56.Економіка Дрнецького регіону.Стан та перспективи розвитку

Донецький економічний регіон є одним з найпотужніших міжре­гіональних територіально-виробничих комплексів. Він розташований на крайньому сході України, його площа - 53,2 тис. км² (8 % тери­торії України, об'єднує Донецьку і Луганську обл.) належить до ра­йонів з високим рівнем економічного розвитку. Його вигідне геогра­фічне положення, близькість джерел сировини і ринків збуту про­дукції, багатогалузева промисловість, розвинена мережа транспорт­них комунікацій, висока густота населення виділяють Донецький економічний район серед інших економічних районів країни. Донецький регіон має свої специфічні особливості щодо клімату і рельєфу. В цілому вони сприятливі для активного сільськогосподарсь­кого та промислового освоєння.

У рельєфі виокремлюється декілька великих морфологічних струк­тур:

% з північного заходу на південний схід по правому березі Сіверсь-кого Дінця простягається Донецький кряж, для якого характерні гра-дова будова, крейдяні скелі;

Ц*. Пршзовська височина займає південну частину Донбасу і силь­но порізана ярами і балками. Знижуючись на південь, вона поступо­во переходить у вузьку Приазовську низовину — рівний розораний степ, який круто обривається до Азовського моря;

\ на півночі району знаходиться Придонецьке плато. Рівнинний, слабо розчленований характер має і південно-західна частина райо­ну, що знаходиться в межах Придніпровської низовини. Для Донбасу характерна наявність великої кількості антропогенних форм рельє­фу-це терикони, яких у районі налічується більше трьох тисяч! ^

Економічний район належить до помірно-континентальних кліма­тичних умов. Континентальність його зростає з південного заходу на північний схід. Літо тут посушливе, жарке. Зима досить холодна, малосніжна. Середні температури: січня - 4°С - - 8°С, липня - +21 °С - +22°С, кількість опадів - від 550 мм на північному заході до 375 мм у рік на південному сході.

* Земельні ресурси. Площа сільськогосподарських угідь у рай­оні становить 2755,0 тис. га, 80,7 % ріллі, що на 3,5 відсоткового пункту менше ніж у середньому по Україні. Площа сіножатей і пасо­вищ - близько 20 % сільськогосподарських угідь. пзг Водні ресурси. Економіка регіону належить до вододефіцит-них територій. Основою водних ресурсів регіону є річковий стік, який зарегульований численними ставками і водосховищами, його иік пе­реважно відбувається весною. Головна водна артерія - Сіверський Донець. Річки регіону належать до басейну Дніпра, Азовського моря, Дону. Більшість річок- невеликі, влітку часто пересихають. Кількість річкової мережі регіону більш як у три рази нижча ніж у середньому по Україні і становить 0,2-0,3 км/км². Загальний обсяг поверхневого стоку з території Донбасу становить 2,0 тис км³ зарік. Рекреаційні ресурси. Для Донецького економічного регіону з високою густотою населення питання його оздоровлення мають ви­нятково важливе значення. Не дивлячись на значне антропогенне навантаження на території регіону, компоненти навколишнього се­редовища гармонійно поєднуються, що зумовлюють пе вні рекреаційні можливості економічного району. Розвиткові рекреації сприяють на­явні ресурси Азовського моря, лісостепових і степових ландшафтів та місцевостей, придатних для відпочинку і оздоровлення. Рекреа­ційним можливостям сприяють помірно-континентальний клімат, лікувальні грязі озер біля Слов'янська, мінеральні води різних типів (хлоридно-натрієві, сульфатно-хлоридні, столові). Демографічний потенціал. Сучасна демографічна ситуація значною мірою зумовлюється природним і механічним рухом насе­лення, наслідками соціально-економічної кризи, в першу чергу в па­ливно-енергетичному комплексі, а також надзвичайно високою ур­банізацією території. Але починаючи з 1996 р. процес урбанізації -зростання міського населення - призупинився. У 2000 р. кількість міських жителів Донбасу становила 88,2 %: у Донецькій обл. - 90,1 %, у Луганській - 86,4 %. Ця ж тенденція спостерігається і сьогодні. Однак загальна кількість населення в регіоні, починаючи з 1995 p., скорочується. За останні п'ять років населення Донбасу скоротилося майже на 500 тис. чол (6,1 %).Промисловість. Як уже зазначалось, економіка Донецького ре­гіону вирізняється розвинутим промисловим виробництвом, особливо галузей важкої промисловості, яке сформувалося під впливом спе­цифічного природно-ресурсного потенціалу району. У 2000 р. частка паливної промисловості і чорної металургії* району в галузевій струк­турі виробництва промислової продукції перевищувала майже у 2 рази середні показники по країні.

У галузевій структурі промисловості найбільшу питому вагу в До­нецькій обл. має чорна металургія - 52,3 %, а в Луганській обл. -паливна промисловість - 30,7 %. Питома вага всіх інших галузей про­мислового виробництва в його структурі нижча ніж в середньому по Україні. Крім згаданих галузей, Донецька область вирізняється роз­винутими машинобудуванням і металообробкою, електроенергети­кою та потужним хімічним комплексом, а Луганська - машинобуду­ванням і металообробкою та харчовою промисловістю Сільськогосподарські угіддя становлять 75,5 % від території регіо­ну - це на 3,3 % більше ніж в середньому по країні. У структурі по­сівних площ основне місце займають зернові культури (майже 50 % посівів регіону). Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у Донецькому економічному регіоні показано у табл. 11.3.2. Як видно із таб.ішці, регіон не забезпечує власних потреб у виробництві зерна, картоплі, овочів, м'яса, молока, тим більше враховуючи те, що порівняно з 1990 р. виробництво сільськогосподарської продукції ско­ротилось майже у два рази. Транспортний комплекс. Для економічного регіону є харак­терним інтенсивний розвиток основних видів транспорту: залізнич­ного, автомобільного, трубопровідного, авіаційного, морського.

Регіон має одну з найгустіших мереж залізниць в Україні. їх дов­жина становить 2832 км, густота - 53 км на 1000 км². Загальна дов­жина автомобільних шляхів становить 13600 км, густота - 255,6 км на 1000 км². Головною проблемою соціально-економічного розвитку Донець­кого економічного регіону залишається висока концентрація промис­лового виробництва та необхідність зниження частки у народногос­подарському комплексі гірничодобувного виробництва. Загострення цієї проблеми відбувається під впливом природо-економічних та істо­ричних: передумов і чинників, а також у результаті структурної по­літики держави, яка проводиться в сучасних умовах господарюван­ня. Щ Екологічна ситуація. В сучасних умовах господарювання еко­логічна проблема є однією з найбільш актуальних. Особливо вона стосується Донецького економічного регіону. Тут, як ніде в Україні, питання екологічної безпеки стоять особливо гостро. Потужний ком­плекс, що представлений в основному галузями чорної металургії, енергетики, хімічної промисловості, є найбільшим забрудшовачем навколишнього середовища. До основних видів забруднення нале­жать викиди в атмосферу пилу, шкідливих газів, скидання у водні об'єкти неочищеної відпрацьованої води, нагромадження великої кількості промислових, часто дуже токсичних відходів.

Регіон споживає майже 17 % свіжої води в Україні. Скидання заб­рудненої неочищеної води у водосховища становить понад 20 %.