- •51.Національний дохід по суті - це нова, створена суспільством за певний період часу (рік) вартість. Кількісно-національний дохід – це різниця між сукупним суспільним продуктом і фондом заміщення.
- •3. Економія на постійномукапіталі. Цей фактор, як і попе¬редній, впливає не на вартісний, а на фізичний (натуральний) обсягнаціонального доходу.
- •52.Охарактеризуйте нагромадження як процес розширеного відтворення, фонд нагромадження та норма нагромадження та економічний ріст
- •53.Розкрийте суть сусп відтвор та інвест політ, та шляхи удосконалення інвестиційної діяльності укр.
- •1. Адміністративні методи державного регулювання економіки
- •55. Фінанси – це економічні відносини або між людьми в суспільстві, або між державою та суспільством, виражені через гроші.
- •56.Пода́тки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у терміни, передбачених законодавством.
- •60.Валютні відносини і валютні системи
- •48.Будь-який процес виробництва незалежно від його суспільної форми має бути безперервним, тобто повинен періодично проходити одні й ті самі стадії.
- •33. Витрати - це невід’ємна умова успіху, тому що від їх обсягу безпосередньо залежить розмір прибутку, який одержить підприємець.
- •32.Оборотні виробничі фонди (переважно предмети праці) споживаються в одному виробничому циклі, втрачають при цьому натуральну форму і повністю переносять свою вартість на створений продукт.
- •31.Виробничі фонди – сукупність засобів і предметів праці, необхідних для ведення виробничої діяльності, виражена в грошовій формі.
1. Адміністративні методи державного регулювання економіки
Адміністративне регулювання ринкової економіки виражає, по суті, пряме управління з боку держави і передбачає використання системи державних замовлень і контрактів; застосування державою санкцій і штрафів, ліцензій, дозволів, квот, впровадження норм і стандартів, які регламентують вимоги до якості робіт, послуг, продукції , до організації виробничих процесів, операцій на внутрішньому і зовнішньому ринку і т.п.
Суть адміністративних методів залежить від обраного способу управління суб'єктами ринкової діяльності. Наприклад, ліцензування вводять з метою регламентувати підприємництво в тих видах діяльності, які не може регулювати ринок.
Адміністративне регулювання - це дії адміністрації держави чи регіону, спрямовані на збалансованість інтересів суб'єктів господарювання за допомогою нормативних актів, вказівок, розпоряджень. Адміністрація - це орган державної влади на конкретній території. Вона покликана втілювати в життя закони, постанови і розпорядження, яке зіграють організаційну роль і визначають відносини між членами суспільства. В умовах нинішнього динамізму адміністративний апарат державного управління повинен оперативно приймати рішення, прогнозувати майбутнє. Запізнення держадміністрації з прийняттям відповідних рішень робить їх непотрібними.
У багатьох країнах світу державне управління грунтується на принципах централізації і децентралізації. Наприклад, в США функція управління кадрами розподілена між Департаментом та Радою захисту системи послуг. Рада забезпечує правовий нагляд і процес оскарження для державних службовців.
Під методами державного регулювання економіки слід розуміти способи впливу держави в особі законодавчих і виконавчих органів на сферу підприємництва, інфраструктури ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їх діяльності відповідно до національної економічної політики.
За формами впливу на суб'єкти ринку методи державного регулювання розділяють на дві групи:
1.Методи прямого впливу(адміністративного характеру:державні замовлення, різного роду ліміти, централізовано встановлені ціни, обмеження, штрафи, дозволи, ліцензії, квоти тощо, а також методи, засновані на застосуванні бюджету як джерела дотування, цільового фінансування окремих суб'єктів і сфер діяльності).
2.Методи непрямого,(посередкованого)впливу належать ті, що не прямо регламентують поведінку суб'єктів ринку, а через створення певного середовища для його діяльності, яке мотивує ту або іншу його поведінку(податкове регулювання, регулювання через політику прискореної амортизації, методи стимулювання конкуренції тощо).
Залежно від застосування засобів впливу на ринок розрізняють правові, адміністративні, економічні, в тому числі фінансово-бюджетні і кредитно-грошові методи регулювання ринку.
Механізм поєднання методів прямого і непрямого регулювання, правових, адміністративних і економічних може бути різним — залежно від ступеня розвитку ринкових відносин, фінансової і економічної ситуації в країні.
З розвитком ринкових відносин, задіянням у процесі регулювання інститутів ринку методи прямого впливу, адміністративні, як правило, поступаються місцем опосередкованим, економічним.