32.Основні засади управління державним та комунальним сектором регіональної економіки

Децентралізація системи управління в Україні практично почалася з прийняття Конституції України в 1996 р. Подальший розвиток ідея місцевого самоврядування знайшла у прийнятому в травні 1997 р. Законі «Про місцеве самоврядування». Наступним кроком на цьому шляху було законодавчо закріплене приєднання України до Європейської Хартії місцевого самоврядування в липні 1997 р. Здійснення основних положень цієї Хартії, а саме надання місцевим органам права діяти «в межах закону під власну відповідальність - в інтересах місцевого населення», відповідає стратегічній меті Української регіональної політики¹.

В основу формування комунального сектора економіки покладено комунальну власність, в якій перебувають:

>> житловий і нежитловий фонд, що належить місцевим радам;

> освітні заклади, об 'єкти соціального обслуговування, заклади охорони здоров 'я, об 'єкти фізичної культури і спорту, громадського харчування та побутового обслуговування населення;

У ремонтно-будівельні організації;

• міський транспорт;

• газове господарство та інші об 'єкти.

Поняття «комунальна власність» з'явилося у Законодавстві України в 1990 р. з прийняттям Закон)' «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування». Ним законодавчо закріплено, що комунальна власність становить основни місцевого самоврядування. Законом України «Про власність» суб' єктами права комунальної власності визначені адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад.

Згідно з прийнятою 28 червня 1996 р. Конституцією України суб'єктами права комунальної власності, відокремленої від держави, вже стали територіальні громади села, селища, міста, які безпосередньо або через органи місцевого самоврядування управляють майном, що знаходиться у комунальній власності. З поділом державної власності на дві форми - загальнодержавну і комунальну - відбулося закріплення територіальної громади як суб'єкта місцевого самоврядування.

На своїй території органи місцевого самоврядування організовують і регулюють інвестиційну діяльність. Вони вишукують можливості і залучають додаткові капітальні вкладення у розвиток комунальної власності. Обсяг робіт і функції, які викоігують підприємства комунального господарства, досить різноманітні. Значною мірою вони є монополістами, але приватизації не підлягають. Це зокрема:

Ф об'єкти, які безкоштовно надають населенню гарантований мінімум послуг;

Ф об 'єкти, які є загальнодоступними для різних верств населення (стадіони, бібліотеки, місця відпочинку і дозвілля);

Ф окремі інфраструктури об'єкти (вокзали, автостанції, мости, аеропорти тощо);

Управління комунальним сектором економіки базується на таких принципах:

х узгодження державних, регіональних і місцевих інтересів, тобто принцип триєдиної політики у розвитку комунального господарства;

х диференційований підхід до вибору форм і методів управління; х комплексно-цільовий підхід до організації системи управління; х оптимізація структури органів управління.