52.Основні передумови регіонального економічного розвитку

Відсутність чіткої обгрунтованої регіональної політики у перші роки незалежності України призвела до загострення соціально-еко­номічних і особливо суспільно-політичних диспропорцій. У науковій літературі диспропорції визначаються як «порушення необхідних співвідношень у розвитку окремих підрозділів підприємств, терито­ріальних, галузевих, господарських (національного і світового рівня) комплексів. Розрізняють часткові диспропорції (мають локальний, тимчасовий характер) і загальні диспропорції (пов'язані з порушен­ням процесу відтворення загалом, мають тривалий характер). Форма вияву часткових диспропорцій - дефіцити або надлишки окремих товарів, продовольчі, валютні, фінансові кризи; загальних диспро­порцій - економічні кризи в окремих країнах., низці країн, в економіці світу загалом»¹.

Важливим фактором розвитку регіональної економіки є такі при­родні ресурси: земельні, водні, лісові, фауністичні, рекреаційні, кліма­тичні, енергетичні. За певних економічних умов вони значною мірою позначаються на регіональних відмінностях економній, її структур­них особливостях. Це вимагає всебічної оцінки ефективності вико­ристання даних ресурсів.

Ефективний розвиток регіональної економіки залежить від рівня забезпеченості трудовими ресурсами, які є найбільш активним і го­ловним фактором виробничого процесу. Завдяки їх виробничій діяль­ності і відбувається взаємодія суспільства і природи. У результаті цієї взаємодії людство задовольняє власні потреби.

виз­начається рівнем розвитку соціальної інфраструктури. Це стосується в першу чергу нормативного, науково-обґрунтованого забезпечення потреб населення в закладах освіти, охорони здоров'я працездатно­го населення, розвитку культури, духовного спрямування. Особливо важливу роль у виробничій діяльності людини відіграють рівень роз­витку і максимального забезпечення послугами таких галузей, як житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, торгі­вля і громадське харчування, пасажирський транспорт тощо. Регіо­нальні відмінності в структурі та рівнях розвитку самої організації, забезпечення населення різноманітними послугами, які надає со-¹ ціальна інфраструктура, великою мірою позначаються на територі­альних особливостях функціонування економіки регіонів України.

Економіка кожного регіону значною мірою зумовлюється рівнем використання трудових ресурсів. Зайняте населення визначає резуль­тативність економічної діяльності регіону, оскільки завдяки праці створюються матеріальні і духовні блага, національне багатство краї­ни. Однак значна частина незайнятого працездатного населення - це безробітні та зайняті неповний робочий день. Це негативно впливає на економічний стан і перспективу розвитку господарської діяльності. Разом з тим знижується якість трудових ресурсів, відповідний освітній рівень, виникають дискваліфікація у зв'язку з тривалим безробіттям, погіршення стану здоров'я у зв'язку зі зниженням життєвого рівня.

Важливою і складною передумовою економічного розвитку регі­онів є наявний виробничий потенціал, що визначається сукупністю виробничих підприємств у кожному регіоні. Особливості їх розмі­щення на території регіонів ведуть до взаємозв'язків і утворення тут територіально-виробничих комплексів різних типів.