- •Місце загальної етнології в системі гуманітарних наук (визначення загальної етнології, об'єкт і предмет дослідження)
- •2.Поняття етносу. Таксономічні рівні етносу
- •3.Науковий зміст терміна етнологія в історичному розвитку
- •4 .Становлення етнології та її напрямків.
- •5. Історична школа в етнології
- •6.Соціологічна школа в етнології
- •7.Джерела й методи дослідження загальної етнології, її зв'язок з суміжними дисциплінами.
- •8. Класифікації народів світу.
- •9. Класифікації народів світу за господарсько – культурними типами.
- •2)Виробляючі гкт,засновані на ручному мотично-паличному землеробстві.
- •3)Виробляючі гкт,засновані на орному комплексному землеробсько-скотарському господарстві.
- •4)Виробляючі гкт,засновані на рухливих формх скотарства.
- •10.Концепція етносу
- •11.Основні поняття етнології
- •13. Особливості господарства і матеріальної культури австралійців та тасманійців
- •14. Сімейна організація, суспільний лад і вірування австралійців і тасманійців
- •15 Особливості господарства і матеріальної культури народів Океанії
- •16. Микола Миклухо-Маклай як дослідник Папуасії.
- •17.Сімейний, суспільний лад і духовна культура народів Океанії (на вибір студента -папуасів, меланезійців, полінезійців чи мікронезійців).
- •18.Таємні союзи у народів Океанії.
- •21. Особливості господарства і матеріальної культури народів Східної Африки.
- •23. Сімейна організація і суспільний лад народів Африки (у будь-якій з її частин, на вибір студента).
- •24.Основні заняття, сім'я, суспільний лад і вірування пігмеїв.
- •25. Основні заняття, сім'я, суспільний лад і вірування бушменів.
- •29. Поселення й житло народів Західної, Південної та Південно – Східної Азії
- •32.Традиційне харчування народів Західної, Південної та Південно – Східної Азії.
- •33.Традиційні вірування народів Західної, Південної та Південно – Східної Азії.
- •34. Загальні відомості про населення Східної та центральної Азії
- •35. Особливості господарства і матеріальної культури тихоокеанських народів Східної Азії
- •37. Особливості господарства і матеріальної культури народів Сибіру (на вибір студента
- •40. «Ведмеже свято» в азійських народів.
- •41. Загальні відомості про населення Північної Америки. Сучасна карта народів Пн. Америки.
- •42. Особливості господарства, традиційна матеріальна й духовна культура ескімосів та алеутів.
- •44. Господарство, традиційна матеріальна й духовна культура мисливців прерій та пампи.
- •45. Землеробські традиції народів Америки
- •46. Господарство, традиційна матеріальна й духовна культура ірокезів.
- •47. Етнографічні особливості державних народів Центральної та Південної Америки (на вибір студента).
- •48. Загальні відомості про етнічний склад Європи. Європа поділ. На Сх. Та Зх.Європейську провінції.
- •Західно-центральноєвропейська провінція
- •49. Загальна характеристика народів Західної Європи.
- •50.Особливості господарства і матеріальної культури північноєвропейський народів
- •52.Шлюб у народів Європи (на вибір студента) серби
- •53.Традиційне житло у народів Європи (на вибір студента)
- •54.Етнографічні особливості народів Прибалтики
- •55 Господарство, матеріальна й духовна культура кавказьких народів (Грузія і Вірменія)
- •56.Традиційні вірування народів Кавказу
52.Шлюб у народів Європи (на вибір студента) серби
Основна мета шлюбу - народження дітей, особливо хлопчиків. Відсутність дітей була поважною причиною для розлучення. Вагітна жінка дотримувалась багатьох заборон. Основні етапи весілля - сватання, зговір і власне весілля. Шлюби укладались через сватів, які вели переговори з батьками дівчини, внаслідок чого домовлялись про термін весілля, розміри посагу і викупу за дівчину. За тиждень або два до весілля в оселі хлопця відбувалася весільна вечірка з танцями і піснями. За нареченою йшли в суботу ввечері або у неділю. У весільному процесі брали участь: кум (хрещений) та його помічник (прикумак), старі сват, дівер, воєвода та прапороносець, старший дружка, подружки молодої, свати. Перед виходом з дому нареченого голили, приміряли костюм, він розбивав тарілку. Прихід сватів у будинок нареченої супроводжувався старовинним звичаєм: перед ними закривали браму; її відкривали лише тоді, коли свати влучали з рушниці у підвішену посудину або гарбуза. В оселі їх чекав накритий стіл, за яким виголошувалася здравиця і підносився ритуальний корж, брат нареченої виводив її й передавав діверю. Після цього йшли до церкви.
Прихід молодої у новий дім супроводжувався обрядами, мета яких - побажання любові молодим, щастя у шлюбі, дітей. Весілля продовжувалось кілька днів. Центральне місце займала демонстрація подарунків, вина, їжі, що принесли свати. Опівночі першого весільного дня кум або старший сват відвозили молодих на першу шлюбну ніч. Після цього весілля продовжувалось.
По закінченню весілля проводжали кума і старшого свата. В перший день після весілля приходили родичі нареченої, а через кілька молода з батьками й родичами чоловіка йшла з відповідним візитом до своїх родичів (повратак).
53.Традиційне житло у народів Європи (на вибір студента)
Переважна більшість французів проживає в невеликих містечках та великих містах. Містечка зберігають свою традиційну забудову. До їх складу входять замки і монастирі. У центрі - мерія,церква і ринок. Сільські поселення невеликі,на 100-200 чол. Зустрічаються і ферми на окремій території.Традиційне сільське житло було декількох типів. Загальнофранцузький тип житла - одноповерхова кам’яна або глинобитна споруда на дерев’яному каркасі. У житлі під одним дахом були і житлові приміщення,і господарські добудови. На півночі Нормандії і Ельзасі стіни виводилися так,щоб каркас було видно назовні. Двосхилі стрімкі дахи будинків північних і центральних районів Франції настеляли черепицею і шифером. На великих фермах північного сходу Франції житлові будівлі замикають мощений двір. У гірських областях Альп і Піренеїв поширений альпійський тип дво-три поверхового будинку з нижнім кам’яним і двома – трьома верхніми дерев’яними поверхами. На півдні країни поширені невеликі двоповерхові кам’яні та глинобитні житла. Другий поверх такого житла часто дерев’яний, з відкритою галереєю. Сучасне сільське житло зберегло лише деякі елементи традиційного.Міські житла - це наближені до фортифікаційних житла з господарськими прибудовами