4.Методи і методологічні основи курсц регіональа економіка

Метод (від грецьк. metodos - шлях дослідження або пізнання, теорія пізнання) - це засіб побудови і обґрунтування систем суспільних знань, сукупність прийомів і операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності. Поглиблення взаємозв'язку наук приводить до їх взаємопроникнення, використання наукових новин однієї галузі в інших, що збагачує науку, розширяє масштаби її територіального застосування.Метод курсу побудований на матеріалістичній діалектиці. Він є матеріалістичною основою, на якій базуються продуктивні сили країни, регіону. Діалектика як метод - реальна логіка змістовного творчого мислення, яке відображає об'єктивну діалектику самої дійсності.

Системний підхід - це напрям методології спеціально-наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження об' єкгів як відповідних систем. Системний підхід сприяє адекватній постановці проблем в конкретних науках і відпрацюванню ефективної стратегії їх вивчення. Методологічна специфіка системного підходу визначається тим, що вона орієнтує дослідження на розкриття об'єктів в цілому, виявлення багатосторонніх їх зв'язків і приведення їх в єдину обґрунтовану теоретично-практичну систему.

У наукових дослідженнях територіальної організації народного господарства використовують широкий спектр методів, серед яких провідним є системний аналіз. З його допомогою можна порівнювати Різні варіанти розв'язання проблем удосконалення розміщення виробництва і вибрати для практичного використання кращі з погляду інтересів регіонів і держави в цілому.

Методи науки - це способи пізнання дійсності і послідовний планомірний шлях встановлення істини. Сукупність методів, що застосовуються у проведенні наукових досліджень, називається методологією.

Методологія розробки теоретичних і прикладних завдань щодо розвитку економіки регіонів і розміщення продуктивних сил передбачає певну послідовність проведення досліджень і охоплює такі етапи:

еф програмний, що передбачає обгрунтування програми виконання певного завдання чи проекту - його мети, очікуваних результатів, виконавців, складання кошторису, джерел фінансування тощо;

еф інформаційний — збирання та обробка відповідної інформації, складання паспортів досліджуваних об 'єктів;

еф аналітичний-проведення аналізу одержаної інформації, її систематизація та інтерпретація з метою отримання наукових і практичних результатів;

Еф модельний, який включає розроблення системи моделей прогнозування і планування для різних рівнів управління;

Еф алгоритмічний — визначення чіткого порядку вироблення кон

кретних рішень щодо розміщення відповідних продуктивних сил у взаємозв 'язку з існуючим територіальним економічним потенціалом;

5.Завдання дисципліни "Регіональна економіка"

Раціональне розміщення продуктивних сил є головною складовою частиною регіональної економіки. На основі розвитку і посилення регіоналізації економіки визначаються комплексні завдання науки про ефективне і раціональне розміщення продуктивних сил. Вони зводяться до: вивчення територіального поділу праці, можливої кооперації і спеціалізації регіонів; вдосконалення внутрірегіональних і між; регіональних транспортно-економічних зв 'язків; раціонального використання наявних трудових ресурсів; забезпечення відповідних умов для трудової діяльності, побуту, організації оздоровлення і відпочинку населення; охорони навколишнього середовища, раціонального використання природно-ресурсного потенціалу.

Головне завдання навчального курсу полягає в тому, щоб надати студентам необхідні системні знання з теоретичних і прикладних питань регіональної економіки і регіонального розвитку; обґрунтування практичного значення регіонального підходу до управління соціально-економічним розвитком територій; поглиблення знань про об'єктивну необхідність раціонального й ефективного використання природних науково-виробничих та людських ресурсів регіонів країни, охорони навколишнього середовища; засвоєння принципів раціонального природокористування.

У найближчому майбутньому передбачається на практиці реалізувати регіональне стратегічне планування з розробленням та прийняттям місцевими органами влади відповідних регіональних стратегій розвитку. Саме місцеві органи самоврядування повинні визначити нові напрями та пріоритети розвитку регіонів України на перспективу, виходячи із наукових обґрунтувань і єдиної програми комплексного розвитку народного господарства країни. Оволодіння майбутніми економістами практичними навичками щодо регіонального управління вимагає базових знань з курсу регіональної економіки.

Регіональна економіка має динамічно, постійно збагачуватись новими ідеями і концепціями, розвиватися методологічними і методичними розробками, рекомендаціями практичного спрямування.

Задання дисципліни

Формування у молодих спеціалістів розуміння складної системи взаємозв 'язків, зокрема, між особливостями розвитку і розміщення продуктивних сил та рівнем соціально-економічного розвитку регіонів з одного боку, та національною економічною безпекою-з другого. Залежність України від імпорту енергоносіїв та деяких інших видів споживчих товарів створює реальну загрозу економічній безпеці держави. Подолання наявних кризових явищ у національній економіці з одночасним нарощуванням інноваційного потенціалу та зростанням економіки - надзвичайно складне завдання, яке вирішуватиме покоління нової генерації фахівців, що сьогодні формується у стінах навчальних закладів держави.

Ч> Озброєння нинішніх студентів-майбутніх спеціалістів новітніми знаннями щодо світових тенденцій регіонального розвитку, досягнень регіональної економічної політики країн світу з оцінкою можливостей їх використання у вітчизняній практиці господарювання, особливо у вирівнюванні соціально-економічного розвитку територій, які залишаються монопрофіїьними або перебувають під впливом деструктивних процесів.

Цр, Якісно нові завдання стоять перед розміщенням продуктивних сил і регіональною економікою як галуззю економічної науки України, яка інтегрується у світовий економічний простір. Мета - забезпечити досягнення високої конкурентоспроможності продукції вітчизняного виробництва як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, а також; подолання високої залежності від імпорту окремих товарів.

Посилення інтеграційних процесів у світовому масштабі вимагає від майбутніх спеціалістів глибоких знань з теоретичних і прикладних основ розміщення продуктивних сил і розвитку регіональної економіки, принципів і закономірностей територіальної організації виробництва, світових тенденцій розвитку продуктивних сил в умовах