- •1. Історія економіки та економічної думки як наука
- •2. Предмет історії економіки та економічної думки
- •3. Методи історії економіки та економічної думки
- •4. Завдання історії економіки та економічної думки як науки
- •5. Етапи та напрями розвитку історії економіки та історії економічної думки
- •6. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •7. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства
- •8. Господарство та економічна думка Стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •9. Господарство та економічна думка Стародавніх Китаю та Індії
- •10. Господарство античної Греції та його відображення в економічній думці
- •11. Економічна думка та господарський розвиток античного Риму
- •12. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
- •13. Загальні риси феодального господарства у Європі.
- •14. Становлення та розвиток феодальної системи господарства в окремих країнах Європи
- •15. Економічна думка Середньовічного Сходу
- •16. Економічна концепція Томи Аквінського
- •17. Економічна думка Росії та України в добу Середньовіччя
- •18. Соціальні утопії пізнього Середньовіччя
- •19. Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодального суспільства
- •20. Меркантилізм — перша економічна концепція доринкової економічної теорії
- •21. Економічний розвиток європейських країн у період переродження у ринкове феодального господарства наприкінці XV — на початку XVI ст.
- •22. Великі географічні відкриття та їх вплив на економічний розвиток Європи
- •24. Започаткування класичної школи в Англії
- •25. Зародження класичної політекономії у Франції
- •26. Економічне вчення фізіократів
- •27. Промисловий переворот в Англії
- •28. Промисловий переворот в Франції
- •29. Промисловий переворот у Німеччині
- •30 Промисловий переворот у сша
- •31. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в провідних країнах світу
- •32. А. Сміт як фундатор економічної науки
- •33. Наукова спадщина д. Рікардо.
- •34. Економічне учення т. Мальтуса.
- •35. Економічні погляди н. Сеніора.
- •36. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша
- •37. Політична економія ж.Б.Сея.
- •38. Теорія „послуг” ф.Бастіа.
- •39. Концепція „гармонії інтересів” г.Ч.Кері.
- •40. Завершення класичної політичної економії у творах Дж. С. Мілля
- •41. Критичний напрям економічної теорії
- •42. Економічний романтизм с,Сісмонді
- •43. Економічні ідеї п.Ж. Прудона
- •44. Соціалістичні утопічні вчення
- •45. Історичні умови виникнення та загальна характеристика соціалістичних утопій
- •46. Ранній уопічний соціалізм
- •47. Економічні ідеї пізніх соціалістів-утопістів
- •48. Вплив соціалітичних утопій на еволюцію економічної думки
- •49.Економічна теорія к.Маркса
- •50. Передумови виникнення та ідейно-теоретичні витоки марксизму
- •51. Особливості методології к.Маркса.
- •52. Система економічних поглядів к.Маркса
- •53. Історичне значення марксизму
- •54. Історична школа в політичній економії
- •55. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи
- •56. Система "національної економії" ф. Ліста
- •57.Основні ідеї представників старої історичної школи в Німеччині
- •58. Нова історична школа: передумови виникнення та основні ідеї
- •59. Еволюція історичного напряму у працях в. Зомбарта та м. Вебера
- •60.Маржиналістська революція та її зв’язок зї змінами у світовому господарстві
- •61. Промислове зростання в Німеччині наприкінці XIX століття
- •62. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи інституціоналізму
- •64. Американська школа маржиналізму
- •67 Економічна теорія Маршала
- •68. Уповільнення темпів економічного зростання Франції та його причини
- •69. Становлення ринкового господарства в Україні
- •70. Ринкова еволюція України після реформ 1848 та 1861 рр. У відображенні представників української економічної думки
- •73 Світова економічна криза 1929—1933 років та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації
- •74.Економічний розвиток європейських країн і сша у період Другої світової війни
- •75 Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- •76.Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •77. Поширення кейнсіанства в різних країнах.
- •79. Посткейнсіанство
- •80. Кейнсіанська теорія та економічна політика
- •81. Стан економічного потенціалу України на момент проголошення незалежності
- •82. Початок реформування національної економіки: позитивні та негативні наслідки
- •83. Радикальні економічні перетворення другої половини 1990-х років та їхні наслідки
- •84. Світова система господарства та фактори розвитку господарських сфер суспільств у повоєнний час
- •85. Особливості економічних систем і форм господарювання провідних країн
- •86.Економічний поступ та формування теорій економічного зростання у 50—70-х роках XX ст.
- •87. Основні тенденції розвитку світового господарства за умов глобалізації та розгортання сучасного етапу науково-технічної революції
- •88. Причини та наслідки кризи неокейнсіанської макроекономічної теорії та стабілізаційної політики у 70-80-х рр. Хх ст.
- •89. 3. Зростання ролі інф-ії та знань як основного ресурсу госп діял та перехід до інфо-технологіч революції.
- •90. Економічні погляди т.Прокоповича і я.Козельського.
- •92. „Домоводство” в.Каразина
- •94. Економічні погляди і.Вернадського.
- •97. Космогенно-енергетична теорія розвитку економіки Сергія Подолинського
- •98. Економічні погляди і.Франка.
- •99. Наукові відкриття є.Слуцького.
