4. Етапи економіко-математичного моделювання. Елементи класифікації економіко-математичних моделей.

Основні етапи

Процес побудови економіко-математичних моделей загального типу складається з таких взаємопов’язаних етапів:

1 етап – постановка задачі, де формується ціль запланованого заходу, ставляться задачі дослідження, проводиться якісний опис об’єкту.

2 етап – розробка описувальної модулі, де формулюються та обґрунтовуються показники та система основних припущень.

3 етап – розробка математичної моделі вивчає мого об’єкту з вибором методів дослідження, програмного забезпечення ПК або складання алгоритму та програми для ПК за новими задачами.

4 етап – рішення задачі на базі розробленої моделі, яке складається з реалізації пакету прикладних або розроблених програм для ПК.

5 етап – перевірка та підстройка моделі, тобто встановлення відповідності моделі описаному економічному процесу.

6 етап – представлення результатів рішення у формі, зручній для вивчення, аналіз матеріалів моделі на основі обробки результатів.

Класифікація

Економіко-математичні моделі можна класифікувати за такими ознаками:

1. За призначенням моделі доцільно розбити на чотири класи: імітаційні, балансові, сітьові, оптимізаційні.

2. За ступенем імовірності моделі розподіляються на два типи: ймовірні (стохастичні), параметри яких та зовнішні зміни носять випадковий характер; детерміновані, в яких ігнорується випадковий характер зміни параметрів.

3. За способом опису моделі поділяються на три класи: аналітичні, в яких показники описуються математичними формулами або системою формул; економетричні (статистичні), які призначені для аналізу і прогнозування розглядаємих економічних явищ в умовах невизначеності вхідних даних і реалізуються методами математичної статистики; змішані, в яких найбільш прості блоки описуються аналітичними залежностями, а інших блоках, де опис аналітичними формулами може призвести до значних викривлень, використовується економетричне моделювання.

4. За способом обліку змінювання процесу за часом моделі розрізняються на три класи: статичні, у яких передбачається, що вхідні параметри не змінюються з часом; багатокрокові, у яких час протікання процесу ділиться на кроки (інтервали) і в рамках одного кроку процес розглядається статичним; динамічні, де враховується безперервна зміна часу.

5. За точністю математичного відображення розглядаємих явищ моделі діляться на: лінійні, залежності у яких мають змінні у першій степені, та не включають їх обернених величин та добуток змінних; нелінійні.

5. Основні задачі економетрії.

Економетрія – це самостійна наукова дисципліна, яка об’єднує сукупність теоретичних результатів, засобів, прийомів, методів і моделей, призначених для того, щоб на базі економічної теорії, економічної статистики та математико-статистичного інструментарію надавати конкретних кількісних значень загальним закономірностям, обґрунтованим економічною теорією.

Слід мати на увазі, що завдання економічної теорії в межах економетрії полягають не лише в тому, щоб виявляти закони та зв’язки, які об’єктивно існують в економіці, а й описувати їх математичними методами.

Обєктом економетрії є економічні системи та простори різного рівня складності: від окремого підприємства чи фірми до економіки галузей, регіонів, держави й світу загалом.

Предмет економетрії – це методи побудови та дослідження математико-статистичних моделей економіки, проведення кількісних досліджень економічних явищ, пояснення та прогнозування розвитку економічних процесів.

Метою економетричного дослідження є аналіз реальних економічних систем і процесів, що в них відбуваються, за допомогою економетричних методів і моделей, їх застосування при прийнятті науково обґрунтованих управлінських рішень.

Основна задача економетрії – оцінити параметри моделей з урахуванням особливостей вхідної інформації, перевірити відповідність моделей досліджуваному явищу і спрогнозувати розвиток економічних процесів. Однією з задач є проведення аналізу з використанням економіко-математичних моделей в нових умовах господарювання і переходу до ринкової економіки.

Слід наголосити, що економетрія формулює задачі, визначає необхідну для них статистичну інформацію, а одержані математичними методами і виражені мовою математики результати лише тоді мають цінність, якщо їх можна інтерпретувати мовою економіки.