86.Особливості фізико-географічного положення Донецької області

Область розташована в південно-східній частині країни.

На південному заході межує із Запорізькою і Дніпропетровською, на північному заході з Харківською, на північному сході з Луганської областями України, на сході з Ростовською і Луганською областями Росії, на півдні омивається Азовським морем.

Площа 26,5 тисяч км. кв. (4,1% від всієї площі України).

Населення 5395 тис. чол. (01.01.1988, 10,5% населення України; 1-е місце серед областей).

Адміністративний центр — місто Донецьк.

Вигідне географічне положення Донецької області визначається близькістю її до Промислового Придніпров’я, залізняку Криворізького басейну, Нікопольського марганцеворудного басейну, розташуванням на перетині важливих транспортних магістралей, на побережжі Азовського моря.

Область, яка менше всього забезпечена природною водою. Водозабезпеченість місцевим природним річковим стоком на одного жителя області (190 м³) в 5 разів менше, ніж в середньому по Україні. Більшість річок маловодні (за винятком Сіверського Дінця).

По географічному розташуванню відноситься до Центрального степу. Клімат області континентальний з посушливо-суховійними явищами.

Рельєф Донецької області різноманітний, з характерною сильною ерозією грунтів.

По рельєфу в області можна виділити декілька основних районів: на півночі — Донецький Кряж, на півдні — Приазовська піднесеність.

Природно-рекреаційний потенціал: 70 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема Національний природний парк “Святі Гори”, філії Українського степового заповідника - Хомутівський степ і Кам’яні Могили, 30 заказників державного і місцевого значення, 30 пам’яток природи, 6 заповідних урочищ, ботанічний сад у Донецьку, до складу якого входять Луганський заповідник, Криворізький та Приазовський відділи. М’який клімат узбережжя Азовського моря, лікувальні грязі, джерела мінеральних, радонових і столових вод належать до рекреаційних ресурсів області, на базі яких створено курорти: Маріуполь, Слов’яногірськ, Слов’янськ.

Історико-культурний потенціал: загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування та архітектури, монументального мистецтва – 2399.

Туристично-екскурсійними об’єктами в області є Державний історико-архітектурний заповідник у Слав’яногірську, Святогірський печерний монастир (ХVІІ–ХVІІІст.), культурно-архітектурні споруди в Артемівську. В області 5 театрів, з них 3 – у Донецьку, 6 державних музеїв. Кам'яні могили – музей під відкритим небом, розташований на висоті 150-200 м над рівнем моря. Альпи в мініатюрі, вік яких - півтора мільярди років; альпійські луги з рідкісними рослинами. Музей видатного художника А.І.Куїнджі в Маріуполі. Святогірськ – один з кращих кліматичних курортів України.

87. Особливості фізико-географічного положення Луганської області

Географічне положення: розташована в східній частині України, у степовій зоні. Більша частина території – хвиляста рівнина, розчленована яружно-балковою сіткою. Річки належать до басейну Сіверського Дінця. Місто Луганськ розташовано при впадині р. Вільхівки в р. Лугань.

Клімат: помірно континентальний.

Луганщина має значний потенціал для розвитку туристичної індустрії: вигідне географічне положення, сприятливі природні і кліматичні умови, історико-культурні пам'ятки, традиції і щедру гостинність жителів. В області чимало заповідних місць і пам'ятників природи. Під охороною знаходяться 58 видів рослин, 29 з них внесені в "Червону книгу України". Існують "зелені" маршрути: у Стрельцовський і Провальський степ, урочище Юницького, Конгресів яр. "Провальський степ", розташований неподалік від м. Свердловська - це єдиний на Донецькій височині унікальний комплекс багатих різнотрав'ям степів у чергуванні з кам'янистими і чагарниковими степами, байрачными дібровами, ділянками лугів. Тут збереглося 729 видів вищих рослин, у т.ч. понад 110 реліктових і ендемічних. Тут водяться заєць-русак, ховрах, лисиця, ласка , єнотовидная собака, безліч різних птахів, серед яких дрохва і степовий орел. "Стрельцовський степ" розташований поблизу смт. Крейдове , відноситься до південного виду степів і має на своїй 522,7-гектарній площі 556 видів рослин. Створений з метою охорони і відтворення популяції байбака степового . "Станично-Луганский філія" складається із семи заплавних озер-стариц Сіверського Дінця, являє собою террасово-низинную діброву з украпленнями сосни звичайної , котрі чергуються з заростями вільшняка і верболозів.