4. Мито: поняття, класифікація, порядок визначення і ставки.

Мито підвищує ціну імпортного товару та захищає національного товаровиробника.

Ведення мита передбачає досягнення таких цілей:

1. Фіскальна.

2. Економічна.

3. Політична.

Платниками мита є фізичні і юридичні особи які здійснюють переміщення товарів через митний кордон країни.

Об’єктом оподаткування є митна вартість товару яка зазначається у митній декларації

Митним кордоном є межі митної території що включають штучні острови, установки та споруди що знаходяться в морській зоні.

Митний режим дозволяє виділяти декілька видів пересування через митний кордон держави:

1. ввезення або вивезення постійне-фактичне пересування товарів через митний кордон при якому вони залишаються на території держави постійно.

2. ввезення або вивезення тимчасових товарів використовуються на даній території тимчасово.

3. транзит через територію держави.

По характеру митні податки поділяються на :

• в’їзні податки стягуються митницями в результаті надходження іноземних товарів на внутрішній ринок.

• Вивізні податки.

• Транзитні податки встановлюють лише для покриття витрат пов’язаних з транзитом.

Імпортне мито використовує такі функції:

1. Формує оптимальну структуру імпорту.

2. Впливає на господарську діяльність підприємства та соціальну сферу держави.

3. Захищає національну економіку.

4. Впливає на проведення торгівельних переговорів.

Експортне мито застосовують з метою одержання додаткових доходів бюджету та регулювання експорту окремих товарів.

Його застосовують на три види товарів:

• насіння соняшнику.

• жива худоба.

• шкіряна сировина.

Відповідно до режиму митної політики виділяють такі види мита:

• статистичне мито встановлюється з метою обліку експорту та імпорту товарів. Статистичну інформацію використовують для складання платіжного балансу, та стратегії розвитку зовнішньо-економічної діяльності . Ставки не високі і не мають бюджетного призначення.

• Фіскальне має бюджетне призначення і встановлюється на товари сталого попиту.

• Протекціонізьке мито вводиться з метою захисту внутрішнього ринку від конкуренції з іноземними товаровиробниками.

• Преференційне мито встановлюється з метою сприяння міжнародній торгівлі.

Також в Україні використовують особливі види мита:

1. спеціальні застосовується для тих товарів які завдають збитків Українським виробникам:

• застосовують як запобіжний захист при недобросовісній конкуренції.

• застосовують у відповідь на дискримінацію інших країн або угрупувань.

2. Антидемпінгове вводиться для захисту внутрішнього ринку в умовах демпінгу.

3. Компенсаційне мито встановлюється з метою компенсації субсидій яка надається державним товаровиробникам.

Види ставок мита:

- адвалерна ставка визначається у % до митної вартості товарів.

- специфічна ставка визначається у фіксованій одиниці.

- комбінована ставка.

Розміри мита встановлюються на основі Єдиного митного тарифу - це систематизоване зведення ставок митних податків які застосовуються до експорту та імпорту товарів.

В Україні преференційні ставки застосовують до товарів що походять з країн які входять з нашою державою до спеціальних митних зон.

На базі пільгових ставок мита створюється режим найбільшого сприяння з тими раїнами з якими є угода про вільну торгівлю.

Повні митні ставки, ставки до всіх інших товарів на які не діє пільгове мито