79. Посткейнсіанство
Історично посткейнсіанство сформувалося злиттям двох наукових напрямків: англійського лівого кейнсіанства з центром у Кембріджі ( Дж. Робінсон — загальновизнаний лідер цієї течії), і американської групи економістів (Р. Клауер, П. Девідсон, А. Лейонхуфвуд, С. Вайнтрауб, Х. Мінскі та ін.). Ліві кейнсіанці, найбільш яскравим представником яких була Джоан Вайолет Робінсон (1903—1983), а також Н. Калдор, П. Сраффа. варіант кейнсіанської теорії, спрямований на захист інтересів немонополістичного капіталу, фермерів, інтелігенції, службовців та робітників. Корінь зла представники цього напрямку бачать у недостатності «ефективного попиту», наслідком чого є безробіття та кризи. У посткейнсіанських теоріях розподілу розвинуто далі кейнсіанський постулат про рівність чистих інвестицій та добровільних заощаджень. Але, посткейнсіанці, аналізуючи механізм, що забезпечує вирівнювання очікуваних заощаджень та інвестицій, особливо наголошують на потребі змін у системі розподілу. Так, система розподілу за Калдором має забезпечувати відповідний рівень заощаджень." якщо заощаджень недостатньо, то треба збільшити доходи тих, хто більше заощаджує".Важливу роль у формуванні теоретичної концепції лівого кейнсіанства, яке виступає під гаслом «антимаржиналістської революції», крім Дж. Робінсон, відіграв один із представників кембріджської школи П’єро Сраффа. Його концепцію, викладену у книжці «Виробництво товарів за допомогою товарів» (1960) Сраффа відкидає неокласичну теорію формування вартості й розподілу, пориває з концепціями «граничної корисності» і «граничної продуктивності», повертаючись до теорії вартості Д. Рікардо. Конкуренцію в сучасній економіці західних країн Сраффа визнає за недосконалу. На його думку межами дальшого розширення виробництва для підприємця є проблеми реалізації виробленого товару, у результаті чого знижуються ціни і зростають витрати обігу. згідно з класичною теорією ціна є основною умовою вільної конкуренції. проте, вважає, що ціна на товари є не єдиним привілеєм для покупців. Факторами, що зумовлюють вибір ними того чи іншого товару, є його якість, торговельна марка тощо.Сраффа, а також Дж. Чемберлін наголошують, що у сучасній економіці чиста конкуренція є лише дефініцією, але такою є й чиста монополія. А отже, в реальній економіці ці дві тенденції тісно переплітаються, породжуючи одна одну. Критика ортодоксального кейнсіанства у США ведеться за такими основними напрямками. По-перше, «ортодокси» не розробляли теорії інфляції, відірвавши реальні процеси від процесів ціноутворення. У результаті цього їхні теорії циклу та рецепти антициклічної політики виявилися неспроможними за умов стагфляції. По-друге, вони ігнорували роль грошово-кредитних факторів та фінансової системи в цілому як причин, що породжували і стимулювали економічну нестабільність. Саме на цих проблемах зосереджує свою увагу нове кейнсіанство.
80. Кейнсіанська теорія та економічна політика
Особливе місце кейнсіанство посіло в економічній теорії та практиці США. багато заходів, які проводилися у період «Нового курсу» було прямо «запозичено» в Кейнса: організація громадських робіт, фінансування державного будівництва важливих господарських об’єктів, курс на дефіцитне фінансування тощо. 1946 року . До початку 60-х рр. головним мотивом для здійснення тих чи інших заходів економічної політики, що впливали на економіку в цілому, була криза або загроза кризи. Проте досвід другої половини 50-х рр. показав, що антикризові заходи не забезпечують тривалого піднесення, високих та стійких темпів економічного зростання. Американські економісти дійшли висновку, що необхідно концентрувати увагу не на антикризових заходах, а на заходах зі стимулювання зростання, які водночас запобігатимуть і кризам. Таким чином, змінився головний мотив спрямування заходів державної економічної політики. Економісти, які посідали командні позиції в державних економічних органах у цей період, були переконаними кейнсіанцями. Погляди Кейнса поділяли і найближчі економічні радники Дж. Кеннеді та Л. Джонсона. Президент Кеннеді поклав в основу своєї економічної політики найновіші досягнення сучасної йому економічної науки. Необхідність стимулювання економіки почали визначати, виходячи з фактичного розриву між потенціальним та реальним валовим національним продуктом, а не із загрози можливої економічної кризи. Цю політику навіть назвали «новою економікою». Що стосується наступного десятиріччя, то на межі 70-х рр. важливе місце в економічній політиці уряду зайняла проблема контролювання інфляції. Кейнсіанські ідеї були дуже популярними в Німеччині, особливо у середині 60-х рр., коли й тут стали помітними ознаки економічної кризи. Уряд Кізінгера розробив антикризові заходи згідно з кейнсіанськими рецептами, тобто використовував дефіцитне фінансування, помірну інфляцію, маневрування ставкою відсотка тощо.Кейнсіанські концепції торували собі шлях і в інших західних країнах, зокрема на батьківщині їхнього автора — Великобританії. Тут іще 1944 р. було опубліковано урядову Білу книгу «Політика у сфері зайнятості» з обгрунтуванням урядової політики забезпечення максимального використання трудових ресурсів, а також підтримування на високому рівні урядових витрат з метою забезпечення попиту. Але на межі 70—80-х рр. кейнсіанська теорія і концепція державного регулювання економіки зазнала серйозних випробувань. Глибока світова криза 1974—1975 рр. показала слабкість і уразливість практичних рекомендацій кейнсіанства.
Кейнсіанство і його модифіковані версії (неокейнсіанство та посткейнсіанство) не дали сподіваних наслідків. Заходи держави, спрямовані на забезпечення повної Нині кейнсіанство як теоретична система і як концепція економічної політики втратило колишню панівну роль і перебуває в опозиції до поширеної скрізь консервативної ортодоксії.