
- •1. Регіон як об'єкт дослідження
- •2. Визначення предмету курсу
- •3. Місце курсу в системі наукових дисциплін
- •4.Методи і методологічні основи курсц регіональа економіка
- •5.Завдання дисципліни "Регіональна економіка"
- •6.Структура курсу регіональна економіка
- •7.Економічні затони і закономірності розміщення виробництва, їх об'єктивний характер
- •8. Основні закономірності розміщення продуктивних сил
- •9.Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил
- •10.Визначальна роль економічних і соціальних факторів у розміщенні виробництва
- •11. Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства
- •12. Наука про економічне районування
- •13.Економічний район, його головні ознаки, районоутворю ючі фактори
- •14. . Принципи економічного районування
- •15.Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів
- •16.Типи економічних районів
- •17.Економічне районування і його практичне значення
- •18.Особливості районування та сучасна мережа економічних районів
- •19.Територіальна структура виробничо-територіального комплексу економічного району
- •20.Удосконалення територіальної організації і структури народного господарства
- •21.Територіальний поділ праці - основа формування економічних районів
- •22.Спеціалізація економічних районів та методики її оцінки
- •23.Сутність державної регіональної економічної політики
- •24.Об'єкти і суб'єкти державної регіональної політики
- •25.Основні цілі державної економічної політики
- •26.Завдання державної регіональної економічної політики
- •27.Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил
- •29.Основні важелі та ключові елементи механізму реалізації регіональної економічної політики
- •30.Спеціальні (вільні) економічні зони - один із засобів реалізації регіональної економічної політики
- •31.Міжрегіональне і прикордонне співробітництво -інструменти реалізації регіональної економічної політики
- •32.Основні засади управління державним та комунальним сектором регіональної економіки
- •33.Економіка України як єдиний народногосподарський комплекс
- •34. Структура економіки. Її сутність та поняття
- •§3 Територіальними -урозміщенні галузей виробництва в окремих регіональних економічних районах;
- •35.Регіональні особливості галузевої структури економіки
- •36. Реструктуризація регіональної економіки в умовах ринку
- •37.Природно-ресурсний потенціал та його структура
- •38.Кількісна і якісна економічна оцінка природних ресурсів та природних умов
- •39. Характеристика природноресурсного потенціалу економічних районів.
- •40.Ресурсозабезпечення і його значення для розвитку народного господарства країни
- •42.Роль населення у розвитку народного господарства України
- •43.Чисельність і розміщення населення України
- •44.Відтворення людського потенціалу країни та його регіональні особливості
- •45. Міграційні процеси та їх види
- •46. Особливості формування та розселення населення
- •47.Державна політика зайнятості працездатного населення
- •48.Міжгалузеві комплекси, їх сутність, структура та значення
- •49.Процеси інтеграції та підвищення ролі регіонів
- •50.Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки
- •51.Методологічні основи і сутність регіональної економіки
- •52.Основні передумови регіонального економічного розвитку
- •53.Економічна система регіону як ланка єдиного господарського комплексу
- •54.Економічна система регіону як ланка єдиного господарського комплексу
- •55. Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів
- •56.Економіка Дрнецького регіону.Стан та перспективи розвитку
- •57.Місце і роль Придніпровського економічного регіону в економіці країни
- •58.Місце і роль Східного економічного регіону в економіці країни
- •59.Місце і роль Центрального Економічного регіону в економіці країни.
- •60.Місце і роль Поліського економічного регіону* розвитку економіки країни
- •61.Місце і роль Подільського економічного регіону в розвитку економіки країни
- •62.Місце і роль Карпатського економічного регіону в розвитку економіки країни
- •63.Місце і роль Причорноморського економічного регіону є економіці країни
- •64.Сутність міжнародного поділу праці.
- •65.Форми зовнішньо економічної діяльності.
- •66.Міжнародні економічні зв я зки України.
- •68.Сировиний фактор
- •70.Водний фактор
- •72. Споживчий фактор розвитку продуктивних
- •73.Транспортний фактор сталого розвитку продуктивних сил.
- •74.Науково-технічний прогрес як фактор сталого розвитку продуктивних сил.
- •75.Фактор ринкової кон'юнктури розвитку продуктивних сил.
- •77. Екологічний фактор розвитку продуктивних сил.
