24.Об'єкти і суб'єкти державної регіональної політики

Серед науковців немає одностайної думки щодо однозначного визначення суб'єкта і об'єкта державної регіональної політики. На думку більшості, домінує погляд, згідно з яким провідним суб'єктом цієї політики визнається держава, а об'єктами - соціально-економічні процеси, що протікають на певній території, соціальні верстви населення, територіальні чи галузеві пропорції господарства.

До об'єктів державної регіональної економічної політики зараховують територіальні утворення, в межаїх яких здійснюється державне управління і місцеве самоврядування.

Об'єктами державної регіональної економічної політики в ринкових умовах господарювання виступають самі регіони, які відрізняються між собою за темпами економічного розвитку, умовами для зайнятості населення та рівнем його життя.

Основними індикаторами, за якими визначають тип регіону, є:

• виробництво внутрішнього валового продукту (ВВП) на душу населення;

• показники демографічної ситуації та якості життя людей;

• техногенне навантаження економічних районів;

• фінансовий стан і самозабезпеченість регіону;

• активність інвестиційної політики;

• забезпеченість бюджетної сфери.

Типологія регіонів дає можливість конкретно оцінити ситуацію і визначити прийнятні методи і форми регулятивного впливу на регіональний розвиток та диференціювати їх залежно від реальної соціально-економічної ситуації в регіоні

Як бачимо, суб'єктно-об'єктні відносини мають динамічний характер. Реальною може бути ситуація, коли об'єкт виступає суб'єктом і навпаки. В умовах зростання ролі регіонів у розбудові держави і зміцненні її економічного потенціалу, територіальні громади, організації, колективи перетворюються з об'єктів регіональної політики в активних суб'єктів, які разом з державними органами істотно впливають на процес формування і реалізації регіональної політики.

Отже, держава відіграє провідну роль у формуванні і реалізації регіональної економічної політики. Вона визначає концептуальні основи та інституційні засоби регіональної політики, здійснює її правове, наукове і організаційне забезпечення.

25.Основні цілі державної економічної політики

У ринкових умовах господарювання регіональна економічна політика стає вагомим інструментом просторового регулювання соціально-економічного розвитку. Формування і реалізація регіональної економічної політики ґрунтується на чітко визначеній системі цілей як загального, так і специфічного характеру. Вони мають постійний пріоритетний характер вирішення завдать розвитку національної економіки. Система економічних і соціальних цілей повинна враховувати інтереси усіх верств населення, трудових колективів, підприємців, а також інтереси суб'єктів, зацікавлених у їх здійсненні на усіх рівнях управління народним господарством. Головна мета державної регіональної економічної політики охоплює певні групи підцілей в економічній, соціальній та екологічній сферах. Особливого значення набуває система підцілей, зорієнтована на успішне здійснення економічної реформи, підтримку недержавного сектора економіки, формування конкурентного середовища.

У законодавчому акті «Про концепцію державної регіональної політики» визначається, що на сучасному етапі соціально-економічного розвитку головною метою державної економічної політики є збільшення національного багатства країни на основі ефективного використан-

, наприклад, у економічній сфері вона полягає:

ф у досягненні економічно доцільного рівня комплексності господарства регіонів та раціональної її структури;

® у створенні економічних передумов для розвитку підприємництва та ринкової інфраструктури, проведення земельної реформи та приватизації державного майна, інших ринкових перетворень;

<& у створенні і розвитку спеціальних (вільних) економічних зон;

^> в удосконаленні економічного районування країни.

Головною метою державної регіональної економічної політики у соціальній сфері є:

<$> реалізація конкретних заходів, спрямованих на стабілізацію рівня життя всіх верств населення з поступовим підвищенням рівня добробуту;

На сучасному етапі екологічного розвитку важливого значення набула екологічна сфера. Тут головною ціллю має бути:

запобігання забрудненню довкілля та л іквідація його наслідків;

^ впровадження механізму раціонального природокористування;

Ф збереження унікальних територій та природних об 'єктів.

Оскільки Україна вибрала європейський напрям економічного розвитку, дуже важливим і корисним для України є досвід Європейського Союзу щодо визначення пріоритетних цілей регіонального розвитку та ліквідації територіальних диспропорцій в межах регіонів у їх соціально-культурному і економічному розвитку. Тут також велика увага приділяється забезпеченню конкурентоспроможності регіональної економіки, підвищенню продуктивності праці, зростанню інноваційної активності.

Підсумовуючи сказане, варто зазначити, що найвищою стратегічною ціллю державної регіональної економічної політики має бути вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів. Адже побудова соціалістичної держави, яка проголошена Конституцією України, по своїй суті означає забезпечення єдиних життєвих стандартів для всіх громадян держави, незалежно від місця їх праці і проживання.