- •Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства
- •2.Правові основи функціонування підприємства. Добровільні та інституціональні об’єднання підприємств і організацій.
- •3. Підприємство як сучасна форма господарювання.
- •4. Договірні взаємовідносини та партнерські зв’язки в підприємницької діяльності.
- •5.Сутність та функції процесу управління. Методи управління діяльністю підприємства.
- •6.Організаційні структури управління підприємством.
- •7.Поняття, класифікація та структура персоналу підприємства.
- •8.Кадрова політика й система управління персоналом. Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом підприємства.
- •9.Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства.
- •10.Оцінка, класифікація та структура основних фондів.
- •11.Спрацювання, амортизація та відтворення основних фондів.
- •12.Ефективність відтворення та використання основних фондів.
- •13.Нематеріальні ресурси. Нематеріальні активи.
- •14.Інтелектуальний капітал підприємства.
- •15.Загальна характеристика та нормування оборотних коштів підприємства.
- •16.Формули для розрахунків оборотних коштів.
- •17.Поняття, склад і структура інвестицій.
- •18.Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •19.Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів) підприємства.
- •20.Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій.
- •21.Поняття інвестиційно-інноваційної діяльності.
- •24.Визначення поняття техніко-технологічної бази виробництва. Види потужності.
- •25.Виробнича потужність підприємства. Економічна суть формування виробничої потужності.
- •26.Порядок формування техніко-технологічної бази. Визначення величини виробничої потужності бази виробництва підприємства. (дивись 10.1 та 10.2)
- •27.Структура та принципи організації виробництва. Організаційні типи виробництва.
- •28. Організація виробничого процесу в часі. Методи організації виробництва.
- •29.Підготовка виробництва. Організаційні структури управління підприємством.
- •30.Поняття, види та значення інфраструктури. Система технічного обслуговування.
- •31. Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність підприємства.
- •32.Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання. Прогнозування розвитку підприємства.
- •33.Методичні основи планування. Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування. Тактичне та оперативне планування.
- •34.Загальна характеристика продукції (послуг) підприємства. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції.
- •35.Матеріально-технічне забезпечення виробництва. Якість і конкурентоспроможність продукції підприємства.
- •36.Конкурентоспроможність підприємства, її зміст та напрямки підвищення. Стандартизація та сертифікація продукції.
- •37.Продуктивність праці, сутність, методи визначення та чинники зростання. Мотивація трудової діяльності.
- •38.Сучасна політика оплати праці. Застосування форм та систем оплати праці. Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу.
- •39.Загальна характеристика витрат на виробництво продукції. Управління витратами підприємства. Сукупні витрати та собівартість продукції.
- •40.Собівартість окремих виробів. Ціна, методи встановлення. Класифікація цін та види знижок.
- •41.Зміст і форми фінансової діяльності підприємства. Формування й використання прибутку підприємства.
- •43.Змістовно-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства.
- •44. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства. Основні напрямки організації економічної безпеки підприємства за окремими функціональними складовими.
- •45.Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємства.
- •46.Банкрутство підприємства як економічне явище. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства підприємства.
- •1. Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства.
2.Правові основи функціонування підприємства. Добровільні та інституціональні об’єднання підприємств і організацій.
Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Підприємство має самостійний баланс, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.
Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Підприємство може здійснювати будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.
Згідно з чинним законодавством в Україні можуть створюватися і функціонувати 2 типи об’єднань підприємств та організацій:
1) добровільні;
2) інституціональні.
Підприємства (організації, фірми) мають право на добровільних засадах об’єднувати свою науково-технічну, виробничу, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить чинному антимонопольному законодавству.
Асоціації – найпростіша форма договірного об’єднання підприємств (фірм, компаній, організацій) з метою постійної координації господарської діяльності.
Асоціація не має права втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-якого з її учасників (членів);
Корпорації – договірні об’єднання суб’єктів господарювання на засаді інтеграції їхніх науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів. З делегуванням окремих повноважень для централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.
Консорціуми – тимчасові статутні об’єднання промислового й банківського капітул для досягнення загальної мети. Учасниками консорціуму можуть бути державні та приватні фірми, а також окремі держави.
Концерни – форма статутних об’єднань підприємств (фірм), що характеризується єдністю власності й контролю. Після створення концерну суб’єкти господарювання втрачають свою самостійність, підпорядковуючись потужним фінансовим структурам.
Картелі – договірне об’єднання підприємств (фірм) переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності – регулювання збуту виготовленої продукції;
Холдинги (холдингові компанії) – специфічна організаційна форма об’єднання капіталів: інтегроване товариство, що безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного об’єднання. Завдяки цьому холдингова компанія здійснює контроль за діяльністю таких підприємств.
Фінансові групи – об’єднання юридично та економічно самостійних підприємств (фірм) різних галузей н/г. На відміну від концерну на чолі фінансових груп стають й або кілька банків, які розпоряджаються капталом підприємства (фірм, компаній), що входять до складу фін. групи, координують усі сфери їхньої діяльності.
Нині основними формами добровільних об’єднань підприємств (фірм, компаній) дедалі більше стають концерни, корпорації, та фінансові (промислово-фінансові) групи.