- •79.Еколого-економічнізасади раціонального природокористування
- •80.Перспективні напрями раціонального природокористування
- •81.Стан навколишнього природного середовища в Україні.
- •82.Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
- •83.Організація служб охорони навколишнього природного середовища і система екологічної інформації
- •84. Економічний механізм управління природоохоронною діяльністю
- •85. Міжнародні природні ресурси та співробітництво у галузі охорони навколишнього
- •86. Економічний механізм охорони природного навколишнього середовища
- •87.Екологічна оцінка господарської діяльності як інструмент екополітики
- •88. Ресурсозбереження як чинник підвищення ефективності суспільного виробництва
- •89. Державна програма охорони навколишнього природного середовища
- •90.. Стратегічні напрями розвитку галузей народного господарства та забезпечення охорони
- •91. . Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
- •92.Збалансоване використання і відновлення природних ресурсів
- •93. Особливості регулювання і планування природоохоронної діяльності в зарубіжних країнах
- •94. Досвід зарубіжних країн у сфері природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •95. Міжнародні природоохоронні організації
- •96.Міжнародні екологічні організації
63.Місце і роль Причорноморського економічного регіону є економіці країни
До складу Причорноморського економічного регіону входять: Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська і Херсонська адміністративні області. Регіон розташований у південній частині України, омивається Чорним і Азовським морями. Площа регіону становить 113 тис. км2 (19 % території України). Населення на 1 січня 2005 року 6.755,700 тис. чол. (15,2 % всього населення України), густота населення 65,7 чол/ км2, що значно менше середньої величини по Україні (77,8 % чол/км2).
Економічний розвиток Причорномор'я розпочався з другої половини XIX ст. разом із будівництвом залізниць (Одеса - Кременчук -Харків - Сімферополь, Одеса - Київ). До цього часу це був сільськогосподарський регіон. З розвитком транспортних артерій стали розвиватись портові міста (Одеса, Миколаїв, Генічеськ), виникло суднобудування в Миколаєві. Потреби сільського господарства сприяль
Причорномор'я характерне помірним континентальним кліматом, (на південному березі Криму з елементами середземноморського). Як правило, літо сухе, спекотне. Середня багаторічна температура липня - + 22,6 °С, максимальна - до + 40 °С. Коливання літніх температур - у межах 7-8 °С. Зима м'яка, малосніжна, нестійка, із відлигами (грудень-лютий). Середньо-січнева температура повітря - від -5 °С на півночі до +1,7 °С на півдні. Абсолютна мінімальна температура становить -32 °С, а на південному заході - -27 °С. Сніговий покрив незначний. Особливістю кліматичного регіону є значна кількість ясних сонячних днів (до 290). Найбільше сонячних днів припадає на липень, найменше - на грудень. Тривалість періоду сонячного сяйва становить 2200-2500 год на рік. Найбільше - в м. Судаку (2550 год на рік), найменше - в м. Керчі (2112 год/рік). Опадів на рівнинній території регіону випадає від 300 мм у степовому Криму до 450 мм у північній частині регіону. Тільки в гірському Криму - понад 1000 мм/рік.
Земельні ресурси. Причорномор'я охоплює територію 113,4 ті км2, що становить 18,8 % всієї території України. На земельні сільськ господарські угіддя припадає 8400,3 тис. га (20,1 % до всієї Україні Під ріллею зайнято 6790,3 тис. га, або 80,8 % сільгоспугідь. Регі< характеризується високим рівнем землезабезпеченості на одного ж теля сільгоспугідь і ріллі (Миколаївська обл. -1,57 і 1,32 га; АР Крим 0,87 і 0,59; Одеська обл. -1,05 і 0,84; Херсонська обл. -1,63 і 1,46 ті
Ґрунти в регіоні досить різноманітні і їх розміщення має'чітко вир жений зональний характер. Опідзолені чорноземи поширені північно-східній частині регіону, малогумусні чорноземи і темно-каї танові слабо солонцюваті ґрунти - у степовій зоні. У дельтах Дунан Дніпра переважають мулувато-болотяні ґрунти. Гірська частина Крил вкрита бурими лісовими, а місцями - гірсько-лучними та гірсько-то ф'яними ґрунтами. На південному березі Криму переважають ґруні червоноземного типу.
