Модель споживання

Усі види споживання (використання) матеріальних благ можна розбити на дві великі групи: виробниче і невиробниче споживання. Ціль вивчення обсягу споживання — це пошук умов зміни споживання деякого товару або групи товарів залежно від їх ціни, доходів та інших істотних параметрів. Нехай C_i — споживання деякого продукту і-ю сім’єю, дохід якої дорівнює r_i. Припустимо, що для даного періоду відомі значення C_i і r_i для невеликої кількості сімей.

Найпростіший підхід полягає в ствердженні існування деякого точного функціонального зв’язку між C_i і r_i, який не залежить від часу або від окремих характеристик кожної сім’ї.

C_i = f (r_i). (2.12)

вони припускають, що дві сім’ї з одним і тим самим доходом мають однакове споживання, тому від моделі (2.12) потрібно відмовитися.

крім доходу розглянути й інші незалежні змінні: ціну, склад сім’їт.ін. Тоді можна повністю описати споживання, але суто функціональний зв’язок лишиться недосяжним.Дві сім’ї з однаковими доходами, структурним складом, заощадженнями тощо, все одно щодо споживання тих чи інших товарів поводитимуться по-різному.

потрібно змінити модель (2.12), ввівши до неї випадкову складову:

C_i = f(r_i) + u_i . (2.13)

вип складова містить у собі вплив усіх випадкових факторів, а також факторів, які не належать моделі.

Заг вигляд МС залежно від доходу сім’ї такий:

C = f(r) + u. (2.14)

Якщо сукупність спостережень (кількість досліджуваних сімей) буде достатньою, щоб забезпечити вірогідність зв’язку, який визначається згідно з моделлю (2.14), то характеристики взаємозв’язку можуть бути поширені на певну групу населення країни. При цьому слід пам’ятати, що специфікація та методи оцінювання параметрів моделі також впливають на вірогідність зв’язку, що визначається економетричною моделлю.

Заг вид ек.мод.

Економетрична модель — це функція чи система функцій, що описує кореляційно-регресійний зв’язок між економічними показниками, один чи кілька з яких є залежною змінною, інші — незалежними.

У загальному вигляді економетрична модель запишеться так:

де y — залежна змінна; — незалежні змінні; u — стохастична складова, або

,

де — стохастична складова s-го рівняння, , тобто ця економетрична модель складається з k функцій.

Означення 4.2. Незалежні змінні моделі називаються пояснюючими, наперед заданими змінними. Залежні змінні називаються пояснюваними змінними.

Означення 4.3. Економетрична модель, що будується на основі системи рівнянь, крім регресійних функцій, може включати тотожності.

Побудова будь-якої економетричної моделі, незалежно від того, на якому рівні і для яких показників вона будується, здійснюється як послідовність певних кроків.

1. Знайомство з економічною теорією, висунення гіпотези взаємозв’язку. Чітка постановка задачі.

2. Специфікація моделі. Використовуючи всі ті форми функцій, які можуть бути застосовані для вивчення взаємозв’язків, необхідно сформулювати теоретичні уявлення і прийняті гіпотези у вигляді математичних рівнянь. Ці рівняння встановлюють зв’язки між основними визначальними змінними за припущення, що всі інші змінні є випадковими.

3. Формування масивів вихідної інформації згідно з метою та завданнями дослідження.

4. Оцінка параметрів економетричної моделі методом найменших квадратів, що дає змогу проаналізувати залишки і відповісти на запитання: чи не суперечить специфікація моделі передумовам “класичної” моделі лінійної регресії?

5. Якщо деякі передумови моделі не виконуються, то для продовження аналізу треба замінювати специфікацію або застосовувати інші методи оцінювання параметрів.

6. Проведення аналізу вірогідності моделі та визначення прогнозу за побудованою моделю.