увагу елементарна логіка,називаючи цю помилку в такий спосіб: Post hoc ergo propter hoc - "післяцього значить через цього ". Але ж справа не в помилках окремих людей.  Справа в тому, що наші поняття "причина", "слідство" і т.п. почерпнуті зпізнання самої об'єктивної дійсності, в якій причинно -наслідкові зв'язки й інші види детермінації реально існують.

37. Глобальні проблеми людства  - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв’язання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, гонка озброєнь, хвороби і т.д.). Глобальні проблеми людства стосуються як поверхні землі, так іСвітового океану, атмосфери планети, навколоземного космічного простору.

Це сукупність соціоприродних проблем, від вирішення яких залежить подальший прогрес людства, збереження цивілізації. Ці проблеми характеризуються динамізмом, виникають як об'єктивний фактор розвитку суспільства і для свого вирішення потребують об'єднаних зусиль всього людства. Глобальні проблеми взаємопов'язані, охоплюють всі сторони життя людей і зачіпають всі країни світу.