кф> Лісові ресурси. Економічний регіон належить до малолісисти Під лісом зайнято лише 8 % території, що удвічі менше, ніж по Украй Найбільш заліснені Південне узбережжя Криму і його гірські масив У Херсонській, Миколаївській і Одеській обл. заліснені території скл дають 4-6 %. Ліси носять оздоровчо-захисний характер. З метою з: хисту ґрунтів і боротьби з вітровою ерозією необхідно різко збільш; вати посадки лісу, що матиме також і оздоровче значення.
Рекреаційні ресурси. Причорноморський економічний регіон найкраще в Україні забезпечений рекреаційними ресурсами. Рекреаційним потенціалом регіону є кліматичні, гідрологічні, бальнеологічні, ландшафтні та історико-культурні ресурси. Найбільше значення для організації багатьох видів оздоровлення і відпочинку мають кліматичні ресурси, які повною мірою визначають тривалість сезону їх функціонування.
підтримка.
> Розселення. Із врахуванням особливостей географічного розташування економічного регіону тут створені традиційно-історичні передумови розселення населення. Регіональна система розселення представлена 55 містами, 137 селищами міського типу, 3687 сільськими населеними пунктами. У регіоні переважають середні і малі міста. Є 7 міст з населенням понад 100 тис. чол., 7 містз населенням від 50 до 100 тис. чол., і 41 місто з населенням до 50 тис. чол. У системі сільського розселення переважають села з людністю до 500 чол. Найбільша кількість великих міст - у Автономній Республіці Крим, а великих сіл - в Одеській області. Найбільші міста станом на 1 січня 2005 р. - Одеса (1028,1 тис. чол.), Миколаїв (539,8 тис. чол.), Херсон (350 тис. чол.), Севастополь (347 тис. чол.), Сімферополь (337 тис. чол.).
^ Науково-технічний потенціал. На території регіону зосереджено понад 15 % науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій України.
Хімічна промисловість Причорноморського регіону включає: основну хімію (міндобрива: суперфосфат, азотні, амофос; сірчана кислота, сода, бром та його сполуки, двоокис титану, мїдний купорос тощо); малотоннажне хімічне виробництво (хіміко-(фармацевтика, побутова хімія, парфумерно-косметична промисловість; лакофарбове виробництво; переробка полімерних матеріалів).
Екологічна ситуація. Як і в Україні загалом, у Причорноморському економічному регіоні питання екологічної безпеки є актуальними. Екологічно небезпечні ситуації виникають через техногенний вплив на довкілля, що є наслідком тривалої господарської діяльності без урахування екологічних вимог. Викиди хімічної, газової промисловості та автотранспорту формують основну частину забруднення в регіоні. Екологічно небезпечними відходами галузей промисловосгі постійно забруднюються всі великі річки регіону та їх притоки, Черне і Азовське моря, куди потрапляють забруднюючі речовини з найбільш індустріальних центрів України і Європи (особливо р. Дунай).
Найбільш забрудненими є морські води порту Одеса, де середня концентрація за об'ємом фенолу становить 8 ГДК (гранично допустимих концентрацій). Найбільш згібрудненим районом вважається північно-західна частина Чорного моря. За оцінками міжнародних експертів, економічні втрати від забруднення, скорочення рибного промислу і туризму в басейні Чорного моря становлять близько 500 млн. доларів СІЛА щорічно.
У Причорноморському економічному регіоні, як і в Україні загалом, є багато проблем в соціально-економічному розвитку, які вимагають термінового їх вирішення. Однією з ключових проблем є структурна деформація промислового виробництва, яка пов'язана з виготовленням не напівфабрикатів, а кінцевого продукту.
Дуже низьким у регіоні залишається коефіцієнт оновлення та введення в дію основних фондів. Залишається і надалі незадовільною структура капітальних вкладень, яка не відповідає змінам у структурі промислового виробництва щодо прискореного його розвитку, особливо у підвищенні конкурентоспроможності економіки Причорноморського економічного району та реалізації інноваційної стратегії її розвитку. Це стосується, в першу чергу, зниження енергоємності та матеріаломісткості промислового виробництва, закріплення позитивних наслідків реформування АПК, забезпечення загального приросту продукції, остаточного подолання збитковості та зміцнення фінансового стану сільськогосподарських підприємств.
Невідкладні проблеми у регіоні з розвитком соціальної сфери і рівнем життя населення. Сюди треба зарахувати проблему зайнятості населення в суспільно-корисній праці та підвищення добробуту широких верств населення.