1.3 Характеристика Wi-Fi.
З чого складається зона покриття Wi-Fi? Центром її є так звана точка доступу (Access Point), яка утворює територію радіусом до 100 метрів, її ще називають хот-спот або зона Wi-Fi. Точкою доступу мається на увазі спеціальний пристрій – роутер - маршрутизатор, підключений до домашнього комп'ютера або сервера організації звичайним Ethernet-з'єднанням. Ці пристрої можуть бути як внутрішніми:
так і зовнішнього типу:
Передбачено також винесення ретранслює антени назовні, наприклад на дах будинку.
Для чого використовується ця технологія? У всьому світі Wi-Fi використовується для створення локальної мережі для переносних і мобільних пристроїв, як удома так і на підприємствах:
Схема функціонування WI - FI мережі
1. Сервер
2. Точка доступа
3. WiFi адаптер
4. Пристрій локальної мережі
5. Пристрій локальної мережі
Мета - доступ з мобільних пристроїв до мережевих можливостей або інтернету. Саме завдяки останньому, зараз спостерігається бум на Wi-Fi по всьому світу.
Які пристрої можуть приймати Wi-Fi сигнал? Фактично будь-які сучасні комп'ютери, ноутбуки, смартфони або комунікатори. Якщо пристрої випущені декілька робків назад, то вони повинні бути відповідним чином оснащені. Так, для сучасних ноутбуків використовуються вбудований WIFI, а для старіших моделей використовуються Wi-Fi-картки з інтерфейсом PCMCIA:
Для стаціонарних ПК передбачені Wi-Fi PCI-адаптери, хоча в дорогих сучасних ПК wifi модуль, як правило, присутній на материнській платі.
Інтерфейс USB також не залишився осторонь від просунутої технології, варто лише підключити до цього отвору Wi-Fi USB-адаптер:
Сучасні смартфони і КПК як правило вже мають вбудований модуль Wi-Fi. Всі ці пристрої служать приймачами сигналу, що надходить від точки доступу, хоча в деяких випадках передбачено контакт пристроїв і без наявності точки доступу, але в цьому випадку набір можливостей буде мінімальним.
Переваги технології Wi-Fi. Відсутність проводів в даному випадку я вважаю швидше не перевагою, а властивістю, з якої і витікає немало плюсів безпровідного інтерфейсу. По-перше, Wi-Fi мережа може бути корисна у разі, коли прокладка проводів просто недопустима. Наприклад, будівля, в якій розташуватися мережа, має історичну цінність, і навіть крупинка штукатурки не може впасти з його стенів. А представляєте, скільки будівельних запорошених робіт (наприклад, свердлення) потрібно виконати, щоб просто протягнути кабель з вулиці всередину приміщення. По-друге, в безпровідну мережу простіше додати новий пристрій, ніж зробити теж саме, маючи дротяну сітку. Як у першому, так і в другому випадку новий пристрій доведеться оснастити мережевим устаткуванням (Wi-Fi адаптером або мережевою картою відповідно). Але у випадку з безпровідною мережею далі необхідно провести лише програмні настройки, а при роботі з проводами доведеться цей самий дріт спочатку підготувати, а потім ще його і протягнути куди треба. У третіх, якщо ви користуєтеся інтернетом з ношених пристроїв, можна переміщатися по зоні покриття вашої WiFi мережі. Що не можна собі дозволити, якщо за вами всюди тягнутиметься дріт локалки.
Недоліки даної технології. По-перше, чутливість до перешкод, таких, як, наприклад, електромагнітні, випромінювані різною технікою, що стоїть в зоні покриття мережі. Вони впливають перш за все на швидкість з'єднання. Вона може істотно впасти при попаданні радіопотоку в зону перешкод. В цьому випадку отримаємо слабкий сигнал Wi-Fi. По-друге, швидкість кабельного з'єднання все одно залишається вище чим швидкість швидкість wifi з'єднання. Принаймні, на рівних відстанях між джерелом сигналу і споживачем сигналу.